Постанова

від 27.12.2013 по справі 826/17942/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2013 року № 826/17942/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб Контур»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.07.2013р. №0005032208, №0005042208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Куб Контур» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2013р. №0005032208, №0005042208.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

З огляду на неявку представника відповідача, суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Куб Контур» (код за ЄДРПОУ 36622318), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Стироплен» (код ЄДРПОУ 35872120) за період з 01.01.11 по 31.12.12, за результатами якої складено Акт від 05.07.2013 №216/26-58-22-08-11/36622318 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2013р. №0005032208, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20 638,00грн, з яких за основним платежем - 8 425,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 213,0 грн., та податкове повідомлення - рішення від 23.07.2013 року № 0005042208, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 20 269,00грн. з яких за основним платежем - 8 846,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 423,0 грн.

Актом перевірки встановлено, порушення ТОВ «Куб Контур» вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Стироплен», зокрема:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704 та п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 8 425,00 грн., в т.ч. за липень 2012р. на суму 8 425, 00 грн.;

- п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 846 грн., в т. ч. по періодам за 9 місяців 2012р. 8 846 грн., за 2012рік 8 846 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, отримані від ТОВ «Торговий дім «Стироплен» та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за липень 2012 року в сумі ПДВ 8 425 грн.

Зокрема, між ТОВ «Куб Контур» (Покупець) в особі директора Рашевського Сергія Станіславовича, та ТОВ «Торговий дім «Стироплен» (Постачальник) в особі директора Власка М.О. укладено договір від 02.07.2012р. №02/07-12, за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємні частини цього договору. Цей договір укладений до 01.06.2012р., строк дії договору автоматичного продовжується на один рік , якщо одна зі сторін не повідомить іншу за 30 днів (календарних) до закінчення терміну його дії, про намір розірвання договору.

На виконання умов зазначеного договору позивачу були виписані первинні документи, а саме рахунки фактури СТ-0000233 від 16.07.2012р. ,СТ-0000240 від 26.07.2012р., видаткові накладні СТ-0000233 від 16.07.2012р., СТ-0000240 від 26.07.2012р., податкові накладні №233 від 16.07.2012р., №240 від 26.07.2012р.

Сума податку на додану вартість по вище вказаним податковим накладним включена до податкового кредиту за липень 2012 року, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за липень 2012р.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками №63 від 25.07.2012р., №62 від 27.07.2012р.

При цьому в даному акті перевірки зазначено, що актом №145/22-50/35872120 від 06.03.2013 ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Стироплен» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень 2012р., липень 2012р., вересень 2012р.» встановлено, що операції ТОВ «ТД «Стироплен» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення або здійснення діяльності. В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (послуг) від ТОВ «Торговий дім «Стироплен» до контрагентів - покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування , зберігання товарів, а також інших первинних документів. Також, в ході перевірки встановлено, що фінансово - господарська діяльність ТОВ «Торговий дім «Стироплен» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Торговий дім «Стироплен», фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ «Торговий дім «Стироплен» та контрагентами - покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що укладений правочин між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Стироплен» не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їхнього змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Зокрема, суд ухвалою від 29.11.2013р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача, докази визначення їм податкових зобов'язань, копії пояснень посадових осіб та інформацію про наявні кримінальні справи, та всі документи, на підставі яких було призначено та проведено перевірку. Натомість, суду вищезазначену інформацію відповідач не надав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у вищезазначеного контрагента позивача на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з даним контрагентом було укладено договір від 02.07.2012р. №02/07-12, за умовами якого позивачем було придбано товар згідно з номенклатурою (датчик напруги, датчик температури, кабель,кабельний датчик протікання води, модуль моніторингу, модуль адресних контактів, датчик диму, датчик доступу). Даний товар, отриманий позивачем, не є обмеженням в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даного товару, також, не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

На виконання даних договорів були оформлені первинні документи, а саме податкові накладні, платіжні документи.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання вказаного товару позивачем та використання його у власній господарській діяльності - продаж третім особам.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 05.07.2013 № 216/26-58-22-08-11/36622318 на факт нікчемної угоди між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Стироплен», з висновку акта перевірки вищезазначеного контрагента, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб Контур» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.07.2013р №0005032208 та №0005042208.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян