Рішення

від 28.01.2014 по справі 922/4960/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р.Справа № 922/4960/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтоп", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків про стягнення 201 303,31грн. за участю представників сторін:

позивача - Шевчук Д.А., дов. б/н від 13.12.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 182 286,76грн., пеню в розмірі 13 481,47грн., 3% річних в розмірі 5 535,08грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2-2509 від 25.09.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.09.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профтоп" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" (відповідач) укладено договір поставки № 2-2509 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався протягом терміну дії договору, в порядку та строки, визначені у ньому поставляти та передавати у власність відповідача продукцію, перелік та кількість якої визначаються у специфікаціях, а відповідач приймати та оплачувати її вартість.

Умови оплати за поставлений за договором товар сторони погодили у розділі 3 договору, а саме шляхом 100% попередньої оплати згідно рахунку-фактури.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Позивач на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 482 286,76грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар, як зазначає позивач, розрахувався частково на суму 300 000,00грн.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 182 286,76грн.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 182 286,76грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 13 481,47грн. та 3% річних в сумі 5 535,08грн., суд дійшов висновку про залишення позову в цій частині без розгляду, оскільки в поданому позивачем розрахунку не вказано період, за який здійснено їх нарахування.

Відповідно до п. 1.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 02.12.13р. суд зобов'язував позивача надати, зокрема, обґрунтований розрахунок пені та 3% річних із зазначенням періоду їх нарахування, сум, на які нараховується пеня та 3% річних. Розгляд справи двічі відкладався у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду та ненаданням обґрунтованого розрахунку пені та 3% річних із зазначенням періоду їх нарахування. Ухвалами господарського суду від 16.12.13р. та від 14.01.14р. суд зобов'язував позивача виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідно до абз. 3 п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005р. N 01-8/344 якщо для здійснення перерахунку сум штрафних санкцій, річних тощо необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно із п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

З огляду на те, що позивач тричі не виконав вимоги ухвали суду щодо надання обґрунтованого розрахунку пені та 3% річних із зазначенням періоду їх нарахування, у суду відсутня можливість перевірити правомірність нарахування заявленої до стягнення пені в розмірі 13 481,47грн. та 3% річних в розмірі 5 535,08грн.,оскільки суд позбавлений можливості самостійно встановлювати період їх нарахування. У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, що в подальшому не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених сум в загальному порядку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.5 ч.1 статті 81, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", код ЄДРПОУ 05422384 (61009, м. Харків, вул. Железнякова, 235, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтоп", код ЄДРПОУ 38277817 (61017, м. Харків, вул. Червономаяцька, 16, відомості про рахунки відсутні) - 182 286,76грн. основного боргу, 3 645,74грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 13 481,47грн. та 3% річних в розмірі 5 535,08грн. позов залишити без розгляду.

Повне рішення складено 30.01.2014 р.

Суддя Лавренюк Т.А.