Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/4548/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/4548/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія натуральних технологій», м. Полтава

до відповідача: Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район

про: стягнення 60 306,26 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія натуральних технологій» до Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 60 328,69 грн. Ухвалою від 03.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2013р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору постачання №13 від 10.01.2011 р. не здійснив оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 60 306,27 грн., що включає: 54 571,75 грн. - основної заборгованості, 1 641,64 грн. - 3% річних, 4 092,88 грн. - пені та 1 720,50 грн. витрат позивача по сплаті судового збору.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Але надіслав заяву про зменшення позовних вимог та докази надсилання відповідачу даної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 60 306,26 грн., що включає: 54 571,74 грн. - основної заборгованості, 1 641,64 грн. - 3% річних, 4 092,88 грн. - пені та стягнення з відповідача 1 720,50 грн. витрат позивача по сплаті судового збору (вх.. №303/14 від 25.01.2014 р.).

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник відповідача не з'явився, поштові направлення ухвал суду повернулись до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.12.2013 р., повернулися на адресу Господарського суду Львівської області з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір постачання №13 від 10.01.2011 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах даного договору. Предметом Договору є товар: «Бішофіт Полтавський» в асортименті та засоби фіто мінеральні для ванн.(п. 1.2.Договору)

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачання товару здійснюється партіями на підставі усних або письмових замовлень, доручення покупця в кількості, асортименті і по цінам згідно накладних, що додаються, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна товару визначена постачальником в накладній, встановлюється в національній валюті України - гривнах і являється договірною ціною товару. Загальна сума Договору обчислюється згідно загальної суми всіх оформлених накладних. Датою постачання є дата відмітки в накладній про отримання товару уповноваженим представником покупця (п.2.3. Договору).

У відповідності до п. 2.5 Договору, постачання товару здійснюється в строк не пізніше 5-ти календарних днів з моменту отримання замовлення (за умови наявності продукції на складі постачальника). Постачальник повинен сповістити покупця про відправлену продукцію не пізніше одного від дня дати відвантаження за допомогою телефонних переговорів або е-mail з вказівкою найменування перевізника, № вантажної декларації, дати відвантаження, кількості місць і ваги вантажу в кілограмах.

Отримавши товар у транспортної організації, покупець зобов'язаний по телефону повідомити постачальника про отримання товару не пізніше одного дня з моменту отримання (п. 2.8. Договору).

Згідно з п. 3. Договору, підставою для оплати товару є договір і накладна. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 60 календарних днів після дати постачання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника чітко дотримуючись принципу пріоритетності оплати першого за часом отриманого товару. Датою оплати постачання є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку на загальну суму 54 571,74 грн., про що свідчить видаткова накладна №447 від 21.09.2012 р. та довіреність відповідача на отримання товару від 21.09.2012 р. Л-3499, видана Парфенюк Ю.В., які підписані та завірені печатками сторін. Однак відповідач за поставлений товар по даній видатковій накладній не оплатив.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №156 від 01.10.2013 р. та 23.11.2012 р. за вих. №456 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 54 571,74 грн. за товар отриманий по видатковій накладній №447 від 21.09.2012 р., які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Окрім цього, виходячи із вимог заяви про зменшення позовних вимог та доданих розрахунків, позивач також просить стягнути з відповідача всього 60 306,26 грн. заборгованості, що включає: 54 571,74 грн. - основної заборгованості, 1 641,64 грн. - 3% річних, 4 092,88 грн. - пені, а також просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 720,50 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач у визначеному Законом порядку не заперечив проти позову, відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, зазначену вище суму заборгованості позивачу не погасив, доказів погашення вказаної заборгованості позивачем суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3. Договору, підставою для оплати товару є договір і накладна. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 60 календарних днів після дати постачання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника чітко дотримуючись принципу пріоритетності оплати першого за часом отриманого товару. Датою оплати постачання є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку в частині оплати прийнятого товару у встановлений строк, вимоги позивача про стягнення 54 571,74 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 6.1. Договору, при невиконанні покупцем вимог п. 3.2. він зобов'язаний відшкодувати постачальникові вартість несплаченого товару і сплатити пеню за кожен календарний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період за який стягується пеня. З огляду на викладене вище, перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 092,88 грн. - пені є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 641,64 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають до стягнення у повному обсязі згідно проведеного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами у справі, відповідачем не спростовані, тому підлягають до задоволення у повному обсязі в сумі стягнення з відповідача на користь позивача - 54 571,74 грн. - основної заборгованості, 1 641,64 грн. - 3% річних та 4 092,88 грн. - пені, а всього 30 306,26 грн.

Судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 1 720,50 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, так як даний спір виник з вини відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс" (адреса: вул. Калнишевського 5, м. Рава - Руська, Жовківський район, Львівська область, 80316, ідентифікаційний код 01974046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія натуральних технологій» 54 571,74 грн. - основної заборгованості, 1 641,64 грн. - 3% річних, 4 092,88 грн. - пені та 1 720,50 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2013 р.

Суддя Долінська О.З.