Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/22602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22602/13 20.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТАЛЬ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс компані» Простягнення 418 419,62 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Садовнікова Н.О. - дов. № 165 від 01.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА СТАЛЬ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до «Сфера плюс компані» про стягнення 406 440,45 грн. основного боргу, 8 412,15 грн. пені, 1 941,26 грн. 3 % річних, 1 625,76 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 4/13 від 16.01.2013 року.

Ухвалою суду від 25.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.12.2013 року.

У судовому засіданні 09.12.2013 року представник позивача частково подав документи на виконання вимог ухвали суду, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 20.01.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2014 р. надав письмові пояснення по справі в який повідомив суд про те, що відповідач частково сплатив суму основного боргу, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 386 440,45 грн. основного боргу, 8 412,15 грн. пені, 1 941,26 грн. 3 % річних та 1 625,76 грн. інфляційної складової боргу.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА СТАЛЬ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс компані» (покупець) 16.01.2013 року було укладено договір поставки № 4/13, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, доданих до даного договору та які є його невід'ємними частинами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2 вище зазначеного договору вказано, що найменування товару, його асортимент, кількість, одиниці виміру, порядок та строки оплати товару, строки поставки передбачаються в погоджених сторонами специфікаціях, узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до даного договору, та які є його невід'ємною частиною, і не підлягають яким-небудь змінам без письмового узгодження між сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору, постачання товару здійснюється на умовах, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, доданих до даного договору та які є його невід'ємною частиною.

Умовами п. 6.1 договору, порядок та строки оплати товару узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару шляхом підписання специфікації.

21.08.2013 р. між сторонами було укладено специфікацію № 210811 до договору постачання № 4/13 від 16.01.2013 р. за умовами якої постачальник зобов'язувався поставити на адресу покупця товар на загальну суму 222 702,65 грн.

Умова оплати згідно зазначеної специфікації - 100 % відстрочка оплати платежу 30 календарних днів.

29.08.2013 р. між сторонами було укладено специфікацію № 290810 до договору постачання № 4/13 від 16.01.2013 р. за умовами якої постачальник зобов'язувався поставити на адресу покупця товар на загальну суму 231 940,45 грн.

Умова оплати згідно зазначеної претензії - 100 % відстрочка оплати платежу 30 календарних днів.

Згідно пункту 10.1 даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013 р., а в частині невиконання зобов'язань до повного їх виконання сторонами.

Як стверджує позивач, ним на підставі специфікації № 210811 від 21.08.2013 р. було поставлено на адресу покупця плоский прокат вуглецевої тонколистової сталі холоднокатаної гарячеоцинкованої з полімерним покриттям на загальну суму 222 072,65 грн., що підтверджується видатковою накладною № 220803 від 22.08.2013 р. та довіреністю № 000154 від 21.08.2013р. В свою чергу, відповідачем було здійснено оплату за отриманий товар частково у сумі 48 202,65 грн., у зв'язку з чим заборгованість по даній специфікації складає 174 500,00 грн.

30.08.2013 р. постачальником на адресу покупця на підставі специфікації № 290810 від 29.08.2013 р. було поставлено плоский прокат вуглецевої тонколистової сталі холоднокатаної гарячеоцинкованої з полімерним покриттям на загальну суму 231 940,45 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2300802 від 30.08.2013 р. та довіреністю № 000167 від 29.08.2013 р. В свою чергу, відповідачем оплата по зазначеній специфікації здійснена не була, у зв'язку з чим заборгованість по даній специфікації складає 231 940,45 грн.

18.11.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості. Покупець зобов'язання щодо сплати поставленого товару виконав частково на суму 48 202,65 грн., у зв'язку з чим станом на 19.11.2013 р. заборгованість по оплаті поставленого товару становить 406 440,45 грн.

20.12.2013 р. відповідачем було сплачено ще частину боргу у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 386 440,45 грн. основного боргу, 8 412,15 грн. пені, 1 941,26 грн. 3 % річних, 1 625,76 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 4/13 від 16.01.2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.08.2013 р. та 29.08.2013 р. між сторонами було укладено специфікацію № 210811 та специфікацію № 290810 відповідно. Умова оплати згідно зазначених специфікацій - 100 % відстрочка оплати платежу 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.08.2013 р. та 30.08.2013 р. на підставі специфікації № 210811 від 21.08.2013 р. та специфікації № 2300802 від 30.08.2013 р. було поставлено на адресу покупця плоский прокат вуглецевої тонколистової сталі холоднокатаної гарячеоцинкованої з полімерним покриттям на загальну суму 454 013,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № 220803 від 22.08.2013 р., № 2300802 від 30.08.2013 р. та довіреностями № 000154 від 21.08.2013р. та № 000167 від 29.08.2013р. В свою чергу, відповідачем оплата по зазначених специфікаціях була здійснена частково на суму 68 202,65 грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 386 440,45 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 386 440,45 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 8 412,15 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3 договору поставки № 4/13 від 16.01.2013 р., у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми. А також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені. нараховану за кожний день прострочення на суму неоплаченого в строк товару.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 8 412,15 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 941,26 грн. три відсотки річних та 1 625,76 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 941,26 грн. та 1 625,76 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс компані» (місцезнаходження : 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, провулок Бехтерівський, 10, кв. 7, код ЄДРПОУ 34003072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА СТАЛЬ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 72 б; фактичне місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 9-а, код ЄДРПОУ 36367823) 386 440 (триста вісімдесят шість тисяч чотириста сорок) грн. 45 коп. основного боргу, 8 412 (вісім тисяч чотириста дванадцять) грн. 15 коп. пені, 1 941 (одну тисячу дев'ятсот сорок одну гривню) грн. 26 коп. три відсотки річних, 1 625 (одну тисячу шістсот двадцять п'ять) грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 7 968 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 39 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.01.2014 р.

Суддя Спичак О.М.