Ухвала

від 23.01.2014 по справі 823/3358/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3358/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Полімер» про стягнення заборгованості зі сплати витрат на виплату і доставку пенсії, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Полімер» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полімер» про стягнення заборгованості зі сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 4198,56 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до законодавства витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах за списком №2 за вересень-жовтень 2013 року підлягають відшкодуванню відповідачем.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ПАТ «Полімер» є юридичною особою, зареєстроване 23.11.1995р, як платник страхових внесків перебуває на обліку в УПФУ у місті Черкасах, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, на загальну суму 4198,56 грн.

Пенсійним фондом на адресу відповідача 11.09.2013р. та 11.10.2013р. вручено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII за вересень-жовтень 2013 року, про що свідчать корінці рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, з підписами уповноважених осіб відповідач. Проте, відповідачем добровільно сума заборгованості сплачена не була.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду перебуває дві особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники відповідача: ОСОБА_2 - згідно довідки виданої ВАТ «Полімер» № 116 від 16.06.2009 р., працював у ВАТ «Полімер» ливарником пластмаси та має право на пільгову пенсію за списком № 2; ОСОБА_3 - згідно довідки виданої ВАТ «Полімер» № 51 від 11.03.2009 р., працював у ВАТ «Полімер» ливарником пластмаси та має право на пільгову пенсію за списком № 2.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Особи, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2 визначено, зокрема, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Апелянт вказує, що Законом, який може регулювати питання відшкодування позивачу виплату пільгових пенсій за списком №2, є Закон України № 400/97-ВР, яким порядок відшкодування пільгових пенсій не встановлено. Відтак, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що такий збір має визначатися та сплачуватися відповідно до Закону України №1058-ІV є невірним.

Так, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Із набранням чинності з 01.01.2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

Відтак, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки згідно абз. 5 п.п. 1 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Враховуючи викладені норми, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Суми витрат, що підлягають відшкодуванню та заявлені до стягнення за даним адміністративним позовом, підтверджені наданими позивачем у справі документами, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полімер» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Полімер» про стягнення заборгованості зі сплати витрат на виплату і доставку пенсії - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28.01.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.