Рішення

від 23.01.2014 по справі 477/3580/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/3580/13-ц

Провадження № 2/477/213/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, поданої в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2013 року позивачка звернулася до суду із цим позовом, в якому просить визнати за нею та її доньками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності в рівних частках за кожною по 1/ 3 частині на земельну ділянку площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:02:000:0372, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області.

В обґрунтування цих вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_5. Після його смерті залишилося спадкове майном, в тому числі у виді вищевказаної земельної ділянки. Вона та доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги, отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину відносно цього майна. Також нотаріусом було проставлено запис на Державному акті про право власності на земельну ділянку про перехід права власності відносно цієї земельної ділянки в порядку спадкування. Для реєстрації переходу права власності та одержання на своє ім'я та ім'я своїх доньок правовстановлюючого документу відносно вказаної земельної ділянки, вона звернулася до відділу Держзеагентства у Жовтневому районі та передала оригінал вказаного Державного акту. Однак відділом Держзеагентства вказаний документ було втрачено. Замість нього їй було видано дублікат втраченого Державного акту, однак останній не містить даних про перехід права власності, а в повторному внесенні таких відомостей їй було відмовлено.

В серпні 2013 року вона звернулася до реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області із заявою щодо реєстрації її прав та прав її доньок відносно вказаної земельної ділянки. Однак в проведенні реєстрації цих прав їй було відмовлено через неподання нею правовстановлюючого документу, тобто Державних актів на вказане майно на її ім'я та ім'я її доньок. Оскільки з 1 січня 2013 року відділи Держзеагенства не мають повноважень щодо видачі Державних актів, то вона позбавлена можливості подати для реєстрації прав щодо цього майна такий документ, а тому за захистом своїх прав та прав своїх неповнолітніх доньок була змушена звернутися до суду із цим позовом.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути у її відсутність.

Відповідач Первомайська селищна рада Жовтневого району Миколаївської області направила до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та прохання розглянути справу у відсутність їх представника.

Відділ Держземагентсва у Жовтневому районі Миколаївської області свого представника до суду не направив, обмежившись лише наданням даних на запит суду.

Дослідивши письмові докази по справі, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, за даними свідоцтва про одруження НОМЕР_1 та про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3, позивачка є дружиною ОСОБА_5, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обидві ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження - їх дітьми (а.с. 15-17).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що Первомайською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області здійснено актовий запис про смерть за № 29 від 29.05.20047 року (а.с. 18).

За даними копії Державного акту серії ІІ-МК № 037249, виданому 22 листопада 2002 року на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації від 18 жовтня 2002 року № 659р, ОСОБА_5 на час смерті мав у власності земельну ділянку площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 19).

23 вересня 2009 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку в рівних частках (а.с. 23-25).

З копії Державного акту серії ІІ-МК № 037249 вбачається, що 23.09.2009 року нотаріусом також здійснено нотаріальний напис на вказаному правовстановлюючому документі про перехід права власності на цю земельну ділянку в рівних частках до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі вищевказаних свідоцтв (а.с. 19 зворотний бік).

Однак, як вказує позивачка, оригінал вказаного Державного акту було втрачено при здійсненні дій щодо реєстрації переходу прав відносно цього майна до нових власників відділом Держземагентсва. Замість втраченого Державного акту їй було видано дублікат, однак останній не містить відмітки про перехід права власності, поставляння якого повторно не передбачено.

Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджується рішеннями реєстратора прав на нерухоме майно від 22.09.2013 року, якими позивачці та її донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено в реєстрації їх прав щодо цього майна у зв'язку з відсутністю на Державному акті відмітки нотаріуса про перехід права власності до спадкоємців (а.с. 20-22).

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7, застосуванню підлягає законодавство, що діяло на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, в редакції, що діяла на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Однак за період з часу смерті ОСОБА_5 та до 1 січня 2013 року позивачка на своє ім'я та ім'я своїх доньок Державні акти на право власності на вищевказану земельну ділянку не одержала, що підтверджується даними відділу Держземагентсва у Жовтневому районі Миколаївської області від 14.01.2014 року (а.с. 41).

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Проте позивачка до січня 2013 року Державних актів не отримала, та зі зміною законодавчих норма, видача таких нині неможлива.

Більш того, було втрачено оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу, на якому нотаріусом було здійснено відмітку про перехід права власності до нових власників - позивачки по справі та її доньок.

За вказаного позивачка нині позбавлена можливості захистити свої права та право своїх неповнолітніх доньок щодо вищевказаного майна, окрім як в судовому порядку.

Відповідно до п. 26 Постанови КМУ від 22.06.2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п. 27 цього Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, в тому числі може бути рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, та встановивши, що позивачка та її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули прав на вищевказане спадкове майно, як спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_5, однак їх право власності на нього не визнається за вищевказаних обставин, а отже на підставі ст. 16 ЦК України, суд вважає, що цивільне право позивачки та її неповнолітніх доньок підлягає захисту шляхом визнання за позивачкою та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 права власності в рівних частках на вищевказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, поданий в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності за кожною на 1/ 3 (одну третю) частину земельної ділянки загальною площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:02:000:0372, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Семенова