Рішення

від 20.01.2014 по справі 185/11783/13-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11783/13-ц

Провадження № 2/185/206/14

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Шуліка Н.І. з участю представника Павлоградської міжрайонної прокуратури Фіночко В.Д., представника Павлоградської міської ради Живченко О.А., представника Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" і Ліквідатора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Євстаф`євої В.В., представника Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Мерцалової Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Павлоградської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до ОСОБА_4, Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товарної біржі "Дніпропетровська спеціалізована біржа", Ліквідатора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Євстаф`євої Вікторії Вікторівни, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В

Павлоградська міжрайонна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради в якому просить суд: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 15 липня 2011 року, укладений між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» в особі ліквідатора Євстаф'євої Вікторії Вікторівни та ОСОБА_4 визнати недійсним, витребувати на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» із незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, визнати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради (знаходиться на праві повного господарського відання комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» Павлоградської міської ради), судові витрати стягнути на користь держави з відповідачів.

Обгрунтовуючі позов позивач посилається на те, що перевіркою, проведеною Павлоградською міжрайонною прокуратурою в ході ліквідації Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу нерухомості від 15 липня 2011 року ліквідатором КП «УЖКГ» Євстаф'євою В.В. за результатами аукціону продано ОСОБА_4 нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1. за ціною 666 600, 33 грн. Вказана вартість визначена ліквідатором Євстаф'євою В.В. згідно з висновком про незалежну оцінку ринкової вартості об'єкта нерухомості від 31.05.2011 року, проведеної оцінювачем ОСОБА_5 Однак, згідно рецензії №4/05-01Р від 21 травня 2012 року, проведеною Експертною Радою Українського товариства оцінювачів у Дніпропетровській області на вказаний вище звіт оцінювача ОСОБА_5, встановлено, що наданий звіт про оцінку нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1. не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Разом з тим, згідно висновку № 2479-12 експертного будівельного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2012 орієнтовна ринкова вартість об'єкту нерухомості площею 636,1м , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визначена станом на липень 2011 року складає 887 362 грн. Крім того, ліквідатору Євстаф'євій В.В. було відомо, про те що реальна вартість майна, а саме об'єкту нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є значно вищою, ніж встановлена оцінювачем ОСОБА_5, оскільки згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого комунального майна укладеного між КП «УЖКГ» та ВАТ «Державний ощадний банк України» від 01.12.2009 № 17 вартість орендованого майна складала 863 847 грн. Вказаний договір був чинним до моменту продажу вказаного нерухомого майна ліквідатором ОСОБА_4 Вказаний об'єкт нерухомості на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.07.2011 належав на праві власності територіальній громаді міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради, обліковувався на балансі та знаходився на праві повного господарського відання КП «УЖКГ». Наслідком укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1 стало недоотримання територіальною громадою міста грошових коштів в сумі 220 761, 67 грн. і затягування термінів погашення заборгованості перед кредиторами банкротом КП «УЖКГ». Тобто спричинено шкоди інтересам територіальної громади та держави. Крім того, 25 грудня 2012 року ОСОБА_4 продав вказаний об'єкт нерухомості ПАТ «Державний ощадний банк України» за оціночною вартістю, яка значно перевищує попередню оцінку нерухомості зроблену ОСОБА_5 і склала 2183600 грн.

В судовому засіданні представник Павлоградської міжрайонної прокуратури позов підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник Павлоградської міської ради позов підтримала зазначивши, що до пояснень прокурора їй додати нічого.

Ліквідатор Євстаф`єва В.В. в судовому представляла свої інтереси і інтереси КП УЖКГ на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 року, якою продовжені її повноваження як ліквідатора КП УЖКГ (а.с.71). Позов вона не визнала та пояснила, що виконуючі повноваження ліквідатора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", діяла згідно законодавства України. В зв'язку з тим, що для продажу спірного об'єкта нерухомості потрібна була оцінка його вартості, вона звернулася до спеціаліста-оцінювача ОСОБА_5, який і встановив вартість майна. Після цього майно було виставлено на торги і проведена його реалізація. Таким чином жодних порушень з її боку при реалізації майна не було і вартість майна вона штучно не зменшувала.

Представник Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" позов не визнала та пояснила, що ПАТ "Державний ощадний банк України" являється добросовісним покупцем і тому підстав для задоволення позову не має. Вони вже на протязі тривалого часу користуються зазначеним приміщенням орендуючі його під потреби банку. Про продаж даного приміщення з торгів їм не було відомо і тому на торгах вони участі не приймали. Купили його у ОСОБА_4 за 2183600 грн.

Відповідачі ОСОБА_4 і Товарна біржа "Дніпропетровська спеціалізована біржа" в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи в тому числі шляхом розміщення повідомлення в газеті "Вісті Придніпров'я" (а.с.49, 52, 54, 56).

Третя також не направила до суду свого представника, була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи (а.с.53, 55).

Заслухавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.ч. 1, 2, 3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно договору купівлі-продажу від 15 липня 2011 року ліквідатором КП «УЖКГ» Євстаф'євою В.В. за результатами аукціону продано ОСОБА_4 нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1. за ціною 666 600, 33 грн. (а.с.23).

Вказана вартість визначена ліквідатором Євстаф'євою В.В. згідно з висновком про незалежну оцінку ринкової вартості об'єкта нерухомості від 31.05.2011 року, проведеної оцінювачем ОСОБА_5 (а.с.24-25).

Згідно рецензії №4/05-01Р від 21 травня 2012 року, проведеною Експертною Радою Українського товариства оцінювачів у Дніпропетровській області на вказаний вище звіт оцінювача ОСОБА_5, встановлено, що наданий звіт про оцінку нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1. не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки (а.с.17).

Згідно висновку № 2479-12 експертного будівельного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2012 орієнтовна ринкова вартість об'єкту нерухомості площею 636,1м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визначена станом на липень 2011 року складає 887 362 грн. (а.с.18-22).

Суд вважає, що ліквідатору Євстаф'євій В.В. було відомо, про те що реальна вартість об'єкту нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є значно вищою, ніж встановлена оцінювачем ОСОБА_5, оскільки згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого комунального майна укладеного між КП «УЖКГ» та ВАТ «Державний ощадний банк України» від 01.12.2009 № 17 вартість орендованого майна складала 863 847 грн.(а.с.34-36). Вказаний договір був чинним до моменту продажу вказаного нерухомого майна ліквідатором ОСОБА_4 Вказаний об'єкт нерухомості на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.07.2011 належав на праві власності територіальній громаді міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради, обліковувався на балансі та знаходився на праві повного господарського відання КП «УЖКГ».

Наслідком укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1 стало недоотримання територіальною громадою міста грошових коштів в сумі 220761,67 грн. і затягування термінів погашення заборгованості перед кредиторами банкротом КП «УЖКГ». Тобто спричинено шкоди інтересам територіальної громади та держави. 25 грудня 2012 року ОСОБА_4 продав вказаний об'єкт нерухомості ПАТ «Державний ощадний банк України» за оціночною вартістю, яка значно перевищує попередню оцінку нерухомості зроблену ОСОБА_5 і склала 2183600 грн.(а.с.10-11).

Суд вважає, що при укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 15 липня 2011 року не дотримано вимоги ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України щодо відповідності його змісту інтересам держави і суспільства, оскільки його укладення призвело до спричинення шкоди інтересам вказаних суб'єктів.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи недійсність спірного договору, а також приписи ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України, згідно з якими недійсна угода є недійсною з моменту її укладення та не створює юридичних наслідків, нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, не вибувало з комунальної власності у належний спосіб, а відтак залишається у комунальній власності територіальної громади міста.

Враховуючи, що недійсний правочин породжує лише правові наслідки, пов'язані з його недійсністю, він не може бути правовою підставою для переходу або виникнення прав на майно, зокрема права власності. Подальші правочини, укладені на підставі недійсного правочину, також є недійсними.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма ч.1 ст.216 ЦК України (реституція) не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не

підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в т.ч. й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Крім того, відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння, або викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Таким чином, у разі придбання майна у особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація), що і є належним способом захисту порушеного права у даному випадку.

Також, згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Зокрема до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, продане ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором купівлі - продажу від 25 грудня 2012 року, підлягає витребуванню на користь комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства».

Відповідно до ст.88 ЦПК Україні з відповідачів по справі на користь по справі підлягає стягненню судовий збір в сумі 730.80 грн. з кожного окремо (3654.00 : 5).

В И Р І Ш И В

Позов Павлоградської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до ОСОБА_4, Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товарної біржі "Дніпропетровська спеціалізована біржа", Ліквідатора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Євстаф`євої Вікторії Вікторівни, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити повністю.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 15 липня 2011 року, укладений між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» в особі ліквідатора Євстаф'євої Вікторії Вікторівни та ОСОБА_4 визнати недійсним.

Витребувати на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» із незаконного володіння Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1

Визнати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради (знаходиться на праві повного господарського відання комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» Павлоградської міської ради).

Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (ЄДРПОУ 03364228) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 730.80 (сімсот тридцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (інн.НОМЕР_1) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 730.80 (сімсот тридцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ЄДРПОУ 00032129) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 730.80 (сімсот тридцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Ліквідатора Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Євстаф`євої Вікторії Вікторівни (інн.НОМЕР_2) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 730.80 (сімсот тридцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товарної біржі "Дніпропетровська спеціалізована біржа" (ЄДРПОУ 35682638) на користь держави витрати на судовий збір в сумі 730.80 (сімсот тридцять) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: В. О. Головін