Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/22706/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22706/13 20.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» Простягнення 72 704,39 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гришко О.С. - дов. № 1510/01 від 15.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» про стягнення 71 133,61 грн. основного боргу та 1 570,78 грн. пені.

Ухвалою суду від 26.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.12.2013 року.

В судовому засіданні 06.12.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовні вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 20.12.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2013 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив, а також надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, а в судовому засіданні 20.12.2013 р. надав усні пояснення в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було розглянуто та частково задоволено.

У судовому засіданні 20.12.2013 р. судом на підставі статті 77 ГПК України, було оголошено перерву до 20.01.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 20.01.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» (покупець) був укладений договір поставки № ЛК-0000007, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця чорнила та чистящі рідини, іменовані надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 1.2 договору встановлено, що загальна вартість договору - 120 000,00 грн.

Згідно з п. 4.6 даного договору, сторони дійшли взаємної згоди про те, що ціна та кількість товару, що передається покупцеві постачальником за цим договором, визначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 4.4 вищезазначеного договору вказано, що товар що передається покупцю за даним договором, оплачується останнім постачальнику на умовах відстрочення платежу протягом 60 (шести десяти) календарних днів після підписання сторонами накладної на товар. Відстрочення платежу допускається на суму, що не перевищує 50 000,00 грн. У випадку, якщо вартість товару перевищує 50 000,00 грн., решта суми сплачується протягом трьох днів банківських днів після підписання сторонами накладної на товар. У разі прострочення покупцем оплати товару, поставка товару здійснюється виключно після оплати товару у повному обсязі в розмірі 100 % його вартості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № ЛК-0000007 від 10.01.013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» товар на суму 197 694,91 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 126 561,30 грн. (підтверджується банківськими виписками від 13.03.2013 р., від 26.03.2013 р., від 08.04.2013 р., від 17.04.2013 р., від 29.04.2013 р., від 18.05.2013 р., від 29.05.2013 р., від 14.06.2013 р., від 02.07.2013 р. та від 10.07.2013 р.), у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 71 133,61 грн.

05.09.2013 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення існуючої заборгованості. На зазначену вимогу відповідач не відреагував, грошових коштів не сплатив.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» про стягнення 71 133,61 грн. основного боргу та 1 570,78 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п. 4.4 вищезазначеного договору вказано, що товар що передається покупцю за даним договором, оплачується останнім постачальнику на умовах відстрочення платежу протягом 60 (шести десяти) календарних днів після підписання сторонами накладної на товар. Відстрочення платежу допускається на суму, що не перевищує 50 000,00 грн. У випадку, якщо вартість товару перевищує 50 000,00 грн., решта суми сплачується протягом трьох банківських днів після підписання сторонами накладної на товар. У разі прострочення покупцем оплати товару, поставка товару здійснюється виключно після оплати товару у повному обсязі в розмірі 100 % його вартості.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» товар на суму 197 694,91 грн., що підтверджується видатковими накладними (дата останньої видаткової накладної - 10 липня 2013 р.) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 126 561,30 грн. (підтверджується банківськими виписками від 13.03.2013 р., від 26.03.2013 р., від 08.04.2013 р., від 17.04.2013 р., від 29.04.2013 р., від 18.05.2013 р., від 29.05.2013 р., від 14.06.2013 р., від 02.07.2013 р. та від 10.07.2013 р.), у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 71 133,61 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 71 133,61 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 2.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 570,78 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору поставки № ЛК-0000007 від 10.01.2013 р. встановлено, що у разі порушення покупцем обов'язку щодо оплати товару він зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 570,78 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ СІ ПІ» (місцезнаходження : 01135, м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 35033349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларсен Ком» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Артема, 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 34764007) 71 133 (сімдесят одну тисячу сто тридцять три) грн. 61 коп. основного боргу, 1 570 (одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 78 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.01.2014 р.

Суддя Спичак О.М.