Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/25616/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25616/13 28.01.14

За позовом Приватного підприємства Медичний центр «Медеор»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»

Про стягнення 470,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Давиденко М.А. - по дов. № б/н від 20.12.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства Медичний центр «Медеор» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» 4 015,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 10/5 від 10.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 порушено провадження у справі № 910/25616/13 та призначено справу до розгляду на 21.01.2014.

Відповідачем 16.01.2014 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/25616/13 від 21.01.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 08.01.2014, розгляд справи був відкладений на 28.01.2014.

Позивачем в судовому засіданні 28.01.2014 подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 470,00 грн. боргу.

Позивач в судовому засіданні 28.01.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 28.01.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.01.2014 та ухвали від 21.01.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, просп. Відрадний, 95-Г та м. Київ, вул. Тулузи, 14, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.01.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 28.01.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.05.2011 між Приватним підприємством Медичний центр «Медеор» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» (замовник) було укладено договір № 10/5 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов'язався на підставі наказу МОЗ № 280 від 23.07.2001 «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організації, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» здійснювати виїзди та провести чергове обстеження працівників замовника, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати роботи, проведені виконавцем належним чином.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 470,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.1. виконавець зобов'язався

2.1.1. Власними силами і засобами належним чином виконати роботи. Зазначені у п. 1.1. цього договору;

2.1.2. Оформити результати виконаних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата здійснюється за належним чином виконані роботи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 3 (трьох) днів з дня підсипання акту виконаних робіт.

Позивачем подані наступні акти надання послуг № 390 від 06.08.2013 на суму 1 430,00 грн., № 391 від 09.08.2013 на суму 2 545,00 грн. та № 392 від 09.08.2013 на суму 40,00 грн., всього на суму 4 015,00 грн., які з боку відповідача не підписані та не скріплені печаткою.

Також позивачем надані рахунки на оплату № 378 від 06.08.2013 на суму 1 430,00 грн., № 379 від 09.08.2013 на суму 2 545,00 грн., № 380 від 09.08.2013 на суму 40,00 грн., разом на суму 4 015,00 грн.

В матеріалах справи наявні списки прізвищ працівників відповідача, які підписані та скріплені печаткою відповідача, в яких зазначено види медичних робіт здійснених позивачем.

Зазначені акти та рахунки разом з листом (претензією) від 14.11.2013 були надіслані відповідачу 14.11.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 3272 та описом вкладення у цінний лист від 14.11.2013.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач вищезазначені акти не підписав та не повернув позивачу, а також не надав мотивованої відмови від їх підписання, тому суд вважає, що роботи є наданими та прийнятими відповідачем без зауважень на загальну суму 4 015,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно з п. 2.2.1. договору замовник зобов'язався оплатити належним чином виконані роботи на умовах цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг у визначений договором строк повністю не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка за обґрунтованими розрахунками позивача складає 470,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 470,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства Медичний центр «Медеор» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет» (м. Київ, вул. Тулузи, 14, код ЄДРПОУ 31814050) на користь Приватного підприємства Медичний центр «Медеор» (м. Київ, вул. М.Пимоненка, 10, код ЄДРПОУ 25408363) 470 (чотириста сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.01.2014.

СуддяВ.В. Сівакова