Рішення

від 22.01.2014 по справі 908/3898/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/61/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 Справа № 908/3898/13

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Григоряк Ю.Д., голова правління

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж", м. Бердянськ, Запорізької області

до Приватного підприємства "Будтехноком - Бердянськ", м. Бердянськ, Запорізької області

про стягнення боргу у сумі 31 269,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Приватне акціонерне товариство "Механомонтаж" до Приватного підприємства "Будтехноком - Бердянськ" про стягнення боргу у сумі 31 269,25 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.10.2012р. між ПАТ "Механомонтаж" та ПП "Будтехноком - Бердянськ" було укладено договір купівлі - продажу № 31-12кп. Згідно з накладної № 4 від 09.10.2012р. позивач поставив відповідачу труби на загальну суму 37948,92 грн. Відповідач 10.10.2012р. здійснив часткову оплату в сумі 10000 грн. Несплаченою залишилося сума 27 948,92 грн. Позивач зазначає, що сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2013р. на суму 27 948,92 грн. Відповідно до умов п. 7.2 Договору позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 3320,33 грн. 09.10.2013р. на адресу відповідача була направлена претензія № 2/2013 з вимогою оплатити залишену суму заборгованості та попередженням, що у разі несплати суми основного боргу ПАТ "Механомонтаж" змушений буде звернутися до суду для стягнення суми основного боргу та пені. Відповіддю вих.. № 247 від 23.10.2013р. на претензію відповідач визнав суму боргу, проте оплата здійснена не була, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

29.11.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 02.12.2013 р. судом порушено провадження у справі № 908/3898/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/61/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.01.2014 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Його представник в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого представником відповідача ухвала про порушення провадження у справі була отримана 05.12.2013р.

Ухвалою суду від 15.01.2014р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.01.2014р.

В судовому засіданні 22.01.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що відповідач заборгованість не погасив, а тому, крім основної заборгованості в сумі 27 948,92 грн., відповідно до умов п. 7.2 Договору він нарахував відповідачеві пеню в розмірі 3320,33 грн. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача основний борг, пеню та судові витрати.

Відповідач відзив та витребувані судом документи не надав, проте надіслав телеграму, в якій зазначає, що в зв'язку з тим, що останній не встигає надати до суду документи по справі та враховуючи погодні умови просить суд перенести розгляд справи.

Суд, розглянувши вказану телеграму не приймає її до уваги та відмовляє відповідачу у відкладенні розгляду справи, оскільки, по-перше, справа вже відкладалася, в зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, по-друге, ухвалою суду від 02.12.2013 р. було порушено провадження у справі та вказана ухвала отримана відповідачем 05.12.2013 р., що свідчить про його обізнаність щодо наявності спору між сторонами, та останній мав достатньо часу для подання (направлення) до суду документів на підтвердження своєї позиції по справі. По-третє, несприятливі погодні умови не є підставою для відкладення розгляду справи.

Сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємоповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3 ст. 22 ГПК України).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, мав достатньо часу для надання своїх заперечень, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності, за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення даного спору, відповідно до ст.. 75 ГПК України та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.01.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012р. між ПАТ "Механомонтаж" (далі - постачальник, позивач) та ПП "Будтехноком - Бердянськ" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір купівлі - продажу № 31-12кп (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар у кількості, асортименті і за ціною, узгодженою сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар - трубу ф630х8- 0,427т., трубу ф1020х12 - 2,804 т. і оплатити його на умовах даного договору.

Розділом 2 договору сторони узгодили умови поставки, відповідно до яких асортимент, ціна, кількість вказуються у рахунку - фактурі постачальника. Оплата рахунку - фактури або надання довіреності покупцем для отримання товару служить підтвердженням узгодження з боку покупця асортименту, кількості і ціни товару, що поставляється. Датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість товару становить 37948,92 грн.

Умовами договору сторони передбачили попередню оплату товару у 100 % розмрі. (п. 5.1)

Однак, 09.10.2012р. на підставі усної домовленості між керівництвом ПАТ "Механомонтаж" та ПП "Будтехноком - Бердянськ", без здійснення попередньої оплати, згідно п. 5.1 договору, відповідно накладної № 4 та довіреності № 379 тієї ж дати, відбулося відвантаження труб на загальну суму 37 948,92 грн.

ПП "Будтехноком - Бердянськ" зазначений в накладній товар: труба 630х81,5 м. - 0,183т; труба 630х82м - 0,244т.; труба 1020х129,4м.- 2,804т. прийняло, що підтверджується підписом директора Вивчар І.С., який діяв на підставі довіреності № 379 від 09.10.2012р.

Загальна вартість отриманого товару склала 37948,92 грн.

Разом з товаром та накладної № 4 від 09.10.2013р. , відповідачу були передані рахунок № 156 від 01.10.2012р. та податкова накладна за № 1 від 01.10.2012р.

Оскільки отримання товару відбулося без здійснення 100 % попередньої оплати, відповідно до п. 5.1 договору, то для встановлення строку оплати товару слід застосовувати загальні норми цивільного та господарчого законодавства.

Так, згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що оплата товару має бути здійснена боржником негайно після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Таким чином, оплата отриманого товару повинна була бути здійснена - 09.10.2012р. - в день отримання товару та документів на нього.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати не виконав, сплативши лише 10000грн., що підвереджується наданою випискою банку по рахунку позивача № 26005208122001 за період з 10.10.2012 р. по 10.10.2012 р., з якої вбачається, що відповідач 10.10.2012 р. погасив частину основної заборгованості в розмірі 10000 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 2/2013 від 09.10.2013р., відповідно до якої просив погасити заборгованість, що утворилася в 30-ти денний строк з моменту отримання зазначеної претензії та попередив, що у випадку непогашення заборгованості позивач звернеться до суду, внаслідок чого, крім заборгованості з відповідача додатково будуть стягнені пеня, 3% річних, судові витрати та витрати на юридичну допомогу.

23.10.2013р. ПП "Будтехноком - Бердянськ" направив на адресу позивача відповідь № 247 на претензію останнього, в якій повідомив ПАТ "Механомонтаж", що намагається отримати кошти за побудовані об'єкти у 2012році. В разі розрахунку з ними, борг перед ПАТ "Механомонтаж" буде погашено

Однак, відповідачем борг перед позивачем погашено не було, що стало підставою для позивача на звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності заборгованості в сумі 27 948,92 грн. ПП "Будтехноком - Бердянськ" перед ПАТ "Механомонтаж" підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, в тому числі й актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2013р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 27 948,92 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу)

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з Постановою Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до положень п. 7.2 договору купівлі - продажу № 31-12кп від 01.10.2012р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання покупець сплачує пеню у розмірі 0,03% від суми боргу за кожний день прострочення.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем була нарахована пеня з 09.10.2012р. (дата відвантаження товару) по 09.11.2013р. в сумі 3320,33 грн.

Як вбачається з розрахунку пені, він здійснений за період з 09.10.2012р. по 09.11.2013р., тобто без врахування приписів законодавства щодо дня, з якого починається відповідальність за невиконання грошового зобов'язання та за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, якщо інше не встановлене законом або договором (ч. 6 ст. 232 ГК України).

За таких обставин судом здійснено перерахунок пені, згідно з вимогами чинного законодавства за період з 10.10.2012р. по 10.04.2013р. розмір якої становить 1534,40 грн. та яка підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару та відповідачем не надано жодних спростувань, заперечень щодо нарахованої суми боргу, а також не надано доказів її сплати, вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 27 948,92 грн. грн. та пені в розмірі 1534,40 грн. суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим, враховуючи перерахунок пені, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Будтехноком - Бердянськ", 71112 м. Бердянськ, Запорізької області, вул. Свердлова, 40 (р/р 26007055870418 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО 313399 код ЄДРПОУ 34667294) на користь Приватного акціонерного товариства "Механомонтаж", 71112 м. Бердянськ, Запорізької області вул.. Героїв Сталінграда, 18 (р/р 26005208122001 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя МФО 313399 код ЄДРПОУ 01415134) основний борг в розмірі 27948 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 92 коп.; пеню в сумі 1534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. та 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 23 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.01.2014 р.