Рішення

від 27.01.2014 по справі 919/1060/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року справа № 919/1060/13 Господарський суд міста Севастополя у складі: головуючого судді Погребняка О.С., суддів: Плієвої Н.Г ., Архипенка О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк"

(вул. Басейна, буд. 12, кв. 22, м. Київ, 01023)

(вул. Маринеско, 21, м. Севастополь)

до Комунальної установи "Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Ласпі"

(зона ПБК, 21, п/в Орлине, м. Севастополь, 99805)

до Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації

(вул. Щербака, 10, м. Севастополь, 99011)

про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки,

представники:

Прокурор (Прокурор міста Севастополя) - Шульга О.Г. посвідчення № 017644 від 11.06.2013;

Позивач (Севастопольська міська Рада) - не з'явився;

Відповідач (ТОВ "Герцог Люк") - Бурчуладзе Т.А., довіреність № 1/0814 від 14.01.2014;

Відповідач (КУ "Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Ласпі") - Чумак І.С., довіреність №б/н від 10.01.2014;

Відповідач (Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" (далі - відповідач 1), Комунальної установи "Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Ласпі" (далі - відповідач 2), Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач 3) про визнання Угоди від 22.04.2003 про співробітництво та організацію взаємовідносин недійсним (далі - Угода) та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Угода укладена всупереч вимогам законодавства, відповідачем (ТОВ «Герцог Люк») на підставі Угоди здійснено самочинне будівництво 5 будинків, прилегла до будинків земля була самовільно зайнята шляхом відгородження її металевим парканом.

У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач (КУ ДСОЦ «Ласпи») надав відзив на позовну заяву (а.с. 57-58), вказавши на те, що визнає вимоги прокурора у повному обсязі.

У ході розгляду справи прокурором у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було надано письмове пояснення по суті спору та вказано те, що спірний договір було затверджено начальником Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації, тому позов про визнання договору недійсним пред'явлено прокуратурою, зокрема, і до управління освіти на науки (а.с. 90).

У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач - Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації у ході розгляду справи надав відзив на позовну заяву, вказавши про те, що управління визнає позовні вимоги в повному обсязі, з огляду на те, що договір про співпрацю та організацію взаємовідносин було укладено без достатніх на те правових підстав з порушенням вимог чинного на дату його укладення законодавства України (а.с. 99).

У порядку положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України прокурор у ході розгляду справи надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов'язати ТОВ «Герцог Люк» повернути КУ «ДСОЦ «Ласпі» самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, прилеглу до дерев'яних будинків, побудованих згідно з умовами договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 22.04.2003, привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний стан для використання шляхом демонтажу зведеного навколо неї металевого паркану» (а.с. 134-136).

Відповідач (КУ «ДСОЦ «Ласпи») визнав вимоги прокурора з урахуванням уточнень до них в повному обсязі (а.с. 142).

У порядку положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач (ТОВ «Герцог Люк») надав відзив на позовну заяву, вказавши про те, що умовами спірної угоди не передбачено передачу земельної ділянки під забудову, та, відповідно, усі будівлі та споруди на ділянці є тимчасовими. З огляду на означене, висновок про самовільне заняття земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам справи. Тимчасовий металевий паркан, який просить знести прокурор, був побудований на час виконання будівельних робіт з метою виконання вимог техніки безпеки. З огляду на означене, відповідач (ТОВ «Герцог Люк») просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі (а.с. 143-145).

Ухвалою суду від 18.11.2013 вирішено здійснювати розгляд справи №919/1060/13 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 509 від 16.12.2013 призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого у справі №919/1060/13 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий - суддя Погребняк О.С., судді - Плієва Н.Г., Архипенко О.М.

У судове засідання 27.01.2014 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нез'явлення не сповістив.

Відповідач (Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації) у судове засідання 27.01.2014 явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про проведення судового засідання без його участі (вх. 872/14 від 27.01.2014).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника позивача та відповідача (Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації) не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

У судовому засіданні 27.01.2014 прокурор виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених в ньому, з урахуванням уточнень до позову.

Представник відповідача (ТОВ «Герцог Люк») проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні позовну відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача (КУ «ДСОЦ «Ласпі») визнав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, викладених у поясненні по суті спору.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд -

Встановив:

06.01.1995 Міському оздоровчому центру «Ласпі» було видано державний акт на право постійного користування землею площею 16,1571 га для обслуговування будівель та споруд міського оздоровчого центру «Ласпі» відповідно до рішення Ради Міністрів УССР від 17.09.19968 №927-р (т.1, а.с. 38-41).

22.04.2003 між дитячим оздоровчим центром «Ласпі» (сторона 1) та ТОВ «Герцог Люк» (сторона 2) було укладено Угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин (т.1 а.с. 35, надалі - Угода), за умовами якої з метою забезпечення повноцінного оздоровлення та створення найкращих умов відпочинку та дозвілля дітей, сторони зобов'язалися шляхом об'єднання зусиль без утворення окремої юридичної особи, спільно діяти для досягнення суспільних негосподарських цілей, зокрема, виховання зростаючого покоління в дусі патріотизму та відданості вітчизні, пропаганди здорового образу життя, ознайомлення з історико-культурними центрами Криму; реалізація військово - історичного туризму, здійснення позашкільної освіти та виховання громадян; надання послуг на підставі переліку, узгодженого з управлінням освітита науки Севастопольської міської державної адміністрації та затвердженого Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації наказом №46 від 11.02.2002 (п. 1.1 Угоди).

Обов'язками сторони 1 за даним договором є, зокрема, сприяння у спорудженні на території дитячого оздоровчого центру «Ласпі» тимчасових будівель, кількістю не менш чотирьох, що належать стороні - 2 для розміщення в них її представників, інвентарю, предметів побуту, необхідних для забезпечення виконання угоди; сприятння стороні -2 у доступі до комунікацій для забезпечення тимчасових споруд, що належать стороні - 2, електроенергією, водою, каналізацією; не перешкоджання доступу представників сторони -2 до розташованих на території дитячого оздоровчого центру «Ласпі» тимчасових будівель, що належать стороні 2 відповідно до додатків 1 та 2, а також проїзду до них транспортних засобів; здійснення охорони тимчасових будівель, що належать стороні -2 (п. 2.1).

Відповідно до пункту 2.2 Договору Сторона - 2 зобов'язана, зокрема, сприяти стороні - 1 в організації та проведенні заходів, передбачених предметом угоди; надавати стороні -1 та їх представникам будівлі №4, 5 тимчасових будівель відповідно до додатків 1 та 2 до Угоди, що знаходяться на території дитячого оздоровчого центру «Ласпі» для здійснення діяльності згідно з Угодою, будівлі 1, 2, 3 використовуються стороною - 2 виходячи з власних інтересів; дотримуватись порядку та правил, встановлених стороною - 1 на території дитячого оздоровчого центру «Ласпі».

Згідно з розділом 3 Угоди, сторони домовилися, зокрема, надавати один одному послуги з метою досягнення найкращих умов виконання ними взаємовигідних проектів, приймати участь в фінансуванні та забезпеченні спільних методичних та практичних розробок та заходів, спрямованих на досягнення цілей.

Особистими умовами Угоди передбачено, зокрема, що усі доходи, отримані стороною - 1 в результаті діяльності сторін, використовуються на відшкодування матеріальних витрат сторони - 1; усі доходи, отримані стороною 2 в результаті діяльності сторін на умовах угоди, використовуються відповідно до статутних вимог сторони -2; усі збудовані тимчасові будівлі та матеріали, які використовуються для проведення комунікацій до тимчасових споруд стороною - 2, після закінчення дії угоди можуть бути демонтовані стороною - 2 та використовуватись на власний погляд (розділ 4 Угоди).

За змістом пункту 6.1 Угода набирає чинності з моменту її підписання, укладається строком до 2023 року включно та продовжується на 10 річний термін, якщо жодна із сторін не заявить шляхом письмового повідомлення за 6 місяців до спливу строку Угоди про свій намір припинити її дію.

Угода не може бути розірвана у односторонньому порядку.

16.07.2004 Дитячому санаторно-оздоровчому центру «Ласпі» був наданий Дозвіл на виконання будівельних робіт №191/420 з будівництва тимчасових збірно-щитових будинків для обслуговуючого персоналу на території ДОЦ «Ласпі» (т.1, а.с. 166).

Судом встановлено, що у виконання умов Угоди Товариством з обмеженою відповідальністю «Герцог Люк» на території дитячого оздоровчого центру «Ласпі» було збудовано тимчасові споруди - п'ять дерев'яних будинків з цокольним поверхом з бетону і будівельного каменю.

Згідно з довідкою КП «БТІ та ДРОНМ» СМР від 25.12.2006 №3332/5-2 дерев'яним житловим будинкам для проживання та обслуговування персоналу на території КУ «ДОСЦ «Ласпі», пойменованим у Угоді про співробітництво та організацію взаємовідносин від 22.04.2003 як «спорудження 1, 2, 3, 4, 5» були привласнені наступні адреси:

- будинок 1 - м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, №21/1;

- будинок 2 - м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, №21/2;

- будинок 3 - м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, №21/3;

- будинок 4 - м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, №21/4;

- будинок 5 - м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, №21/5 (т.1, а.с. 195).

Згідно з довідкою №717 від 25.10.2013 КП «БТІтаДРОНМ» СМР, право власності за адресами: м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК №№21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5 не зареєстровано. (т.1 а.с. 196).

Актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 05.06.2007 підтверджується передача з боку ТОВ «Герцог Люк» Комунальній установі «ДСОЦ «Ласпі» на тимчасове зберігання двох тимчасових дерев'яних будинків №№ 21/4 та 21/5, розташованих за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК. Одночасно передано під відповідальне зберігання комплект меблі на суму 11419 грн, що належить ТОВ «Герцог Люк», який складається з 12-ти кушеток, 2 прихожих гарнітурів, 2 кухонних гарнітурів (т.1 а.с. 148).

Судом встановлено, що ТОВ «Герцог Люк» було побудовано металевий паркан на земельній ділянці, яка знаходиться на праві постійного користування у КУ «ДСОЦ «Ласпі», що створює перешкоди вільному пересуванню працівників останнього по території земельної ділянки.

20.05.2006 №11 КУ «ДСОЦ «Ласпи» скерував на адресу ТОВ «Герцог Люк» лист - повідомлення, яким зазначено, що протягом 3 років товариством не виконуються умови Угоди про співробітництво та організації взаємовідносин від 22.04.2003, на ділянку будівництва не допускаються представники КУ «ДСОЦ «Ласпи». У зв'язку з чим, КУ «ДСОЦ «Ласпи» просив негайно надати можливість вільного пересування по території та розібрати побудовані споруди (т.1 а.с. 60).

Однак будь-якої відповіді від ТОВ «Герцог Люк» Комунальною установою «ДСОЦ «Ласпі» отримано не було.

29.12.2010 керівництвом КУ «ДСОЦ «Ласпі» на адресу ТОВ «Герцог Люк» було скеровано лист з проханням підписати Додаткову угоду про розірвання Угоди про співпрацю та організацію взаємовідносин від 22.04.2004 (т.1 а.с. 61).

Однак, означена додаткова угода не була підписана з боку ТОВ «Герцог Люк».

Відповідно до завдання Генеральної прокуратури України №08/2/1-130 вих. - 407окв-13 від 28.05.2013 про проведення перевірок додержання законодавства щодо оздоровлення та відпочинку дітей, прокуратурою міста Севастополя була винесена постанова від 16.07.2013 вих. 12 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у, зокрема, КУ «ДСОЦ «Ласпі» (т.1, а.с. 16-17).

Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 26.07.2013 про неможливість проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил через відсутність суб'єкта містобудування за місцезнаходженням об'єкта будівництва було встановлено, що згідно з генеральним планом забудови КУ ДСОЦ «Ласпі» на ділянці здійснені будівельні роботи, зроблена огорожа ділянки металевим парканом та будівництво дерев'яних будинків з цокольним поверхом з бетону і будівельного каменю розміром 6*7 м за адресою: КУ ДСОЦ «Ласпі», без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, з порушенням статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Будівництво виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Герцог Люк» (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до Акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства №152 від 30.07.2013, яка проводилася Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополі було встановлено, що на момент проведення перевірки на земельній ділянці КУ ДСОЦ «Ласпі» розташовані самовільно зайняті дві ділянки. На одній з них розташовані п'ять самовільно побудованих дерев'яних двохповерхових будинків. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,09 га. частково загороджена парканом.

З огляду на те, що ведення ТОВ «Герцог Люк» на підставі Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин будівництва на території КУ ДСОЦ «Ласпі» для власних потреб не сприяє покрашенню умов відпочинку та дозвіллю дітей, суперечать цілям діяльності КУ «ДСОЦ «Ласпі» щодо цільового використання майна навчальних закладів, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання вказаної Угоди недійсною, як така, що укладена всупереч встановленим цілям її діяльності та всупереч вимогам Земельного кодексу України.

Також з огляду на те, що прилегла до тимчасових будинків земельна ділянка орієнтовною площею 0,09 га була самовільно зайнята ТОВ «Герцог Люк» шляхом огородження її металевим парканом, прокурор просив суд зобов'язати ТОВ «Герцог Люк» повернути КУ «ДСОЦ «Ласпі» самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, прилеглу до дерев'яних будинків, побудованих відповідно до умові договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 22.04.2003, шляхом демонтажу зведеного металевого паркану.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке .

Угода про співробітництво та організацію взаємовідносин від 22.04.2003 укладалася між сторонами у даній справі під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Аналогічні положення містяться в пукнктах 1, 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги той факт, що станом на 01.01.2004 правовідносини за угодою продовжили існувати, суд вважає також підлягаючими застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року стосовно питань укладення Угоди, а також Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з питань виконання Угоди.

За змістом положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Надаючи оцінку укладеному між сторонами у справі правочину на предмет його відпоідності вимогам чинного на момент укладення законодавства, зокрема, вимогам Цивільного кодексу УРСР 1963 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Відповідно до статей 48 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції на дату укладення Угоди) - недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", яка діяла на дату укладенні спірної Угоди, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен установити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; дотримання установленої форми угоди; правоздатність сторін по угодах; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (пункт 1 Роз'яснення).

Прокурор, посилаючись на порушення сторонами Угоди положень частини 1 статті 50 Цивільного кодексу УРСР, вказує, що зміст угоди та подальші дії сторін щодо виконання умов угоди свідчать про відсутність реального наміру сторін досягти поставленої мети

Відповідно до положень статті 50 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 цього Кодексу.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.78 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (яка діяла на дату укладення спірної Угоди) зазначено, що оскільки юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених статутом (положенням) цілей її діяльності, угода, укладена нею в суперечності з цими цілями, є в силу ст. 50 ЦК недійсною, незалежно від наявності і форми вини її учасників.

Статутом Комунальної установи «ДСОЦ «Ласпі», в якості мети та предмету діяльності, передбачено, зокрема, реалізацію права кожної дитини на повноцінне оздоровлення, забезпечення належних умов для відпочинку; покращення матеріально-технічної бази установи за рахунок господарської діяльності та інш.

Спірна Угода була укладена сторонами з метою забезпечення повноцінного оздоровлення та створення найкращих умов відпочинку та дозвілля дітей, досягнення суспільних негосподарських цілей, зокрема, виховання зростаючого покоління в дусі патріотизму та відданості вітчизні, пропаганда здорового образу життя, ознайомлення з історико-культурними центрами Криму; реалізація військово - історичного туризму, здійснення позашкільної освіти та виховання громадян; надання послуг на підставі переліку, узгодженого з управлінням освіти та науки Севастопольської міської державної адміністрації та затвердженого Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації наказом №46 від 11.02.2002 (п. 1.1 Угоди).

Прокурор у позовній заяві зазначив, що зміст укладеного договору свідчить про відсутність реального наміру сторін досягти поставленої мети, оскільки за спірним договором фактично відбулося надання у користування ТОВ «Герцог Люк» під забудову земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні КУ ДСОЦ «Ласпі».

Суд вважає, що посилання прокурора на здійснення відповідачами діяльності в суперечності з встановленими цілями їх діяльності не підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана угода дійсно виконувалась сторонами, а саме на користь КУ «ДОСЦ «Ласпі» відповідачем ТОВ «Герцог Люк» було передано майно - 2 тимчасові будівлі з комплектами меблі, про що свідчить Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання від 05.06.2007, за яким відбулася передача з боку ТОВ «Герцог Люк» на корість Комунальної установи «ДСОЦ «Ласпі» двох тимчасових дерев'яних будинків та комплекту меблі на суму 11419 грн, що належить ТОВ «Герцог Люк», який складається з 12-ти кушеток, 2 прихожих гарнітурів, 2 кухонних гарнітурів (т.1 а.с. 148).

Означене свідчить про реалізацію наміру покращення матеріально-технічної бази установи за рахунок господарської діяльності, як зазначено у Статуті Установи.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що Угодою передбачено спорудження тимчасових будівель, які підлягають демонтажу при закінченні строку угоди (п. 4.4 Угоди), що спростовує твердження прокурора про передачу землі ТОВ «Герцог Люк» саме під забудову, оскільки капітальне будівництво споруд Угодою не передбачено, а має місце лише тимчасові форми споруд для літного перебування обслуговуючого персоналу.

За змістом проектної документації, наявної у матеріалах справи - побудовані споруди є тимчасовими дерев'яними спорудами для проживання обслуговуючого персоналу в літній період на території КУ «ДСОЦ «Ласпі». Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що будівництво тимчасових будинків здійснювалось на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданих інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю №191/420 від 16.07.2004, що спростовує твердження прокурора про самовільне будівництво тимчасових збірно-щитових будинків на території КУ «ДОСЦ «Ласпі».

Прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що Угода не відповідає вимогам законодавства та спрямована на порушення вимог законодавства та свідчить про відсутність реального наміру сторін досягти поставленої мети.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Прокурор при розгляді справи не довів, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, зокрема підстав невідповідності Угоди нормам статей 48, 50 Цивільного кодексу УРСР.

Таким чином суд дійшов висновку, що спірна угода укладена в порядку та в межах, встановлених установчими документами КУ «ДСОЦ «Ласпи», а тому відсутні підстави для визнання її недійсною за ознаками статті 50 Цивільного кодексу УРСР.

Прокурор у позовній заяви також просить зобов'язати ТОВ «Герцог Люк» повернути КУ «ДСОЦ «Ласпі» самовільно зайняту ділянку площею 0,09 га, прилеглу до дерев'яних будинків, побудованих відповідно до умов договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 22.04.2003, привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом демонтажу зведеного навколо неї металевого паркану.

Суд вважає вимоги прокурора у цей частині такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2013 виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Герцог Люк» було самовільно загороджено земельну ділянку за адресою м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК 21, орієнтовною площею 0,09 га металевим парканом (т.1 а.с. 43-49).

Будь-яких доказів наявності дозволу на зведення паркану відповідачем (ТОВ «Герцог Люк») суду не представлено.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель": будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, вимога прокурора про демонтування металевого паркану, яким огороджено самовільну зайняту земельну ділянку, підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до пункту 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно з п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" (вул. Басейна, буд. 12, кв. 22, м. Київ, 01023; вул. Маринеско, 21, м. Севастополь, ідентифікаційний код 31734933) повернути Комунальній установі "Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Ласпі" (зона ПБК, 21, п/в Орлине, м. Севастополь, 99805, ідентифікаційний код 26152983) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, прилеглу до дерев'яних будинків, побудованих відповідно до умов Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин від 24.04.2003, привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом демонтажу зведеного навколо неї металевого паркану .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк" (вул. Басейна, буд. 12, кв. 22, м. Київ, 01023; вул. Маринеско, 21, м. Севастополь, ідентифікаційний код 31734933) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001 , код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1147 грн.

4. В інший частині позову відмовити.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2014

Головуючий суддя підпис О.С. Погребняк

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Суддя підпис О.М. Архипенко

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 30.01.2014