Рішення

від 10.10.2013 по справі 911/3039/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 911/3039/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі філії «Кушнер-Оболонь 2», м.Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Іванівка

про стягнення 11093,46 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Шкріба Р.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі філії «Кушнер-Оболонь 2» (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 11093,46 грн.

Провадження у справі №911/3039/13 порушено відповідно до ухвали суду від 05.08.2013 року та призначено справу до розгляду на 20.08.2013 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 20.08.2013 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 10.10.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.10.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

11.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі Філії «Кушнер-Оболонь 2» ТОВ «Кушнер» (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) за участю власника майна - ЗАТ «Оболонь» було укладено трьохсторонній Договір №17412-910 суборенди майна (надалі - Договір), згідно з яким позивач передав відповідачу в суборенду торгово-рекламне обладнання - холодильник Інтер-950Т «Оболонь» (надалі - Майно), яке відповідач у разі порушення умов Договору зобов'язаний був повернути в порядку та на умовах, визначених Договором.

Факт приймання-передачі Майна підтверджується актом прийому-передачі від 11.02.2011 року, видатком торгового обладнання №ОВ-0001977 від 14.02.2011 року, товарно-транспортною накладною №17412-910 від 14.02.2011 року, згідно з якими відповідачем від позивача отримано один холодильник Інтер-950Т «Оболонь» (заводський номер 3662, інвентарний номер 869819) вартістю 5683,42 грн. без ПДВ. Відповідні обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечені та не спростовані.

Згідно з п. 4.4.1 Договору позивач має право контролювати цільове використання відповідачем Майна у відповідності до положень Договору.

Відповідно до п. 5.1.18. Договору відповідач зобов'язується не змінювати місцезнаходження Майна, яке вказано в п. 1.2. Договору без письмового погодження такого переміщення з позивачем.

Відповідно до п. 7.5.1. Договору позивач має право достроково розірвати цей Договір, шляхом письмово повідомлення Суборендаря (відповідача) за 10 календарних днів до дати розірвання, в разі якщо Суборендар використовує Майно в порушення умов Договору та/або цільового призначення Майна.

Факт порушення умов Договору, а саме не погодженої зміни місцезнаходження Майна, встановлений контрольною перевіркою його цільового використання, проведеною у відповідності до п.п. 4.4.1, 6.7 Договору представниками позивача, що підтверджується доданим до матеріалів позовної заяви відповідним актом від 17.05.2013 року.

Відповідно до п. 2.3. Договору Майно повинно бути повернуто відповідачем та прийняте позивачем протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії Договору (в тому числі дострокового). Відповідач несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати Майна до моменту його фактичного повернення позивачу.

З метою досудового врегулювання спору та повернення Майна або відшкодування його вартості відповідачем, позивач 20.06.2013 року надсилав на адресу відповідача письмову претензію, але станом на 30.07.2013 року, тобто протягом 40 днів, останній прийняте в суборенду Майно не повернув, його вартість не відшкодував.

На день розгляду спору відповідач Майно не повернув, відповіді на претензію позивача не надав, в судові засідання не з'являвся та проти позовних вимог обґрунтованих заперечень не надав.

Згідно з п. 6.2. Договору, у випадку втрати (повного знищення) відповідачем Майна або неповернення Майна у відповідності до п. 2.3 Договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість Майна, вказану в п. 1.2 Договору, із врахуванням ПДВ.

Вартість Майна згідно з п. 1.2 Договору становить 5683,42 грн. (без ПДВ), а з врахуванням ПДВ 6820,10 грн.

Таким чином, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягає вартість неповернутого Майна в сумі 6820,10 грн.

Згідно з п. 6.5 Договору, у випадку порушення відповідачем передбаченого Договором строку повернення Майна позивачу, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості неповернутого своєчасно Майна, що вказана в п. 1.2 Договору, за кожний день затримки повернення.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 6.5 Договору 2273,36 грн. пені за 40 днів прострочення.

Крім того, відповідно до п. 6.7 Договору, у випадку невиконання відповідачем зобов'язань передбачених, зокрема п. 5.1.18 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2000,00 грн. Належним підтвердженням таких фактів є акт, складений за участю позивача та відповідача, а у випадку ухилення відповідача від підписання акту - односторонній акт позивача з відповідною відміткою (про що складений представниками позивача акт від 17.05.2013 року).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як передбачено ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, враховуючи, що укладеним між сторонами Договором, який є господарським, передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за прострочення повернення майна, тобто не грошове зобов'язання, суд не вбачає підстав для застосування обмежень розміру пені, визначених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З огляду на вищенаведені норми законодавства та встановлені судом обставини, щодо прострочення повернення відповідачем Майна, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу на підставі відповідних п.п. 6.5., 6.7. Договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі Філії «Кушнер-Оболонь 2» ТОВ «Кушнер» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 1-ша радгоспна, 5, код 33945736) вартість неповернутого майна в сумі 6820,10 грн. , пеню в сумі 2273,36 грн. , штраф в сумі 2000 грн. та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.