Рішення

від 22.01.2014 по справі 905/9060/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.2014 Справа № 905/9060/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза», м. Докучаєвськ, Донецька область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про визнання права власності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

Кальчицька сільська рада, с. Кальчик, Донецька область.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Гринько А.А. - ліквідатор;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи 1 - Попов К.Г., довіреність №53 від 31.05.2013;

від третьої особи 2 - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу державного майна, укладеного з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області, він є власником спірного нерухомого майна, однак відповідач право власності позивача на спірне майно не визнає, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач не довів належність йому права власності на спірне майно, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно та просить розглянути справу без участі його участі.

Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, яке залучене ухвалою суду від 25.12.2013 до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, проти задоволення позову не заперечує.

Кальчицька сільська рада, яка залучена ухвалою суду від 25.12.2013 до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання не з'явилась, у листі №09 від 09.01.2014 просить суд розглянути справу без участі представника.

Суд, заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.11.1993 Донецьким Регіональним відділенням Фонду Державного майна України було затверджено план приватизації Орендного підприємства Волновахська автобаза (а.с.74-75).

30.12.1993 між Донецьким Регіональним відділенням Фонду Державного майна України (далі-продавець) та Орендним підприємством Волновахська автобаза (далі-покупець) був укладений договір № 198 продажу державного майна орендного підприємства Волновахська автобаза, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Волновахська автобаза, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке відповідно до договору оренди від 29.12.1992 було передано в оренду з правом викупу (а.с. 98-100). Вказаний договір був посвідчений заступником старшого державного нотаріуса Сусліною Н.В. (а.с. 101).

Відповідно до установчого договору Орендного підприємства Волновахська автобаза про створення Закритого акціонерного товариства від 18.11.1994, було вирішено, зокрема, про заснування акціонерного товариства закритого типу «Волновахська автобаза», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.114-115).

Розпорядженням Голови Докучаєвської міської ради від 30.06.1998 № 204-р було вирішено перереєструвати Закрите акціонерне товариство «Волновахська автобаза» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза», юридична адреса якого: м. Докучаєвськ, Донецька область, промзона, у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми (а.с.71, 73).

Як вбачається зі статуту позивача, затвердженого зборами учасників від 07.05.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза» було перетворене з Закритого акціонерного товариства «Волновахська автобаза» та є його правонаступником (а.с.59-69).

Відповідно до листа від 26.07.2004 № 10-5181, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області повідомило позивача, що, зокрема, бензозаправний пункт, інвентарний номер 798, диспетчерська, інвентарний номер 799, КПП, інвентарний номер 800, та гараж, інвентарний номер 802, увійшли до статутного фонду ВАТ «Волновахська автобаза» (а.с.40).

Рішенням Виконавчого комітету Кальчицької сільської ради від 14.11.2012 № 65 «Про присвоєння поштової адреси» було вирішено, зокрема, присвоїти об'єктам, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза», розташованим на території Кальчицької сільської ради, адресу: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до додатку до рішення Кальчицької сільської ради, перелік об'єктів, яким присвоюється поштова адреса наступний: бензозаправний пункт, диспетчерська, КПП, побутові приміщення, гараж, автостоянка автоотряду (а.с.19 зворотній бік).

Рішенням Кальчицької сільської ради від 09.01.2013 № 03 «Про встановлення права власності на нерухоме майно за ВАТ «Волновахська автобаза» було вирішено, зокрема, надати дозвіл на встановлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та просити Володарське районне управління юстиції видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.20).

Відповідно до додатку до рішення Кальчицької сільської ради, перелік об'єктів, на які надано дозвіл на встановлення права власності наступний: бензозаправний пункт, інвентарний номер 798, диспетчерська (КПП), інвентарний номер 799-800 та автостоянка, інвентарний номер 811 (а.с.20 зворотній бік).

В подальшому, була здійснена інвентаризація спірного майна та Володарським Бюро технічної інвентаризації були складені технічні паспорти на:

будівлю бензозаправного пункту, що складається з: АЗС літ. А-1, площею 9,4кв.м., колонок літ. К1-К3, цистерн літ. Ц1-Ц4, огорожі літ. №1-3 та замощень літ. I, площею 1 023,4кв.м.;

диспетчерську (КПП), що складається з: диспетчерської літ. А-1, площею 69,1кв.м., навісу літ. а-1 та смотрової ями, а/я;

гараж, що складається з: гаражу літ. Б-1, площею 583кв.м., прибудови літ. б-1, прибудови літ. б1-1 та навісу літ. б2-2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21-39).

Позивач звернувся до Реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції Донецької області для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна: бензозаправний пункт, диспетчерську та гараж.

Реєстраційна служба Володарського районного управління юстиції Донецької області рішеннями про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4947891, №4947640 та №4947823 від 13.08.2013 вирішила відмовити у державній реєстрації права власності на зазначене майно (а.с.56-58).

08.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза», як замовником, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем, був укладений договір на проведення незалежної оцінки майна, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався провести оцінку комплексу будівель та споруд позивача, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.49-51).

Відповідач листом від 16.12.2013 проінформував позивача, що провести незалежну оцінку вартості комплексу будівель та споруд позивача, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який складається з бензозаправного пункту, інвентарний номер 798, диспетчерської (КПП), інвентарний номер 799-800, гаражу, інвентарний номер 802 та автостоянки автоотряду неможливо, у зв'язку із непредставленням позивачем правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно (а.с.54).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час приватизації Орендного підприємства Волноваська автобаза), приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції чинній на час приватизації Орендного підприємства Волноваська автобаза) встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час приватизації Орендного підприємства Волноваська автобаза), одним із способів приватизації державного майна є викуп майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦК України в редакції від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 4 ЦК УРСР передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Договір продажу державного майна від 30.12.1993, станом на час вирішення даної справи, недійсним судом не визнаний та не розірваний.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про визнання права власності підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волновахська автобаза» (код ЄДРПОУ 01236035) на нерухоме майно: бензозаправний пункт: АЗС літ. А-1, площею 9,4кв.м., колонку літ. К1-К3, цистерну літ. Ц1-Ц4, огорожу, ворота, літ. №1-3, замощення літ. I, площею 1 023,4кв.м.; диспетчерську (КПП): диспетчерську літ. А-1, площею 69,1кв.м., навіс літ. а-1, смотрову яму, а/я; гараж: гараж літ. Б-1, площею 583кв.м., прибудову літ. б-1, прибудову літ. б1-1, навіс літ. б2-2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27 січня 2014 року.

Суддя О.В. Говорун