Постанова

від 28.01.2014 по справі 801/11079/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 р. Справа №801/11079/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., при секретарі судового засідання Могільної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Державного льтно-випробувального підприємства "Взліт"

про стягнення

за участю:

представник позивача -не з'явився;

представник відповідача - не з'явився;

Обставини справи: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим з адміністративним позовом до Державного Льотно - випробувального підприємства "Взліт" про стягнення податкового боргу в розмірі 30919,64 грн., а саме заборгованості з податку на додану вартість у сумі 19917,35 грн., штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0000991502 від 17.07.2012 року в сумі 170,00 грн., заборгованості з плати за землю в сумі 10832,29 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, у тому числі зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 30), відповідач клопотання щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю та заперечень проти позову не надав, про причини неявки не повідомив.

Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне льотне-випробувальне підприємство "Взліт" (код ЄРПОУ 14311198, юридична адреса: 98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Калініна, 33) є юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4-5).

Державне льтно-випробувальне підприємство "Взліт" знаходиться на обліку в Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим як платник податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1. та 16.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зокрема зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пп. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування плати за землю, зарахування її до бюджету здійснюється відповідно до вимог ст.ст.285-287 ПК України.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПКУ, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 287.4. ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що Державне льтно-випробувальне підприємство "Взліт" згідно податкової декларації з плати за землю за 2013 рік від 18.02.2013 року № 9008037266 самостійно визначило податкове зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб, щомісячний платіж якого складає 2192,90 грн.

Відповідачем не було у повному обсязі сплачено суми плати за землю, у зав'язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.11.2013 року у сумі 10832,29 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 8), а саме:

- по строку сплати 30.06.2013 року - 2060,69 грн.;

- по строку сплати 30.07.2013 року - 2192,90 грн.;

- по строку сплати 30.08.2013 року - 2192,90 грн.;

- по строку сплати 30.09.2012 року - 2192,90 грн.;

- по строку сплати 30.10.2012 року - 2192,90 грн.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Державне льтно-випробувальне підприємство "Взліт" були подані до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим податкові декларації з податку на додану вартість, в яких відповідач самостійно задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ, однак не здійснив у встановлені законодавством строки сплату узгодженої суми з податку на додану вартість, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленнями самостійно виявленими помилками за грудень 2012 року вх. №9029014551 від 20.05.2013 року (а.с. 23-24), згідно якого відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1000,00 грн. зі строком сплати 20.05.2013 року, однак відповідачем вказана сума сплачена не повному обсязі, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 5098,35 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленнями самостійно виявленими помилками за грудень 2012 року вх. №9029014551 від 20.05.2013 року (а.с. 24-25), згідно якого відповідачем самостійно нараховані штрафні санкції на суму 300,00 грн. зі строком сплати 20.05.2013 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 300,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленнями самостійно виявленими помилками за грудень 2012 року вх. №9029014333 від 20.05.2013 року (а.с. 22-23), згідно якого відповідачем самостійно нараховані штрафні санкції на суму 321,00 грн. зі строком сплати 20.05.2013 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 321,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за квітень 2013 року вх. № 9027169417 від 13.05.2013 року (а.с. 20-21), згідно якої відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6635,00 грн. зі строком сплати 30.05.2013 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 6635,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за червень 2013 року вх. № 9044419366 від 22.07.2013 року (а.с. 15-16), згідно якої відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6499,00 грн. зі строком сплати 30.07.2013 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 6499,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за липень 2013 року вх. №1300015744 від 20.08.2013 року (а.с. 13-14), згідно якої відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1064,00 грн. зі строком сплати 30.08.2013 року, однак відповідачем вказана сума не сплачена, сума заборгованості станом на 01.11.2013 року складає 1064, 00 грн.

Також, заборгованість з ПДВ утворилася в результаті нарахування штрафних санкцій, а саме згідно з актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1316/15.2/14311198 від 02.07.2013 року виявлено не подання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (а.с. 19), за результатами висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000991502 від 17.07.2013 року (а.с. 17), яким до відповідача застосовані штрафні санкції у сумі 170,00 грн., вказане податкове повідомлення рішення було отримано відповідачем під підпис уповноваженої особи.

Сума заборгованості за податковим повідомлення-рішення № 0000991502 від 17.07.2013 року станом на 01.11.2013 року відповідачем не сплачена.

Загальна сума заборгованості Державне льтно-випробувальне підприємство "Взліт" з податку на додану вартість станом на 01.11.2013 року складає 20087,35 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 12).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку стає податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 55-15 від 21.06. 2013 року (а.с. 26), яка була отримана відповідачем, що підтверджується потовим повідомленням (а.с. 26 зворотній бік). Однак заборгованість відповідачем сплачена не була.

Ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечень та доказів сплати заборгованості не надано, у зв'язку з чим вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості у сумі 1437002,58 гривень належить задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного льотно-випробувального підприємства "Взліт" (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Калініна, 33, ЄДРПОУ 14311198) кошти у розмірі в сумі 30919,64 грн. в рахунок погашення податкового боргу, а саме: заборгованості з плати за землю в сумі 10832,29 грн. (код платежу 13050100), заборгованість з податку на додану вартість в сумі 20087,35 грн. (код платежу 14010100).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.