Рішення

від 27.01.2014 по справі 910/24475/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24475/13 27.01.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Є» Технології»

До фізичної особи-підприємця Степанченко Світлани Миколаївни

про стягнення 1000,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Є» Технології» до фізичної особи-підприємця Степанченко Світлани Миколаївни про стягнення 1000,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 19.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24475/13, розгляд останньої призначено на 27.01.2014 р..

Позивач в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

13.02.2013 р. фізичною особою-підприємцем Степанченко Світланою Миколаївною (замовником) до товариства з обмеженою відповідальністю «Є» Технології» (виконавця) подано гарантійний лист-заявка на розміщення реклами, відповідно до пункту 5 якої замовник гарантує до 05.04.2013 р. оплатити послуги з розміщення рекламних матеріалів у розмірі 1000,00 грн..

На виконання пунктів 2, 3, 4 листа-заявки виконавець розмістив рекламні матеріали в газетах «РІО-СЕНС загальноміська».

Таким чином, між сторонами у спрощеній формі було укладено договір про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем послуги не оплачені.

Вимога позивача від 25.09.2013 р. залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день розгляду справи 1000,00 грн. боргу відповідачем не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Степанченко Світлани Миколаївни (03065, м. Київ, вул. Метробудівська, 14/12, кв. 6, ідентифікаційний номер 2863502203) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Є» Технології» (03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, 5, код 33935651) 1000,00 грн. боргу, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 30.01.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун