Рішення

від 22.01.2014 по справі 908/3612/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/90/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 Справа № 908/3612/13

за позовною заявою: підприємства "Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ "Динамо" України", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 8 322,14 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Іванченкова В.О., довіреність за вих. від 14.01.14 № 4.14/01

Стрельбицький П.В., довіреність від 14.01.14 № 1.14/01

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

05.11.13 до господарського суду Запорізької області звернулось підприємство "Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ "Динамо" України" (надалі підприємство "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України") з позовною заявою про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (далі ПП ОСОБА_1) за договором оренди нежитлових приміщень від 24.04.12 № 07.12 заборгованості в розмірі 8 322,14 грн., з якої: 4 503,83 грн. - основний борг з орендної плати, 358,35 грн. - пеня за прострочення сплати орендної плати, 3 214,77 грн. - основний борг з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в розмірі 3 214,77 грн. та 245,19 грн. - пеня за прострочення сплати витрат на утримання нежитлового приміщення.

05.11.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву підприємства "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України" від 14.10.13 № 1.14/10 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.11.13 судом порушено провадження у справі № 908/3612/13, якій присвоєно № провадження 17/90/13, судове засідання призначено на 04.12.13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 04.12.13 за заявою представника позивача строк вирішення спору судом продовжено до 23.01.14, розгляд справи відкладено на 15.01.14.

Ухвалою від 15.01.14 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 22.01.14.

21.01.14 на адресу суду від підприємства "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України" надійшли уточнення позовної заяви від 20.01.14 № 1.20/01, за змістом яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 448,52 грн. з орендної плати, 352,59 грн. пені за прострочення оплати орендної плати, 338,85 грн. з відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку, 26,85 грн. пені за прострочення відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку, 1 904,90 грн. з відшкодування витрат на електроенергію, водопостачання та каналізацію та 128,28 грн. пені за прострочення витрат на електроенергію, водопостачання та каналізацію.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Пунктом 3.12. вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 встановлено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, судом розпочато розгляд справи № 908/3612/13 по суті спору в судовому засіданні 04.12.13, що підтверджується протоколом судового засідання від 04.12.13 у цій справі.

При цьому, позивач за змістом уточнень від 20.01.14 № 1.20/01 до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 448,52 грн. з орендної плати, 352,59 грн. пені за прострочення оплати орендної плати, 338,85 грн. з відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку, 26,85 грн. пені за прострочення відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку, 1 904,90 грн. з відшкодування витрат на електроенергію, водопостачання та каналізацію та 128,28 грн. пені за прострочення витрат на електроенергію, водопостачання та каналізацію.

Разом з тим, в прохальній частині первісної позовної заяви від 14.10.13 № 1.14/10 позивачем заявлено вимоги про стягнення 4 503,83 грн. основного боргу з орендної плати, 358,35 грн. пені за прострочення сплати орендної плати, 3 214,77 грн. основного боргу з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в розмірі 3 214,77 грн. та 245,19 грн. пені за прострочення витрат на утримання нежитлового приміщення. Із змісту позовної заяви від 14.10.13 № 1.14/10 не вбачається, що саме позивач розуміє під витратами на утримання нежитлового приміщення - експлуатаційні витрати, розрахунки за опалення, комунальні послуги чи витрати, пов'язані зі сплатою податку за землю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що уточненнями від 20.01.14 № 1.20/01 до позовної заяви, позивач фактично заявляє до стягнення додаткові вимоги, які не заявлено у первісній позовній заяві від 14.10.13 № 1.14/10, а саме: 338,85 грн. з відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку, 26,85 грн. пені за прострочення відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою земельного податку та з відшкодування витрат на електроенергію, водопостачання та каналізацію.

Оскільки позивачем подано до розгляду суду уточнення позовної заяви від 20.01.14 № 1.20/01, якими позивач змінює предмет позову, після початку розгляду справи № 908/3612/13 по суті спору, судом вищенаведені уточнення на підставі п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.01.14, на підставі ст.ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представників позивача про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 14.10.13 № 1.14/10 та у письмових поясненнях до позовної заяви. Позовні вимоги обґрунтовував наступним. 24.04.12 між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлового приміщення № 07.12, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування одну кімнату загальною площею 18 кв.м. Свої зобов'язання з оплати орендної плати та вартості витрат на утримання орендованої кімнати в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість з орендної плати в сумі 4 503,83 грн. за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р. включно. Крім того, виникла заборгованість з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 3 214,77 грн. За прострочення виконання основних зобов'язань відповідачу нараховано 358,35 грн. пені за прострочення оплати орендної плати та 245,19 грн. пені за прострочення сплати відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 229, 283, 286 ГК України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.11.13, тобто станом на час розгляду справи № 908/3612/13 в суді, місцезнаходженням приватного підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.12 між підприємством "Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ "Динамо" України" (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 07.12, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування (оренду) не житлові приміщення, характеристика яких наведена в п. 1.3. цього договору.

Об'єкт оренди складається з однієї кімнати (1-й поверх) загальною площею 18,0 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1.1. договору, передача об'єкта оренди в користування оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Як свідчать матеріали справи, Орендодавець (підприємство "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України") передав Орендарю (ПП ОСОБА_1) об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єктів оренди від 01.05.12.

Строк оренди розпочинається з дати приймання Орендарем об'єкта оренди по відповідному акту, передбаченим ст. 2 цього договору, та складає один рік (п. 3.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до розділу 5 договору, сторони погодились, що за використання об'єкта оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісячну орендну плату в розмірі 68,65 грн. (без ПДВ) за один кв.м. площі 18,0 кв.м. приміщень об'єкта оренди, що складає 1 482,84 грн. (з ПДВ) за місяць. Орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції. Розмір орендної плати підлягає перегляду один раз на рік (п. 5.2. договору). Орендар сплачує орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується у тій формі, що взаємоприйнятна для обох сторін та не заборонена при цьому чинним законодавством України (п. 5.3. договору).

Експлуатаційні витрати, розрахунки за опалення та комунальні послуги оплачуються Орендарем окремо у термін, визначений пунктом 4.2. цього договору, у розмірі, визначеному узгодженим розрахунком, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 5.4. договору).

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості з орендної плати в розмірі 4 503,83 грн., яка виникла за період з січня 2013 року по квітень 2013 року включно, а також 3 214,77 грн. з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення за цей же період.

Згідно письмових пояснень позивача від 15.01.14 та від 22.01.14 № 1.22/01 грошові кошти на погашення заборгованості з орендної плати та з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення за спірний період від відповідача не надходили.

В той же час, позивачем до матеріалів справи долучено банківську виписку від 06.02.13 № 1173 та прибутковий касовий ордер від 07.02.13 № 20. Так, за змістом банківської виписки від 06.02.13 № 1173 відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 2 100 грн. за оренду приміщень за рахунком-фактурою від 03.01.13 № РФ-0000004. При цьому, відповідно до рахунку-фактури від 03.01.13 № РФ-0000004, який наявний в матеріалах справи та, на який є посилання в банківській виписці від 06.02.13 № 1173, відповідачу було виставлено до сплати за цим рахунком суму в розмірі 1 235,70 грн. за оренду нежитлового приміщення за січень 2013 року та 94,14 грн. з відшкодування витрат по комунальним платежам за січень 2013 року. Також, із змісту прибуткового касового ордеру від 07.02.13 № 20 слідує, що відповідачем було сплачено суму в розмірі 900 грн. за оренду нежитлового приміщення за січень 2013 року.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідачем 06.02.13 та 07.02.13, тобто до порушення провадження у справі № 908/3612/13 були сплачені грошові кошти в загальній сумі 3000 грн. за оренду нежитлового приміщення за січень 2013 року та відшкодування витрат по комунальним платежам за січень 2013 року.

Факт здійснення 06.02.13 та 07.02.13 відповідачем оплати за оренду в січні 2013 року та відшкодування витрат по комунальним платежам за січень 2013 року позивачем не заперечувався.

При цьому, позивач в ході розгляду цієї справи пояснював, що із суми в розмірі 2 100 грн. за банківською випискою від 06.02.13 було зараховано суму в розмірі 850 грн. на оплату рахунку від 03.01.13 № СФ-000004; 553,74 грн. було зараховано на оплату рахунку від 31.12.12 № СФ-000259; 695,81 грн. були зараховані на оплату рахунку від 03.12.12 № СФ-0000244. В оплату рахунку від 03.01.13 № СФ-0000004 зараховано 577,08 грн., які відповідач сплатив 22.04.13 на погашення заборгованості з відшкодування витрат за електроенергію за листопад 2012 року.

Доводи відповідача в цій частині не приймаються судом до уваги оскільки умовами договору від 24.04.12 № 07.12 не передбачено право позивача, як Орендодавця, самостійно, на власний розсуд, визначати призначення платежів, що надходять від Орендаря.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати за січень 2013 року в розмірі 55,31 грн. заявлені безпідставно. У зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 55,31 грн. боргу з орендної плати за спірним договором.

Доказів сплати решти суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4 448,52 грн. за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року включно в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 448,52 грн. основного боргу з орендної плати за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року включно за договором оренди від 24.04.12 № 07.12 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню судом в цій частині.

Заявляючи до стягнення суму заборгованості в розмірі 3 214,77 грн. з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення за період з січня 2013 по квітень 2013 року включно позивач посилається на виставлені на оплату відповідачу рахунки-фактури, а саме: від 03.01.13 № СФ-0000004, від 31.01.13 № СФ-0000015, від 04.02.13 № СФ-0000025, від 28.02.13 № СФ-0000038, від 01.03.13 № СФ-0000044, від 31.03.13 № СФ-00052.3, від 02.04.13 № СФ-0000058 та від 30.04.13 № СФ-0000070.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що фактичний обсяг спожитих комунальних послуг визначатиметься сторонами відповідно до покажчиків лічильників, встановлених Орендарем на об'єкті оренди. Оплата спожитих комунальних послуг здійснюватиметься Орендарем в строк до 10 числа поточного місяця, незалежно від орендної плати на підставі відповідних рахунків, виставлених Орендодавцем.

Позивач пояснював, що вищенаведені рахунки надавались відповідачу особисто директором підприємства "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України" Калантаровим Г.Г., головним бухгалтером Іванченковою В.О. та бухгалтером ОСОБА_5 за місцем розташування орендованої кімнати. При цьому, як вказував позивач, письмових доказів на підтвердження факту отримання відповідачем цих рахунків у позивача відсутні.

Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

В матеріалах справи, як вказувалось вище, наявна лише копія банківської виписки від 06.02.13 № 1173, яка свідчить про отримання відповідачем рахунку-фактури від 03.01.13 № РФ-0000004 та сплати за ним останнім грошових коштів в розмірі 2 100 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження отримання відповідачем рахунків-фактур на оплату відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення за спірний період в матеріалах справи відсутні.

Оскільки умовами договору оренди від 24.04.12 передбачено оплату відповідачем відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення саме на підставі виставлених позивачем рахунків, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем рахунків на оплату спожитих послуг, в т.ч. відсутні докази направлення таких рахунків позивачем поштою на адресу відповідача або ж вручення їх наручно, як вказує позивач, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання з оплати відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення у відповідача, станом на час звернення підприємства "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України" з позовом до суду, не настав.

За таких обставин, позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача щодо своєчасності здійснення розрахунків з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог підприємства "УСС ЗОО ФСТ "Динамо" України" у справі № 908/3612/13 про стягнення з відповідача основного боргу з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 3 214,77 грн. за договором оренди від 24.04.12 № 07.12.

У зв'язку з чим, у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Положеннями п. 7.1. договору оренди передбачено, що у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання Орендарем будь-якого грошового зобов'язання, що передбачене цим договором, винна сторона сплачує контрагенту пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день такого прострочення, але не більше розміру, що встановлений чинним законодавством України.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано суду розрахунок суми пені, яка нарахована на суму основного боргу з орендної плати за період з 11 січня 2013 року до 01 жовтня 2013 року і становить 358,35 грн. та на суму боргу з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення за період з 11 січня 2013 року по 01 жовтня 2013 року і складає 245,19 грн.

Оскільки матеріалами справи не доведено наявності суми основної заборгованості з відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в розмірі 3 214,77 грн. за договором оренди від 24.04.12 № 07.12, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування на вказану суму 245,19 грн. пені відсутні. За таких обставин, у задоволені позову в цій частині судом відмовляється.

Факт прострочення основного зобов'язання з орендної плати матеріалами справи № 908/3612/13 доведено.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов'язання.

У зв'язку з чим, враховуючи вищезазначені норми законодавства, задоволенню підлягає пеня в сумі 318,94 грн. за період з 11.01.13 по 01.10.13, з яких: за січень 2013 р. за період з 11.01.13 по 06.02.13 (06.02.13 оплата згідно банківської виписки від 06.02.13) - 5,76 грн.; за лютий за період з 11.02.13 по 12.08.13 (182 дні) - 108,31 грн.; за березень 2013 року за період з 11.03.13 по 09.09.13 (182 дні) - 106,03 грн. та за квітень 2014 року за період з 11.04.13 по 01.10.13 (01.10.13 - строк встановлений позивачем) - 98,84 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені з орендної плати відхиляються у зв'язку з її необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 985,61 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь підприємства "Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ "Динамо" України" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113, код ЄДРПОУ 31425902, р/р 260022815100 в ПуАТ «Фідобанк» м. Київ, МФО 300175) - 4 448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 52 коп. основного боргу з орендної плати, 318 (триста вісімнадцять) грн. 94 коп. пені та 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 61 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.01.14.

Суддя В.Л. Корсун