Рішення

від 30.01.2014 по справі 925/2120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Справа № 925/2120/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Романчук В.В. - директор за посадою, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТОВА ЛАВКА"

до фізичної особи - підприємця Строканя Володимира Григоровича

про стягнення 18 859 грн. 41 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 18 859 грн. 41 коп., зокрема 15 143 грн. 15 коп. боргу за поставлений відповідачу товар відповідно до договору № 31 від 01.01.2012; 687 грн. 63 коп. три проценти річних та 3 028 грн. 63 коп. 20 % штрафу за прострочення сплати коштів.

Відповідач не з'явився у судове засідання, письмовий відзив на позовну заяву суду не подав.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, без відзиву на позов, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 27.12.2013 та від 16.01.2014 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. Відповідно до пункту. 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Тому вказане є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій всіх ухвал суду.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому повернення до суду ухвали у зв'язку з неврученням відповідачу не впливає на висновок суду щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у заявленій сумі з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив, що між сторонами існували тривалі відносини поставки молочної продукції, за яку відповідач належно розраховувався, однак, з невідомих причин відповідач не розрахувався за дві останні поставки - від 07.06. та від 18.06.2012 і до цього часу кошти позивачу не сплатив, на вимоги позивача не реагує, сума боргу не змінилася, просить позов задовольнити повністю та прийняти рішення у даному судовому засіданні

У судовому засіданні 30.01.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТОВА ЛАВКА" (Постачальник за договором, позивач у справі) та фізична особа-підприємець Строкань Володимир Григорович (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір № 31 від 01 січня 2012 року, далі - Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити товар, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити такий товар. Поставка товару здійснюється на підставі накладних згідно усного (по телефону) замовлення Покупця (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку або готівкою на умовах відстрочки платежу 7 (сім) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Факт отримання товару підтверджується накладними.

За доводами позивача він поставляв відповідачу товар протягом січня - червня 2012 року згідно з видатковими накладними, доданими до позовної заяви (а. с. 9-25). Відповідач оплатив лише частину вартості товару. При цьому товар, отриманий по видатковій накладній ВН № П-01731 від 07.06.2012 на суму 11379,20 грн., відповідач оплатив в сумі 3 844 грн. 60 коп., у зв'язку з чим залишок боргу по вказаній накладній складає 7 534 грн. 60 коп., який відповідачем не оплачений, а також повністю не оплачений товар, отриманий відповідачем по видатковій накладній № П-01830 від 18.06.2012 на суму 7 608 грн. 55 коп. Таким чином, борг відповідача по двох вказаних накладних складає 15 143 грн. 15 коп.

Перелік вартості поставленого та оплаченого товару і вказана сума заборгованості відповідача перед позивачем 15 143 грн. 15 коп. станом на 18 грудня 2013 року зафіксовані у акті звірки взаєморозрахунків за період 2012 року (а. с. 26).

Оскільки відповідач борг в сумі 15 143 грн. 15 коп. за отриманий у позивача товар не сплатив, тому позивач заявив вимогу про стягнення цієї суми боргу та просить стягнути з відповідача 687 грн. 63 коп. три проценти річних та 3 028 грн. 63 коп. - штраф 20 % відповідно до умови пункту 6.3. Договору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Позивачем подана позовна заява про стягнення з відповідача 15 143 грн. 15 коп. основної заборгованості у зв'язку з неоплатою за товар, поставлений відповідачу відповідно до договору № 31 від 01 січня 2012 року по видаткових накладних № П-01731 від 07.06.2012 та № П-01830 від 18.06.2012.

Договір № 31 від 01.01.2012 за своєю правовою природою є господарським договором поставки, він підписаний повноважними представниками сторін, він містить всі істотні умови для договору даного виду. Дійсність договору сторонами не оспорюється.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав товар по видаткових накладних № П-01731 від 07.06.2012, № П-01830 від 18.06.2012, які додані до матеріалів справи. Вказані накладні підписані представником позивача та відповідачем і скріплені печаткою позивача і штампом відповідача, який проставлений у Додатку № 1 від 01.01.2012 до Договору № 31 як зразок відбитку штампу.

Сторони склали та підписали акт звіряння розрахунків станом на 18 грудня 2013 року, у якому вказано перелік поставок товару і їх оплат протягом 2012 року, та вказано про наявність боргу фізичної особи-підприємця Строканя В.Г. перед позивачем на вказану дату в сумі 15 143 грн. 15 коп.

Відповідач не розрахувався за поставлений товар протягом строку, встановленого в Договорі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15 143 грн. 15 коп . боргу є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, тобто такою, що підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання і не сплатив борг, тому вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних по 24.12.2013 є обґрунтованою і законною, однак, у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою при розрахунку трьох процентів річних, вказана вимога підлягає до часткового задоволення в сумі в сумі 686 грн. 97 коп., оскільки при розрахунку трьох процентів річних позивачем не враховано 366-денний 2012 рік. .

Вимога позивача про стягнення штрафу 20 % за прострочення сплати коштів задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Вказану вимогу позивач обґрунтовує умовою пункту 6.3. Договору, однак, як вбачається з тексту Договору № 31 від 01.01.2012, в пункті 6. 3 Договору виписана умова про сплату пені за порушення терміну розрахунку, а умова про сплату штрафу за таке порушення взагалі відсутня. З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення 3 028 грн. 63 коп. штрафу 20 % на підставі п. 6.3 Договору є безпідставною та необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 444 грн. 14 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Строкаря Володимира Григоровича" (18008, місто Черкаси, вулиця Вернигори, 18, кв. 329, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2625312196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТОВА ЛАВКА" (18021, місто Черкаси, вулиця С. Жужоми, 6, кв. 50, ідентифікаційний код 37478897) - 15 143 грн. 15 коп. (п'ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 15 копійок) основного боргу, 686 грн. 97 коп. (шістсот вісімдесят шість гривень 97 копійок) три проценти річних, 1 444 грн. 14 коп. (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 14 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя А.Д. Пащенко