Рішення

від 28.01.2014 по справі 911/4255/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 911/4255/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олса Сервіс», Київська область, м. Бровари

про стягнення 16078,90 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Гайсенюк О.В. (довіреність №6454 від 9 грудня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олса Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 16078,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару на умовах відстрочення оплати №117 від 4 лютого 2013 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 13413,18 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 971,00 грн. та 24% річних в розмірі 1694,72 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 листопада 2013 року та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 26 листопада 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15 січня 2014 року.

Відповідно до ухвали суду від 15 січня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 28 січня 2014 року.

28 січня 2014 року через канцелярію суду представником позивача подано остаточну заяву про збільшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 13268,94 грн. основного боргу, 1162,09 грн. пені та 2047,50 грн. 24% річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 15 листопада 2013 року, від 26 листопада 2014 року та від 15 січня 2014 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

28 січня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) 4 лютого 2013 року укладено договір поставки товару на умовах відстрочення оплати №117.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в заявці та погодженої сторонами письмово, в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв'язку. Підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання сторонами мають юридичну силу специфікації.

Згідно пункту 2.1 договору орієнтована сума договору складає 200000,00 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість товару, вказана в видаткових накладних (актах приймання-передачі), складає суму договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін - 7 (сім) календарних днів, з моменту отримання замовленого товару від постачальника.

Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку порушення строків оплати товару, покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24% річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплатити суму основного боргу.

Згідно пункту 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13413,18 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 14-19), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 13413,18 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 13413,18 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 904,11 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, за порушення строків оплати отриманого товару пунктом 5.1 договору встановлено відповідальність у вигляді сплати 24% річних від суми боргу, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 24% річних у розмірі 2389,47 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олса Сервіс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кірова, 55, код 38336381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого травня, 1-а, код 30722204) - 13413 (тринадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 18 коп. заборгованості, 904 (дев'ятсот чотири) грн. 11 коп. пені, 2389 (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп. 24% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 31 січня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.