Рішення

від 27.01.2014 по справі 905/8912/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2014 Справа № 905/8912/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Дебальцевської центральної міської лікарні про стягнення 2864 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Є.А.Багрицевич за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дебальцевської центральної міської лікарні про стягнення 2864 грн. 96 коп., яка складається із:

- суми 3% річних у розмірі 478 грн. 36 коп. нарахованих з 20.12.12 року по 30.09.13 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованих з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року;

- суми пені у розмірі 2386 грн. 60 коп., нарахованої з 20.12.2012 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованої з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику», ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Правила користування електричною енергією.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки, від позивача з метою безпосереднього врегулювання спору на адресу Дебальцевської центральної міської лікарні претензія на суму 2864 грн. 96 коп. не надходила. Також зазначає, що згідно розрахунку до кошторису на 2013 рік внесені бюджетні асигнування на КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», бюджетні асигнування на КЕКВ 2800 «Інші видатки» - пеня не внесена. Заявою від 08.01.2014 року відповідач просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою зазначеною в позові та в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідача був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що 15.09.2008 року між ВАТ «Донецькобленерго» (далі позивач) та Дебальцевською центральною міською лікарнею (далі відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №2030, відповідно до якого Позивач продає електричну енергію відповідачу, а Відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (а.с. 7-17).

Відповідно до абзацу 1 п. 6.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою ҐНКРЕ від 31.07.1996року, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.3.4. Договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», та №5 «Порядок розрахунків» до Договору.

Згідно п. 9 Додатку №5 до Договору, розрахунки за активну електричну енергію та платежі, що передбачені Договором, здійснюються споживачем у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку(а.с. 18-20).

Відповідно до п. 9.5. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2008 року. Договір може бути продовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми, сторони перебували у договірних відносинах.

30 березня 2012 року державним регістратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». У відповідності до умов Статуту відбулась зміна найменування Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго". У подальшому Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго". Інші реквізити підприємства не змінилися.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії виконував належним чином та поставив у грудні 2012 року - березні, травні, червні, вересні 2013 року активну електричну енергію в обсязі 560 586 кВт*рік та реактивну електричну енергію у січні - березні, червні, вересні 2013 року в обсязі 47 798 кВАр*рік, що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за грудень 2012 р. - березень, травень, червень, вересень 2013 р. за спожиту активну електроенергію на загальну суму 652 619,60 грн. та за спожиту реактивну електроенергію за січень-березень, червень, вересень 2013 р. на загальну суму 1 980,92 грн. а останній отримав рахунки за спожиту електроенергію, що підтверджується відміткою на других екземплярах рахунків (а.с. 22-40).

Відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання зі сплати вартості активної електричної енергії, спожитою у грудні 2012 року - березні, травні, червні, вересні 2013 року та реактивної електроенергії, спожитої у січні - березні, травні, червні, вересні 2013 року, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 2864 грн. 96 коп., яка складається із:

- суми 3% річних у розмірі 478 грн. 36 коп. нарахованих з 20.12.12 року по 30.09.13 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованих з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року;

- суми пені у розмірі 2386 грн. 60 коп., нарахованої з 20.12.2012 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованої з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок сум пені, 3% річних суд вважає що позовні вимоги розраховані арифметично вірно та обґрунтовано, такими, що заявлені у відповідності до статті 258 Цивільного кодексу України.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, щодо незастосування ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заходів досудового врегулювання спору з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року вбачається, що зі змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Дебальцевської центральної міської лікарні про стягнення 2864 грн. 96 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Дебальцевської центральної міської лікарні (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Луганська, б. 1, ЄДРПОУ 02006797) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість у сумі 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 96 коп., яка складається із:

- суми 3% річних у розмірі 478 грн. 36 коп. нарахованих з 20.12.12 року по 30.09.13 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованих з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року;

- суми пені у розмірі 2386 грн. 60 коп., нарахованої з 20.12.2012 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період грудень 2012 року - березень, травень, червень, вересень 2013 року, а також нарахованої з 22.01.2013 року по 30.09.2013 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період січень - березень, червень, вересень 2013 року.

Стягнути з Дебальцевської центральної міської лікарні (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Луганська, б. 1, ЄДРПОУ 02006797) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 27 січня 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов