Рішення

від 02.04.2012 по справі 2-382/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

"02" квітня 2012 р. Справа № 2-382/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Еліт», про поділ майна подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, припинення права власності третіх осіб на це майно -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, (далі -відповідач-1), ОСОБА_3, (далі -відповідач-2), ПП «Еліт»(далі -відповідач-3), в якому з урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог просила в порядку поділу майна подружжя визнати за нею та ОСОБА_2, в рівних частинах по ? кожному право власності на спільне майно подружжя, а саме: 19 земельних ділянок, що знаходяться на території Гавронщинської, Копилівської, Фасівської сільських рад Макарівського району, автомобіля марки Фольцваген Транспортер Т-4, державний номер НОМЕР_1, комплексів будівель що знаходяться в Малинському районі Житомирської області, які були ними придбані під час шлюбу. Також просила визнати спільною сумісною власністю подружжя приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що належить ПП «Еліт», житловий будинок по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, відповідно визнавши за нею та ОСОБА_2, право власності в рівних частинах за кожним на вказане майно, та припинити право власності третіх осіб на це майно а також стягнути з ПП «Еліт»половину прибутку, отриманого ним за час спільного проживання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 02.08.2003 року перебувала з ОСОБА_2, у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_7 2005 року народження, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

Рішенням суду від 27.06.2008 року шлюб між ними розірвано, а 16.07.2008 року внесено відповідні записи в акти цивільного стану, і з цього часу вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства.

За час шлюбу ними були набуті 20 земельних ділянок, які є спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

1) площею 0,234 га, яка розташована в с. Гавронщина Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222781801:00:006:0005, та належить ОСОБА_2, на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.10.2008р.; що була придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 13.08.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4;

2) площею 1,1628 га, кадастровий номер 3222781800:04:011:0034, розташована за адресою: Київська область Макарівський район, Гавронщинська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно рішення РДА №258 від 01.05.08р.;

3) площею 0,4921 га, кадастровий номер 3222783201:01:002:0038, розташована за адресою: Київська обл., Макарівський район, Копилівська с/рада , придбана відповідачем-1, згідно договору купівлі-продажу від 23.11.06р.;

4) площею 1,7285 га, кадастровий номер 3222783201:01:028:0074, розташована за адресою: Київська обл., Макарівський район, Копилівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 23.11.06р.;

5) площею 0,9998 га, кадастровий номер 3222783201:01:028:0075, розташована за адресою: Київська обл., Макарівський район, Копилівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 23.11.06р.;

6) площею 2,0011 га, кадастровий номер 3222788000: 02:028:0052, розташована за адресою: Київська обл., Макарівский р-н, Фасівська с/рада, придбана відповідачем-1, згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4;

7) площею 0,604 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 18.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1725659;

8) площею 0,750 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 18.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1725670;

9) площею 0,656 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736886;

10) площею 0,3803 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736915;

11) площею 0,4520 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736953;

12) площею 0,700 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, придбана відповідачем-1 за договором купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1737114;

13) кадастровий номер 3222788000:02:028:0041, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923233;

14) кадастровий номер 3222788000:02:028:0043, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923286;

15) земельної ділянки, кадастровий номер 3222788000:02:028:0045, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923335;

16) земельної ділянки, кадастровий номер 3222788000:02:028:0042, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923369;

17) земельної ділянки, кадастровий номер 3222783200:04:005:0025, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923413;

18) кадастровий номер 3222783200:04:005:0028, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська с/рада, придбана відповідачем-1 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923440;

19) площею 0,4816 га, кадастровий номер 3222783201: 01:002:0039, розташована за адресою: Київська обл., Макарівський район, Копилівська с/рада, придбана відповідачем-1, згідно договору купівлі-продажу від 23.11.06р.;

Окрім земельних ділянок, за час шлюбу ними було придбане наступне майно:

1) автомобіль марки Фольцваген Транспортер Т-4, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований на ОСОБА_2;

2) ? частина комплексу будівель №1 загальною площею 14 568,8 кв.м. (1/2 становить 7 284,4 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, сільська рада Морозівська, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847935;

3) ? частина комплексу будівель №2 загальною площею 2 013,3 кв.м. (1/2 становить 1 006,65 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847970;

4) ? частина комплексу загальною площею 3 249,3 кв.м. (1/2 становить 1 624,65 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який складається з: телятника площею 904,2 кв.м., телятника площею 843,4 кв.м., капусто-сховища площею 1 252,1 кв.м., кормоцеху площею 249,6 кв.м., придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Малинському районі Житомирської області ОСОБА_6, номер правочину 2915910;

Згідно ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ст. 60 СК України майно, яке подружжя придбало у шлюбі, належить дружині й чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав через поважну причину (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що будь-яка річ, придбана за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, виходячи з того, що в України діє загальний режим спільності майна подружжя, згідно з яким майно, набуте в шлюбі, вважається таким, що належить подружжю, то у зв'язку з цим речі, набуті за час шлюбу, автоматично підпадають під режим спільного майна подружжя.

Крім цього, за спільні сімейні кошти було побудовано домоволодіння АДРЕСА_2, яке складається з: житлового будинку, А, сараю, Б, літньої кухні, Б', погребу під Б', гаражу, Г, огорожі, 1-3, входу в погріб, В, та яке було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.07.2006р; приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: офісу-аптеки, Б, 418,4 кв.м.; скважини, 1; інженерного колодязя, 2-4; огорожі, 5-9, тротуару, І, II, яке було зареєстровано на праві власності за приватним підприємством «Еліт», свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.02.2008р.;

Згаданий житловий будинок був побудований відповідачем-1, колишнім чоловіком позивачки, у 2002 році, про що також зазначено у свідоцтві про право власності від 01.07.2006р. В серпні 2003 року, одразу після одруження, позивач та відповідач-1 заселилися в даний будинок та проживали в ньому до розлучення, тобто до серпня 2008 року. За цей період, з серпня 2003 року по серпень 2008 року, подружжям за спільні сімейні кошти в згаданому будинку були проведені значні поліпшення: будинок добудовувався, проводилися ремонтні роботи. За спільні кошти подружжя придбавали та встановлювали опалення, двері, вікна, підлогу, оплачували проведення внутрішніх оздоблювальних робіт. Витрати по утриманню даного будинку, зокрема: по оплаті послуг зв'язку, за використану електроенергію, воду, споживання газу, несли подружжя, що підтверджується відповідними квитанціями, наявними в матеріалах справи. Оскільки даний житловий будинок будувався без отримання необхідної дозвільної документації на будівництво, подружжя мали намір оформити право власності на нього відповідно до законодавства. Згодом позивач дізналася про те, що право власності на згаданий будинок було оформлено на ОСОБА_3

Відповідач-2 ОСОБА_3, не має належних доказів на підтвердження тих обставини, що власником і забудовником спірного домоволодіння є саме він, і що будівництво цього домоволодіння закінчено в 2002 році, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача в цій частині.

Що ж до офісу аптеки, яке було зареєстровано на ПП «Еліт», то враховуючи норми ст.ст. 139, 140, 142 ГК України, а також те, що відповідачем-1 не було надано суду доказів на підтвердження джерел формування цього майна зокрема, доказів на підтвердження наявності коштів у ПП «Еліт»для будівництва об'єкту, не надано: договорів підряду на будівництво об'єкту, квитанцій, чеків на оплату придбаних будівельних матеріалів, або банківських виписок, де зазначалася б інформація про розрахунки в безготівковій формі за придбання будматеріалів або за виконання будівельних робіт, не надано балансових звітів з даними про балансову вартість об'єкту, тобто доказів, які б спростовували аргументи позивача щодо будівництва спірного об'єкту за спільні сімейні кошти, тому спірний об'єкт не є майном ПП «Еліт»в розумінні ст.ст. 139,140 ГК України.

Вказане майно позивач вважає спільною сумісною власністю, посилаючись на ч. 4 ст. 368 ЦК України відповідно до якої майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Вказувала, що відповідно до ч. 1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи, те, що вищезазначені будинки, нежиле приміщення, земельні ділянки та автомобіль є речами неподільними, що ці предмети спору мають різну вартість, що сторони не можуть дійти згоди щодо рівного поділу майна, як того вимагає закон, а тому вони відповідно до ч. 2 ст. 71 СК не можуть бути виділені в натурі будь-якій зі сторін, оскільки жодна з них відповідно до вимог ст. 365 ЦК України з вимогою про припинення права одного з подружжя на частку у спільному майні не зверталась, та попередньо не внесла на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, тому позивач просила суд визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя без його реального поділу та залишити майно у спільній частковій власності позивача та відповідача-1.

Також, вказала, що відповідач-1 є засновником приватного підприємства «Еліт», і відповідно до ст. 61 СК України, п. 28, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вона має право на частку прибутку (доходу) від діяльності цього приватного підприємства за період шлюбу, тобто 2004 - 2008 роки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог частково заперечував.

Стосовно вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 та визнання за ОСОБА_1, права власності на 1/2 частину вказаного майна заперечив, просив у їх задоволенні відмовити. Вказав, що твердження позивача, що за час подружнього життя вона разом з відповідачем-1 за спільні сімейні кошти вони здійснили значні поліпшення даного нерухомого майна: будинок добудовувався, проводились ремонті роботи, несли витрати по утриманню будинку (оплачувала послуги телефонного зв'язку, спожиту електроенергію, газ, оплачувала послуги з водопостачання), не підтверджується належними доказами та спростовуються наявними матеріалами справи.

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.07.2006р., вбачається, що власником спірного домоволодіння є відповідач по справі ОСОБА_3, - брат ОСОБА_2, колишнього чоловіка позивачки і співвідповідача по даній справі. У свідоцтві про право власності зазначено, що будинок побудований в 2002 році, тобто до укладення шлюбу між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, В матеріалах справи наявний також акт про закінчення будівництва та впровадження в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 04.04.2002 р., з якого вбачається, що забудовником домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 Будівництво домоволодіння розпочато 1992 року, а закінчено 2002 р. Земельна ділянка, яка розташована в смт. Макарів Київської області по АДРЕСА_2, належить на праві власності ОСОБА_3, відповідно до державного акту на паво власності на земельну ділянку серії КВ №087966, що зареєстрований 10.08.2004р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №160.

Із квитанцій про оплату спожитої електроенергії за 2003-2007 рр. вбачається, що особовий рахунок по оплаті електроенергії відкрито на ім'я ОСОБА_3 Постачання електроенергії здійснювалось на підставі договору N963/304 про користування електричною енергією від 20.06.2001р., який також укладався з ОСОБА_3

Таким чином із вказаних документів вбачається, що власником і забудовником спірного домоволодіння є ОСОБА_3, і тому це домоволодіння не є спільною сумісною власністю подружжя.

Стосовно вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя нерухомого майна, що належить на праві власності ПП «Еліт», а саме, офісу-аптеки, що розташована в АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1, права власності на ? частину вказаного майна заперечив, просив в цій частині у позові відмовити. Зазначив, що вказані об'єкти нерухомості належать на праві власності приватному підприємству «Еліт», яке було засноване 1999 р., ОСОБА_2, тобто до укладення шлюбу з позивачкою. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»власником майна товариства, переданого йому засновниками (учасниками), є саме товариство. Доводи позивачки про те, що вказане нерухоме майно будувалось за власні сімейні кошти, не підтверджені жодними доказами.

Стосовно вимог про стягнення на користь позивачки частини прибутку ПП «Еліт»за 2003-2008 роки, зазначив, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»власником майна товариства, переданого йому засновниками (учасниками), є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності. Як зазначено в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Згідно п. 29 Постанови майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Таким чином право одного з подружжя на отримання частки доходу господарського товариства, засновником (учасником) якого є другий з подружжя, ставиться в залежність від факту внесення вкладу до статутного капіталу такого товариства за рахунок спільного майна подружжя.

Якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства внесено за рахунок майна, яке належало одному з подружжя на праві особистої приватної власності, то відповідно на дані правовідносини не розповсюджується дія норм частин 2, 3 ст. 61 СК України.

Як вбачається зі статуту приватного підприємства «Еліт», підприємство було засноване 25 жовтня 1999 р. ОСОБА_2 20.03.2002 р., до статуту ПП «Еліт»було внесено зміни (доповнення), які зареєстровані Макарівською РДА Київської області 20.03.2002р. за №655. Відповідно до вказаних змін статут приватного підприємства «Еліт»було доповнено пунктом 3.7 в такій редакції «Статутний фонд приватного підприємства «Еліт»становить 29045,00 грн. Відповідно до пункту 1.1 статуту приватного підприємства «Еліт»підприємство засноване на праві приватної власності громадянина України ОСОБА_2

Таким чином даний суб'єкт господарювання було засновано ще до укладення шлюбу між позивачкою та ОСОБА_2, а позивачкою не надано доказів того, що вклад до статутного капіталу підприємства було зроблено за рахунок спільних коштів чи майна, що належали подружжю.

Стосовно вимог про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину автомобіля марки Фольксваген Транспортер Т-4. д. н. НОМЕР_1 також заперечив, оскільки станом на час припинення шлюбу на розрахункових рахунках, відритих на ім'я відповідачки у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», загальний залишок коштів становив 80871,79 грн.

З огляду на вказане вважав за можливе залишити вказаний автомобіль у власності ОСОБА_2, в рахунок грошових коштів, які залишались у власності позивачки станом на дату припинення шлюбу.

Стосовно вимог про визнання за позивачкою права спільної сумісної власності на майнові комплекси, розташовані в Малинському районі Житомирської області, то вони були набуті ОСОБА_2, після припинення фактичних шлюбних відносин, а тому у їх задоволенні просив відмовити.

Стосовно вимог про визнання за позивачкою права спільної сумісної власності на земельні ділянки, зазначив наступне.

Станом на час розгляду справи у власності ОСОБА_2, перебуває 38 земельних ділянок.

З огляду на час виникнення права власності на вказані ділянки, можна дійти висновку, що до спільної власності подружжя можуть бути віднесені лише наступні земельні ділянки:

1) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, площею 0,41863 га, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі- продажу від 23.11.2006р.;

2) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, площею 0,49212 га, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі- продажу від 23.11.2006р;

3) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, площею 0,99982 га, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р;

4) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, площею 1,72845 га, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р.

В той же час земельні ділянки, за кадастровими номерами 3222783200:04:005:0025 (набута на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р.), 3222783200:04:005:0028 (набута на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р.), 3222788000:02:028:0042 (набута на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2008р.), 3222788000:02:028:0045 (набута на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2008р.), 3222788000:02:028:0052 (набута на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2008р.) не є спільною власністю подружжя, оскільки придбані ОСОБА_2, вже після припинення ведення спільного господарства та шлюбних відносин між ним та позивачкою.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222781800:04:011:0034, площею 1,16275 га, розташована на території Гавронщинської сільської ради, належить ОСОБА_2 на праві користування на підставі договору оренди землі №2 від 25.02.2009р. Тому вказана земельна ділянка не є спільною власністю подружжя.

Безпідставними є також вимоги позивачки про визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя земельної ділянки з кадастровим номером 3222781801:00:006:0005, площею 0,23369 га, яка розташована на території села Гавронщина Макарівського району Київської області та придбана ОСОБА_2 13.08.2008р. на підставі договору купівлі-продажу, оскільки вказана земельна ділянка придбана відповідачем вже після розірвання шлюбу з позивачкою .

Решта земельних ділянок не є спільною власністю подружжя, оскільки вони набувались вже після розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2, та після припинення ведення спільного господарства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, з 02.08.2003 року перебувала з ОСОБА_2, у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_7 2005 року народження, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27.06.2008 року вказаний шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, було розірвано.

Вказане рішення набрало законної сили 08.07.2008 року, а відтак, відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припинений у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, тобто 08.07.2008 року.

Доказів, що ОСОБА_1, та ОСОБА_2, після розірвання шлюбу проживали однією сім'єю, вели спільне господарство суду не надано.

Судом встановлено, що за час шлюбу подружжям набуте майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

1) автомобіль марки Фольцваген Транспортер Т-4, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований на ОСОБА_2, номер кузова НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5;

2) ? частина комплексу будівель №1 загальною площею 14 568,8 кв.м. (1/2 становить 7 284,4 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847935;

3) ? частина комплексу будівель №2 загальною площею 2 013,3 кв.м. (1/2 становить 1 006,65 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847970; На придбання комплексів №1 та №2 ОСОБА_1, надавала нотаріально посвідчену згоду як інший з подружжя (т. 1 а.с. 36);

4) ? частина комплексу загальною площею 3 249,3 кв.м. (1/2 становить 1 624,65 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який складається з: телятника площею 904,2 кв.м., телятника площею 843,4 кв.м., капусто-сховища площею 1 252,1 кв.м., кормоцеху площею 249,6 кв.м., придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Малинському районі Житомирської області ОСОБА_6, номер правочину 2915910;

Також судом встановлено, що за час шлюбу подружжям були набуті земельні ділянки, які є спільною сумісною власністю подружжя, щодо поділу яких не заперечував представник відповідача в судовому засіданні, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, площею 0,41863 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, площею 0,49212 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, площею 0,99982 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, площею 1,72845 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р.

Судом також встановлено, що станом на час припинення шлюбу на розрахункових рахунках, відритих на ім'я відповідачки у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», загальний залишок коштів становив 80871,79 грн., з яких по рахунку НОМЕР_6 - 9950,18 доларів США, що на той час по курсу НБУ становило 48247,43 грн., по рахунку НОМЕР_7 - 30000 грн., по рахунку НОМЕР_8 -336,68 грн., що підтверджується виписками по вказаним рахункам, наданими ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на вимогу суду.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За змістом ст. 57 СК України майном, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка також є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Таким чином поділу підлягає майно, набуте подружжям з моменту реєстрації шлюбу по дату набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу, за винятком майна, яке хоч і було набуто за час шлюбу, але є особистою власністю одного з подружжя.

Статтею 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи, те, що спільною сумісною власністю подружжя є майнові комплекси, земельні ділянки та автомобіль, які є речами неподільними, а також те, що вони мають різну вартість, сторони не можуть дійти згоди щодо їх вартості, тому вони відповідно до ч. 2 ст. 71 СК не можуть бути виділені в натурі будь-якій зі сторін, оскільки жодна з них відповідно до вимог ст. 365 ЦК України з вимогою про припинення права одного з подружжя на частку у спільному майні не зверталась, та попередньо не внесла на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, тому суд вважає за необхідне визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя без його реального поділу та залишити майно у спільній частковій власності ОСОБА_1, та ОСОБА_2, а саме:

1) автомобіль марки Фольцваген Транспортер Т-4, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований на ОСОБА_2, номер кузова НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5;

2) ? частина комплексу будівель №1 загальною площею 14 568,8 кв.м. (1/2 становить 7 284,4 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847935;

3) ? частина комплексу будівель №2 загальною площею 2 013,3 кв.м. (1/2 становить 1 006,65 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847970; На придбання комплексів №1 та №2 ОСОБА_1, надавала нотаріально посвідчену згоду як інший з подружжя (т. 1 а.с. 36);

4) ? частина комплексу загальною площею 3 249,3 кв.м. (1/2 становить 1 624,65 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який складається з: телятника площею 904,2 кв.м., телятника площею 843,4 кв.м., капусто-сховища площею 1 252,1 кв.м., кормоцеху площею 249,6 кв.м., придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Малинському районі Житомирської області ОСОБА_6, номер правочину 2915910;

5) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, площею 0,41863 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

6) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, площею 0,49212 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

7) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, площею 0,99982 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, площею 1,72845 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р.,

чим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, у відповідній частині.

Суд враховує також при такому поділі майна грошові кошти, що були наявними на рахунках ОСОБА_1, на момент розірвання шлюбу, та вважає, що частка останньої має бути збільшена за їх рахунок відповідно до ст. 70 СК України з огляду наявність на утриманні дитини.

Що ж до решти позовних вимог, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Зазначені положення кореспондуються із ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.

Також згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Суд вважає, що в частині стягнення з ПП «Еліт»на користь ОСОБА_1, частини прибутку, отриманої підприємством за період шлюбних відносин слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі статуту приватного підприємства «Еліт», підприємство було засноване 25 жовтня 1999 року ОСОБА_2 20.03.2002 року до статуту ПП «Еліт»було внесено зміни (доповнення), які зареєстровані Макарівською РДА Київської області 20.03.2002 року за №655. Відповідно до вказаних змін статут приватного підприємства «Еліт»було доповнено пунктом 3.7 в такій редакції «Статутний фонд приватного підприємства «Еліт»становить 29045,00 грн. Відповідно до пункту 1.1 статуту приватного підприємства «Еліт»підприємство засноване на праві приватної власності громадянина України ОСОБА_2

Таким чином даний суб'єкт господарювання було засновано ще до укладення шлюбу між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, відповідно і статутний фонд було сформовано за рахунок власних коштів ОСОБА_2

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»власником майна товариства, переданого йому засновниками (учасниками), є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності. Разом з тим, виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Тобто право одного з подружжя на отримання частки доходу товариства, засновником (учасником) якого є другий з подружжя, ставиться в залежність від факту внесення вкладу до статутного капіталу такого товариства за рахунок спільного майна подружжя. Оскільки підприємство ОСОБА_2, було засновано до укладення шлюбу з ОСОБА_1, статутний фонд підприємства сформовано за рахунок майна, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_2, доказів внесення до статутного фонду підприємства спільних коштів позивачем суду не надано, то відповідно на дані правовідносини не розповсюджується дія норм частин 2, 3 ст. 61 СК України, а доходи, одержані від цієї діяльності, є власністю ОСОБА_2

Щодо вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що належить ПП «Еліт», то суд вважає, що у їх задоволенні слід також відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що офіс-аптека по АДРЕСА_1, належить на праві власності ПП «Еліт»на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 548555 від 08.02.2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Макарівської селищної ради № 172 від 27.12.2007 року. Право власності зареєстровано 08.02.2008 року.

Вважаючи вказану офіс-аптеку спільною сумісною власністю відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК, відповідно оспорюючи право власності ПП «Еліт»на цей об'єкт, позивач посилалась на те, що відповідачами не надано доказів на підтвердження джерел формування цього майна зокрема, доказів на підтвердження наявності коштів у ПП «Еліт»для будівництва об'єкту, не надано: договорів підряду на будівництво об'єкту, квитанцій, чеків на оплату придбаних будівельних матеріалів, або банківських виписок, де зазначалася б інформація про розрахунки в безготівковій формі за придбання будматеріалів або за виконання будівельних робіт, не надано балансових звітів з даними про балансову вартість об'єкту, тобто доказів, які б спростовували аргументи позивача щодо будівництва спірного об'єкту за спільні сімейні кошти.

Такі доводи судом відхиляються, оскільки право власності є абсолютним. Власник не повинен доводити правомірність перебування речі у власності, а навпаки, особа, яка вважає річ своєю власністю (в даному випадку спільною сумісною), має довести протилежне.

Посилання на те, що за час шлюбу подружжям були продані земельні ділянки а виручені кошти були скеровані на будівництво аптеки судом відхиляються, оскільки зазначені факти не є доказами будівництва аптеки подружжям. Інших доказів на підтвердження будівництва аптеки за спільні сімейні кошти позивач не надала. Більше того, в матеріалах справи знаходяться копії декларацій з податку на прибуток ПП «Еліт» за 2003 -2008 роки, з яких вбачається, що валовий дохід підприємства у цей період був значний, що не виключає можливості будівництва цим підприємством зазначеного офісу-аптеки з віднесенням вартості будівельних матеріалів та робіт на валові витрати.

Що ж до вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, то суд керується наступним.

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.07.2006 року вбачається, що власником спірного домоволодіння є відповідач по справі ОСОБА_3, - брат ОСОБА_2 У свідоцтві про право власності зазначено, що будинок побудований в 2002 році, тобто до укладення шлюбу між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, В матеріалах справи наявний також акт про закінчення будівництва та впровадження в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 04.04.2002 року, з якого вбачається, що забудовником домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 Земельна ділянка, яка розташована в смт. Макарів Київської області по АДРЕСА_2, на якій розташовано будинок, належить на праві власності ОСОБА_3, відповідно до державного акту на паво власності на земельну ділянку серії КВ №087966, що зареєстрований 10.08.2004 році в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №160. Із квитанцій про оплату спожитої електроенергії за 2003-2007 роки вбачається, що особовий рахунок по оплаті електроенергії відкрито на ім'я ОСОБА_3

Із вказаних документів вбачається, що власником і забудовником спірного домоволодіння є ОСОБА_3, і тому це домоволодіння не є спільною сумісною власністю подружжя.

Таким чином посилання позивача на те, що за час подружнього життя вона разом з відповідачем-1 за спільні сімейні кошти здійснили значні поліпшення даного нерухомого майна: будинок добудовувався, проводились ремонті роботи, несли витрати по утриманню будинку (оплачувала послуги телефонного зв'язку, спожиту електроенергію, газ, оплачувала послуги з водопостачання), не підтверджені належними доказами та спростовуються наявними матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи квитанції та чеки про придбання будівельних матеріалів не свідчать про проведення значного поліпшення спірного будинку саме ОСОБА_1, та ОСОБА_2

Посилання позивача на те, що ОСОБА_3, не довів належними доказами ту обставину, що власником і забудовником спірного домоволодіння є саме він, судом відхиляються з аналогічних підстав як і щодо офісу-аптеки, наведених вище.

Таким чином у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Щодо вимог ОСОБА_1, про поділ решти земельних ділянок, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що земельні ділянки:

- площею 0,234 га, яка розташована в с. Гавронщина Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222781801:00:006:0005, належить ОСОБА_2, на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.10.2008р.; що видано на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2008р.;

- площею 2,0011 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0052, розташована за адресою: Київська обл., Макарівский р-н, Фасівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 28.05.2008р., державний акт серії ЯЖ № 683967, виданий 15.11.2009, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010994802332;

- площею 1,0 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0045, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., державний акт серії ЯЖ № 683966, виданий 25.11.2009 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 010994802334;

- площею 1,0 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0042, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., державний акт серії ЯЖ № 683968, виданий 25.11.2009 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 010994802331;

- площею 1,0 га, кадастровий номер 3222783200:04:005:0025, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., державний акт серії ЯЖ № 878962, виданий 18.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 010994803029;

- площею 1,0 га, кадастровий номер 3222783200:04:005:0028, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., державний акт серії ЯЖ № 878960, виданий 18.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 010994803028.

Вказані земельні ділянки суд не вважає такими, що були набуті ОСОБА_2, та ОСОБА_1, під час шлюбу.

Згідно ст. 125 ЗК України (у відповідній редакції) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Оскільки право власності на вказані земельні ділянки було набуто ОСОБА_2, вже після розірвання шлюбу, вказане майно не є спільною сумісною власністю, а відповідно і не підлягає поділу, так як такий правовий режим спільної власності не може виникнути раніше моменту виникнення самого права власності.

Щодо земельних ділянок:

- площею 1,1628 га, кадастровий номер 3222781800:04:011:0034, розташована за адресою: Київська область Макарівський район, Гавронщинська с/рада, згідно інформації Держкомзему у Макарівському районі належить ОСОБА_2, на праві власності згідно рішення про надання у власність від 01.05.2008р.;

- площею 0,604 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1725659;

- площею 0,750 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1725670;

- площею 0,656 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736886;

- площею 0,3803 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736915;

- площею 0,4520 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1736953;

- площею 0,700 га, розташована за адресою: Копилівська с/рада Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 1737114;

- кадастровий номер 3222788000:02:028:0041, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923233;

- кадастровий номер 3222788000:02:028:0043, розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська с/рада, належить ОСОБА_2, на підставі згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_4, номер правочину 2923286;

то позивач не надала суду та не клопотала перед судом щодо витребування належних та допустимих доказів (у розумінні ст.ст. 125, 126 ЗК України), які б свідчили про наявність у власності ОСОБА_2, вказаних земельних ділянок. З наявної в матеріалах справи інформації Держкомзему у Макарівському районі та копій договорів купівлі-продажу не можливо встановити факт належності вказаних земельних ділянок ОСОБА_2, та момент набуття їх у власність, для встановлення факту належності чи неналежності вказаного майна на праві спільної сумісної власності.

Відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2, слід стягнути 850 грн., судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 174, 207, 212-215, 223 ЦПК України , суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Еліт», про поділ майна подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, припинення права власності третіх осіб на це майно -задовольнити частково .

В порядку поділу майна подружжя визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах по ? кожному наступне майно:

1) автомобіль марки Фольцваген Транспортер Т-4, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований на ОСОБА_2, номер кузова НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5;

2) ? частина комплексу будівель №1 загальною площею 14 568,8 кв.м. (1/2 становить 7 284,4 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847935;

3) ? частина комплексу будівель №2 загальною площею 2 013,3 кв.м. (1/2 становить 1 006,65 кв.м.), що розташований за адресою: Житомирська обл., Малинський р-н, Морозівська сільська рада, придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847970; На придбання комплексів №1 та №2 ОСОБА_1, надавала нотаріально посвідчену згоду як інший з подружжя (т. 1 а.с. 36);

4) ? частина комплексу загальною площею 3 249,3 кв.м. (1/2 становить 1 624,65 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який складається з: телятника площею 904,2 кв.м., телятника площею 843,4 кв.м., капусто-сховища площею 1 252,1 кв.м., кормоцеху площею 249,6 кв.м., придбаний ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом в Малинському районі Житомирської області ОСОБА_6, номер правочину 2915910;

5) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, площею 0,41863 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

6) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, площею 0,49212 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

7) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, площею 0,99982 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 року;

8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, площею 1,72845 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 850 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О. В. Тандир