Постанова

від 13.01.2014 по справі 925/1994/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. Справа№ 925/1994/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

представники сторін в судове засідання не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1»

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року

у справі №925/1994/13 (суддя Скиба Г.М.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інжинірінг»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - дочірнього підприємства «Сіті Буд»

про вжиття запобіжних заходів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року у справі №925/1994/13 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Сван-1» про вжиття запобіжних заходів.

Не погодившись із вказаною ухвалою, заявник подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року у справі №925/1994/13 та постановити нову ухвалу, якою вжити запобіжні заходи та витребувати у ТОВ «Агро Інжинірінг» оригінал договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Сван-1».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2013 року у справі №925/1994/13 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Сван-1» та призначено її до розгляду на 13.01.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

Представники сторін в судові засідання не з'являлись, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявник, відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Заявник зазначає, що між ТОВ «Сван-1» та ТОВ «Агро Інжинірінг» мали місце правовідносини, в результаті яких від ТОВ «Сван-1» перейшли корпоративні права на ДП «Сіті-Буд» до ТОВ «Агро Інжинірінг», а саме, як було встановлено в результаті аналізу наявних на даний час документів у ТОВ «Сван-1», 09.12.2010 року між ТОВ «Сван-1» та ТОВ «Агро Інжинірінг» було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, який у нього відсутній, тому що документи ТОВ «Сван-1» арбітражному керуючому - розпоряднику майна, в.о. керівника ТОВ «Сван-1» Юдицькому О.В. попереднім керівництвом товариства не було передані.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сван-1» звернулось із завою про вжиття запобіжних заходів до ТОВ «Агро Інжинірінг», а саме: витребування у ТОВ «Агро Інжинірінг» оригіналу договору купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ «Сван-1» від 09.12.2010 року.

Вжиття запобіжних заходів у вигляді витребування документів обґрунтовується заявником ще тим, що його звернення до «Агро Інжинірінг» були проігноровані.

Судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, виходив з того, що заявником не подано доказів порушення чи загрози порушення його прав, оскільки не обґрунтовано неможливість в даний час подання позову про визнання недійсним договору від 09.12.2010 року та не надано доказів реальної загрози здійснення товариством відчуження корпоративних прав.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Згідно із ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України, запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Доводи скаржника про те, що він має намір подати нематеріальний позов, у зв'язку з чим просив суд витребувати у ТОВ «Агро Інжинірінг» оригінал договору, не відповідає ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не довів, що подача потрібних для нього доказів (оригіналу договору) стане згодом неможливою або утрудненою в період звернення з позовом до суду.

Також, доводи скаржника відносно того, що заявнику не було відомо про дату та час розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви.

Колегія суддів також не погоджується з доводами скаржника стосовно того, що в результаті укладання договору купівлі - продажу, права заявника порушені, оскільки ним не надано відповідних доказів такого порушення та як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником вказано лише на те, що він має припущення щодо порушення його прав.

В той же час, з аналізу вказаних вище норм слідує, що заявник повинен подати докази достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотньо буде порушено.

Оскільки заявником не наведено належних обґрунтувань того, що згодом подача даних доказів стане неможливою або утрудненою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстави викладенні в заяві про вжиття запобіжних заходів не відповідають ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, тому що не доводять наявність фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття запобіжних заходів.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, оскільки заявником не надано доказів порушення його прав чи існування загрози їх порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2013 року у справі №918/401/13.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року у справі №925/1994/13 відповідає обставинам справи, є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року у справі №925/1994/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 року у справі №925/1994/13 залишити без змін.

3. Справу №925/1994/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич