Постанова

від 23.12.2013 по справі 805/17579/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р. Справа №805/17579/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.

Горлівки

до Міської Лікарні № 1»

про стягнення з Міської Лікарні № 1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 19 365,24 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Костомарової О.Д. - за дов. від 12.07.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки звернулось до суду з позовом до Міської Лікарні № 1 про стягнення з Міської Лікарні № 1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 19 365,24 грн..

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми ч. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вимог «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 21-1 № 19.12.2003р. Зазначає, що за період з липня 2013 року по вересень 2013 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 19 365,24 грн..

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були, а отже станом на подачу позову за відповідачем рахується заборгованість.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З урахуванням зазначеного та на підставі статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки за період з серпня по листопад 2013 року здійснило витрати на виплату і доставку пенсій відповідача, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 1, на загальну суму 19 365,24 грн., у т.ч. за серпень 2013 року у розмірі 4 841,31 грн.; за вересень 2013 року у розмірі 4 841,31 грн.; та за жовтень - листопад 2013 року у сумі 4 841,31 грн., відповідно. (арк. справи 4).

Відповідач - Міська Лікарня № 1, зареєстрована як юридична особа, присвоєний код ЄДРПОУ 33844400.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки, є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 (далі - Положення).

Згідно зі ст. 1 Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах..

У відповідності до п.п. 5 п. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; повного та своєчасного обліку платників страхових внесків; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум страхових внесків; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; проведення перевірок правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності.

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ГУ.

Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженій постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1.

Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

Постановою КМ України від 16.01.2003р. № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1.1а усім робітникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

До того ж, усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, як визначено пунктом 1 Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає з особливостей пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з серпня по листопад 2013 року (арк.. справи 4 том 1) Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки відповідачу було виставлено для відшкодування суму заборгованості у розмірі 19 365,24 грн.. Крім цього, позивач надав суду картку особового рахунку відповідача, відповідно до якого заборгованість відповідача по сумам відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій станом на 30.11.2013р. становить 19 365,24 грн. (арк.. справи 5 том 1).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 19 365,24 грн..

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки до Міської Лікарні № 1» про стягнення суми заборгованості на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в розмірі 19 365,24 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки до Міської Лікарні № 1 про стягнення з Міської Лікарні № 1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 19 365,24 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Міської Лікарні № 1 (ЄДРПОУ 33844400, адреса: вул.. Врубова - 8, м. Горлівка, Донецька область, 84603) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки заборгованість за виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 19 365,24 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять гривень двадцять чотири копійки) грн..

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 грудня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 24 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.