Рішення

від 29.01.2014 по справі 926/1326/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа № 926/1326/13.

За позовом Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» м. Івано-Франківськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Енерго» м. Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 11243,80 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

В засіданні приймав участь прокурор - Ярошик В.П.

СУТЬ СПОРУ: Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 24.12.2013 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України від імені якого виступає Державне підприємство «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Енерго» м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 11243,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що на підставі договорів відпуску лісоподукції № 232 від 05.07.2011 року та № 250 від 12.07.2011 року позивач протягом липня-серпня 2011 року та в листопаді 2011 року відвантажив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 185515,08 грн., що підтверджено накладними від 12.07.2011р. №№397, 398, від 20.07.2011р. №№ 399, 400, від 26.07.2011р. №№ 406, 407, від 11.08.2011р. № 440, від 12.08.2011р. №507, від 25.08.2011р. № 468, від 29.08.2011р. № 510, від 29.11.2011р. № №648, 663 та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач згідно договору взяв на себе зобов'язання провести повний розрахунок за отримання лісопродукції, проте в порушення умов договору оплату за отриману лісопродукцію провів частково на суму 174271,28 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 11243,80 грн.

Разом з позовною заявою прокурор звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми та майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Буковина Енерго».

Ухвалою суду від 25.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2014 року. Цією ж ухвалою до розгляду було призначено і заяву прокурора про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.01.2014 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 15.01.2014 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу відмовлено.

В судове засідання, яке відбулося 29.01.2014 року, представник відповідача в друге не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Отже відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву. Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу за на його юридичну адресу: м.Чернівці, вул.Череповецька, 17, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, ухвалою суду від 15.01.2014 року відповідач був попереджений про те, що у разі неявки його представника у судове засідання на дату і час зазначений у резолютивній частині вказаної ухвали, судовий розгляд буде проведено без його участі за наявними в справі матеріалами.

До початку судового засіданні від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за матеріалами наданими до позовної заяви, при цьому позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Прокурор, який був присутній в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року між Шепетівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» (продавець) (правонаступником якого є Шепетівське військове лісництво ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат») та ТОВ «Буковина Енерго» (покупець) укладено договори на відпуск лісопродукції № 232 від 05.07.2011р. та № 250 від 12.07.2011р. (далі - Договір № 232 та Договір № 250).

За умовами п.1.1 Договору № 232 продавець взяв на себе зобов'язання відпустити покупцю лісопродукцію, в кількості та за ціною, згідно погодженої Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість вказаного товару у відповідності з його якістю і кількістю (п.1.2 Договору № 232).

Згідно специфікації до договору № 232 лісопродукція була наступна: пиловник хвойної породи сосна - ІІ сорт (діам.20-24см., довж.4-4,05 см.), (діам.26-34 см., довж.4-4,05 см.), пиловник хвойної породи сосна - ІІІ сорт (діам.20-24см., довж.4-4,05 см.), (діам.26-34 см., довж.4-4,05 см.) на загальну суму 209750 грн.

Згідно з п.2.1 Договору № 232 сторони домовились, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом з нижнього складу продавця до залізничної станції Білгород-Дністровький експ.(код 403303). Покупець відшкодовує продавцю усі витрати, пов'язані з відправкою товару та оформленням карантинного сертифікату (п.2.2 Договору № 232). Загальна сума Договору № 232 становить 209750 грн., а загальна кількість лісопродукції становить 500м3. (п.п. 2.4, 2.5 Договору № 232).

У відповідності до вимог п.2.6 Договору № 232 покупець здійснює оплату вартості товару шляхом попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі вартості однієї партії товару (60м3. пиловника та витрат на оформлення та відправку вантажу).

Строк дії договору сторони погодили до 31.12.2011 року.

За умовами п.1.1 Договору № 250 продавець взяв на себе зобов'язання відпустити за передоплату лісопродукцію, з нижнього складу лісгоспу покупцю в кількості і по ціні, згідно погодженої Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість вказаного товару у відповідності з його якістю і кількістю (п.1.2 Договору № 250).

Згідно специфікації до договору № 250 лісопродукція була наступна: пиловник хвойної породи сосна - ІІ сорт (діам.14-18см., довж.3-4,00 см.), пиловник хвойної породи сосна - ІІІ сорт (діам.14-18см., довж.3-4 см.), руднічні стояки хв..п.- ІІІ сорт (діам.10-14см., довж.3м.), техсировина на плитні матеріали хв..п. (діам.10-14 см., довж.3 м.) на загальну суму 30690 грн.

Згідно з п.2.1 Договору № 250 сторони домовились, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом з нижнього складу продавця до залізничної станції Білгород-Дністровький експ.(код 403303). Покупець відшкодовує продавцю усі витрати, пов'язані з відправкою товару та оформленням карантинного сертифікату (п.2.2 Договору № 250). Загальна сума Договору № 250 становить 30690 грн., а загальна кількість лісопродукції становить 124м3. (п.п. 2.4, 2.5 Договору № 250).

У відповідності до вимог п.2.6 Договору № 250 покупець здійснює оплату вартості товару шляхом попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі вартості однієї партії товару (60м3. лісоматеріалів та витрат на оформлення та відправку вантажу).

Строк дії договору сторони погодили до 31.12.2011 року.

Дані про визнання зазначених Договорів у встановленому законом порядку недійсними відсутні.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач умови договору виконав, а саме: протягом липня-серпня 2011 року та в листопаді 2011 року відвантажив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 185515,08 грн., що підтверджено накладними від 12.07.2011р. №№397, 398, від 20.07.2011р. №№ 399, 400, від 26.07.2011р. №№ 406, 407, від 11.08.2011р. № 440, від 12.08.2011р. №507, від 25.08.2011р. № 468, від 29.08.2011р. № 510, від 29.11.2011р. № №648, 663 та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач в порушення умов договору оплату провів частково на суму 174271,28 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 11243,80 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, - визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обв'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

14.06.2012 року, а потім 21.12.2012 року позивач звертався до відповідача з претензіями про оплату заборгованості в сумі 11243,80 грн., проте вказані вимоги залишені останнім без відповіді.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні прокурором та позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті отриманої продукції, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість в сумі 11243,80 грн.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Енерго» м. Чернівці, вул.Череповецька, 17, (код 32790873) на користь Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, (код 08033772) - 11243,80 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Енерго» м. Чернівці, вул.Череповецька, 17, (код 32790873) в дохід державного бюджету судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Повни текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2014 року.

Суддя С.М.Гушилик