Рішення

від 29.01.2014 по справі 910/23465/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23465/13 29.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреліт-Трансрейл"

про стягнення 178 700,61 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Лобуцький В.П. - довіреність б/н від 22.01.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство "Трансфорвардінг Лімітед АГ" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреліт-Трансрейл" про стягнення 178 700,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, згідно умов Договору оренди вагонів № 3/02-2012 від 08.08.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 172 322,34 грн. - основного боргу, 6 378,27 грн. - пені.

Ухвалою від 06.12.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.12.2013 року.

24.12.2013 року представник позивача подав у судовому засіданні документи по справі, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

24.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, судом відкладено розгляд справи на 22.01.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Ярмак О.М.) від 22.01.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 29.01.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 25.01.2014 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 25.01.2014 року справу прийнято до провадження.

В судове засідання 29.01.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.12.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2012 року Приватним акціонерним товариством "Трансфорвардінг Лімітед АГ" (далі по тексту - ОРЕНДОДАВЕЦЬ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укреліт-Трансрейл" (далі по тексту - ОРЕНДАР, відповідач) укладено Договір оренди вагонів №3/02-2012 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає , а ОРЕНДАР приймає в тимчасове платне користування цистерни , що є власністю ОРЕНДОДАВЦЯ , для здійснення внутрішніх і експортних перевезень нафтопродуктів.

Згідно з п. 1.2. Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає ОРЕНДАРЕВІ цистерни, які мають право виходу на колії загального користування та курсування по залізницях України , РФ та країн СНД , Балтії та Середньої Азії. Загальна кількість цистерн , переданих в оренду і строки передачі , визначаються на підставі письмової заявки ОРЕНДАРЯ . Передача цистерн в оренду і повернення їх з оренди оформляється Актом прийому-передачі , підписаним обома СТОРОНАМИ , який є невід'ємною частиною цього Договору.

ОРЕНДАР зобов'язаний своєчасно проводити оплату орендних платежів ОРЕНДОДАВЦЯ відповідно до розділу 3 цього Договору (п. 2.1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору вартість оренди однієї цистерни за одну добу складає:

- для чотирьохвісної цистерни - 320 (триста двадцять) гривень, в тому числі ПДВ - 53,33 грн.;

- для чотирьохвісної цистерни, обладнаної паровою сорочкою - 340 (триста сорок) гривень, в тому числі ПДВ - 56,67 грн.;

- Для восьмивісної цистерни - 480 (чотириста вісімдесят) гривень, в тому числі ПДВ -80,00 грн.

27.12.2012 року сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Договору і дійшли згоди, що з 01 січня 2013 року, вартість оренди однієї чотирьохвісної цистерни за одну добу складе 300 (триста) гривень, в тому числі ПДВ - 50,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

Факт приймання-передачі залізничних вагонів-цистерн в кількості 36 штук підтверджується підписаним між сторонами 10.08.2012 року Актом прийому-передачі залізничних вагонів-цистерн (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Відповідачем було повернуто позивачу залізничні вагони-цистерни в кількості 36 штук, на підтвердження чого позивач надав суду Акти приймання-передачі залізничних вагонів-цистерн: від 22.08.2012 року, від 20.08.2012 року, від 25.08.2012 року, від 24.11.2012 року, від 26.01.2013 року, від 15.03.2013 року, від 15.04.2013 року, від 16.04.2013 року, від 18.04.2013 року, 25.04.2013 року, 29.04.2013 року, від 31.05.2013 року, від 26.07.2013 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість станом на 26.07.2013 року в розмірі 172 322,34 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду підписаний між сторонами Акт звірки взаєморозрахунків від 26.07.2013 року, згідно якого станом на 26.07.2013 року відповідач визнав перед позивачем заборгованість за Договором в розмірі 172 322,34 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування вагони на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив в повній мірі позивачу в орендну плату та має перед ним заборгованість в розмірі 172 322,34 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 172 322,34 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 3.13. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 6 378,27 грн.

Згідно з п. 3.13. Договору у випадку прострочки орендних платежів, ОРЕНДАР виплачує ОРЕНДОДАВЦЮ пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежів..

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 6 378,27 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреліт-Трансрейл" (03151, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛИНСЬКА, будинок 10, код ЄДРПОУ 38241652) на користь Приватного акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ" (03035, м. Київ, ВУЛИЦЯ СТАДІОННА, будинок 5, код ЄДРПОУ 30405199) 172 322 (сто сімдесят дві тисячі триста двадцять дві) грн. 34 коп. - основного боргу, 6 378 (шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 27 коп. - пені, 3 574 (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 31.01.2014 року.