Постанова

від 28.01.2014 по справі 815/8678/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8678/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

19 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001892203 від 09.12.2013 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач заначив, що 25.11.2013 року уповноваженими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммсервіс», за результатами якої складено акт від 25.11.2013 року №1046/15-54-22-03/33865567. Камеральною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, пункту 4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228, ТОВ "Реммсервіс" при заповненні Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (дата реєстрації 11.10.2013 року №9063692753), не вказало причину коригування, згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 17 Декларації «Усього податкового кредиту», що привело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 7955 грн., внаслідок чого сума заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року склала 7955 грн.

Позивач зазначив, що на підставі акту від 25.11.2013 року №1046/15-54-22-03/33865567, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0001892203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 9 944,00 грн., з яких: за основним платежем 7 955,00 грн., та за штрафними санкціями -1 989,00 грн. ТОВ «Реммсервіс» було надано до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року (дата реєстрації 11.10.2013 року №9063692753), розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), згідно якого встановлено значення рядку 16.1 Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 у сумі ПДВ 7 955,00 грн. При заповненні вказаних рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних. Позивач вказав, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість не вимагається вказувати причину коригування, як це зазначено ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, та більш того, нічим не передбачено зменшення податкового кредиту через відсутність причини коригування та відповідно донарахування податку із застосуванням штрафних санкцій. ТОВ «Реммсервіс», дотримуючись зазначених вимог, у графі "підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість" таблиці 2 розділу II додатку 1 до декларації, була вказана сума поставки товару, яка зазначена у податковій накладній, згідно якої відбулось коригування суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Інші графи вказаної таблиці також повністю заповнені відповідно до вимог Порядку.

ТОВ «Реммсервіс» отримано податкову накладну № 21 від 29.08.2013 р., яка стала підставою для коригування, у вересні 2013 року, тобто із запізненням. У такому випадку відповідно до діючого законодавства потрібно було зазначити вказану накладну у додатку 5 до декларації за вересень 2013 року, поряд з іншими податковими накладними звітного періоду. Але помилково ТОВ «Реммсервіс», податкову накладну, яка отримана із запізненням було відображено у податковій звітності через додаток 1 (розрахунок коригування сум податку на додану вартість)до декларації з ПДВ, як це було встановлено раніше, замість додатку 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Вищевикладене свідчить про неправомірність висновків ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, викладених в акті перевірки, та як наслідок прийняття протиправного податкового-повідомлення рішення від 09.12.2013 року № 0001892203 щодо донарахування сум податку з ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, вважаючи податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.12.2013 року № 0001892203 законним, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено що, 25.11.2013 року уповноваженими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммсервіс», за результатами якої складено акт від 25.11.2013 року №1046/15-54-22-03/33865567. Камеральною перевіркою встановлено, що на порушення п.п.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, пункту 4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228, ТОВ "Реммсервіс" при заповненні Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (дата реєстрації 11.10.2013 року №9063692753), не вказало причину коригування, згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 17 Декларації «Усього податкового кредиту», що привело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 7955 грн., внаслідок чого сума заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року склала 7955 грн.

09.12.2013 року на підставі акту від 25.11.2013 року №1046/15-54-22-03/33865567 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001892203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 9 944,00 грн., з яких: за основним платежем 7 955,00 грн., та за штрафними санкціями -1 989,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Реммсервіс» було надано до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, яка зареєстрована 11.10.2013 року за № 9063692509, що підтверджується електронною квитанцією №2, та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), який зареєстровано за №9063692753. Згідно даного розрахунку встановлено значення рядку 16.1 Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 у сумі ПДВ 7 955,00 грн.

Згідно п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно підпункту 192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до 192.1.2 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Судом не приймаються до уваги висновки відповідача, зазначені в акті камеральної перевірки від 25.11.2013 року №1046/15-54-22-03/33865567 стосовно того, що ТОВ "Реммсервіс" при заповненні Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), не вказало причину коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 17 Декларації - Усього податкового кредиту, що привело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 7 955,00 грн., внаслідок чого сума заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року склала 7 955,00 грн., - оскільки ані Податковим кодексом України, ані Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (чинним на момент подання податкової звітності позивачем), не вимагалося вказувати причину коригування, як це зазначено ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, та не передбачено зменшення податкового кредиту через відсутність причини коригування та відповідно донарахування податку із застосуванням штрафних санкцій.

Пунктом 4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок), передбачено, що у рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу, обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1, тобто передбачено можливість коригування податкового кредиту.

Згідно п.п.4.5.1.3 Порядку, у рядку 16.1.3 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, за якими податок на додану вартість не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Таким чином ТОВ «Реммсервіс», дотримуючись зазначених вимог у графі - підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість таблиці 2 розділу II додатку 1 до декларації, була вказана сума поставки товару - 47 729,00 грн., яка зазначена у податковій накладній №21 від 29.08.2013 року, згідно якої відбулось коригування суми податкового кредиту з податку на додану вартість, інші графи вказаної таблиці також заповнені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень - з 01 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Реммсервіс» отримано податкову накладну №21 від 29.08.2013 року, яка стала підставою для коригування податкового кредиту, у вересні 2013 року. У такому випадку відповідно до діючого законодавства потрібно було зазначити вказану накладну у додатку 5 до декларації за вересень 2013 року, поряд з іншими податковими накладними звітного періоду. Однак позивачем помилково було відображено податкову накладну, яка отримана із запізненням, у податковій звітності через додаток 1 (розрахунок коригування сум податку на додану вартість) до декларації з ПДВ, як це було встановлено вище, замість додатку 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Отже, ТОВ «Реммсервіс» не дотримано вимог порядку саме щодо заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, однак дана обставина не вплинула на правильність формування позивачем податкового кредиту відповідно з положеннями р.5 Податкового кодексу України, підтвердженням чого є податкова накладна №21 від 29.08.2013 року, яка є підставою для нарахування податкового кредиту.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 7 955 грн. та відповідно для нарахування на цю суму штрафних санкцій. В іншому випадку, позивач був би не лише позбавлений права на податковий кредит за податковою накладною №21 від 29.08.2013 року без законних підстав, а й поніс би тягар штрафних санкцій, нарахованих на суму ПДВ, яку має законне право віднести до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення-рішення № 0001892203 від 09.12.2013 року, при тому, що позивач довів суду протиправність рішення відповідача, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2,6-9, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001892203 від 09.12.2013 року.

Стягнути судові витрати у сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05 копійок) ) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммсервіс" (65042, м.Одеса, пров.3-й Чорноморський, буд.17, код ЄДРПОУ 33865567).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2014 року.

Суддя: В.В.Андрухів