Постанова

від 09.09.2013 по справі 2а-12724/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

09 вересня 2013 р. 11:54 Справа №2а-12724/12/0170/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача- Сергєєнко Олексія Олександровича, представника відповідача- Чакал Айше Раджепівни, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень

Суть спору: ТОВ " Сонячний берег " звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 31.10.2012 року № 0008602204 яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 306001 грн. та від 31.10.2012 року № 0008612204, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 375001 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 05.10.2012 року № 7029/22-8/31173285, на підставі якого прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Законам України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 03.07.2013 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ " Сонячний берег " (далі-Позивач) зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АР Крим 22.07.2002р.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 311732801287 від 29.08.2002р.

ТОВ " Сонячний берег " зареєстроване, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 874535 від 06.09.2002р., індивідуальний податковий № 311732801287.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ " Сонячний берег " ЄДРПОУ 31173285 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ротонда торг" (код ЄДРПОУ 36165656), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468812), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), фірма «Капітель плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складений акт № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 334), п.44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 300001 грн., у т.ч. по періодах: 3 квартал 2010р. у розмірі 300001, та завищено від'ємне значення за 2-4 кв. 2011р. на 30000 грн.

п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, п.п, 7.4.5, п.п 7.4 пп. 7.7.1, п. 77 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI і а змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 246000 грн., у т.ч. жовтень 2010р. у розмірі 240000грн., у травні 2011р. 6000 грн.

За результатами акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0008612204 від 31.10.2012 про збільшена грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 375001 грн., у т.ч. 300001 грн. за основним платежем та 75000 грн. штрафні санкції;

- № 0008602204 від 31.10.2012 про збільшена грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 306000 грн., у т.ч. 246000 грн. за основним платежем та 60001 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеним висновком та податковими повідомленнями - рішенням, ТОВ " Сонячний берег " звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати як такі, що суперечить діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення № 0008602204 від 31.10.2012 р. № 0008612204 від 31.10.2012р.

Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0006292204 від 18.10.2012 р. № 0006302204 від 18.10.2012р., суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість". Починаючи з 01.01.2011 року з набранням чинності розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. питання стосовно оподаткування податком на додану вартість врегульовані нормами цього розділу ПКУ.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є сумою податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (при її позитивному значенні) або бюджетному відшкодуванню (при її від'ємному значенні). Аналогічна норма стосовно визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що діє з 01.01.2011 року, встановлена п.200.1 та п.200.2 ст.200 розділу V ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 ПК України).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону (до 01 січня 2011 року) або пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (після 01 січня 2011 року), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (до 01 січня 2011 року - п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", після 01 січня 2011 року - п.198.2 ст.198 розділу V ПК України).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) ПДВ, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). З 01 січня 2011 року згідно п.198.6 ст.198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями втратив чинність з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від.2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: господарська діяльність - діяльність: особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 999 р. № 996-ХІУ).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади (п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (далі - Положення №88)).

Форма первинного документа КБ-2в затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. №554 та рекомендована до використання листом того самого Міністерства №12/19-2-9/11-5008.

Так, як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки № 7029/22-8/311732 від 05.10.2012, заниження податку на прибуток у сумі 300001 грн., визначені, на думку ДПІ, внаслідок порушення ТОВ «Сонячний берег» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5 3.9 п. 5.3 ст. ЗУ 334, п.44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в наслідок завищення витрат по взаємовідносинам із ПП "Ротонда торг" (код ЄДРПОУ 36165656), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468812), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), фірма «Капітель плюс» (код ЄДРПОУ 31095815) взаємовідносини із якими визнані ДПІ, як нікчемні правочини.

Однак з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за спірні періоди.

- За результатами Акту перевірки № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0008612204 від 31.10.2012 про збільшена грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 375001 грн., у т.ч. 300001 грн. за основним платежем та 75000 грн. штрафні санкції;

Так, з матеріалів справи вбачається, що розбіжність з актом перевірки у розмірі 1 230 005 грн., виникла за рахунок не визнання ДПІ у м. Сімферополі валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування сформованих по взаємовідносинам із контрагентами у тому числі: 473 583,33 грн. по взаємовідносинам із ПП "Ротонда торг", 430 583,35 грн. по взаємовідносинам із КП "Альянс", 250 833,35 грн. по взаємовідносинам із ПП "Базис Торг", 75 000 грн. по взаємовідносинам із фірма "Капітель плюс".

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «Сонячний берег» та ПП "Ротонда торг" було укладено Агентський договір № 136 від 01.12.2009, відповідно якого Агент (ПП «Ротонда Торг») зобов'язується за дорученням Принципала (ТОВ «Сонячний берег») за винагороду здійснити від свого імені за рахунок Принципала юридичні дії, здійснити пошук третіх осіб із наміром укладання угод з Принципалом по закупівлі та/або реалізації алкогольної продукції торгівельної марки «Масандра» та «Завод Первомайський», «КЗШВ»

На виконання умов зазначеного договору ПП «Ротонда Торг» надало, а ТОВ «Сонячний берег» прийняло агентські послуги на загальну суму 568 300,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 473 583,33 грн. та ПДВ 94 716,67 грн., що підтверджується актом на виконані агентські послуги та податковою накладною, вартість придбаних послуг була повністю сплачена у безготівковій формі.

Операції з придбання товарів були відображені у бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт. 84 «Витрати торгівлі» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» у сумі 473 583,33 грн., Дт. 644 «Податковий кредит» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» у сумі 94 716,67 грн. Дт. 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» Кт. 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 568 300,00 грн.

Операції формування валових витрат (фактичного отримання послуг) підтверджується актом на виконані агентські послуги підтверджується актом на виконані агентські послуги б/н від 30.09.2010р. у загальній сумі 568 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 94716,67 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 718 від 15.11.2010р. у сумі 280 000 грн., у т.ч. ПДВ 46666,67 грн., № 778 від 30.11.2010р. у сумі 135 000 грн., у т.ч. ПДВ 22500 грн., № 843 від 16.12.2010р. у сумі 153 300 грн., у т.ч. ПДВ 25550,00 грн., на загальну суму 568300 грн., у т.ч. ПДВ 94716,67 грн., надані послуги та товари отримані підприємством від ПП «Ротонда Торг» були сплачені у повному обсязі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між що між ТОВ «Сонячний берег» та КП «Альянс» було укладено наступні договори:

Договір № 45/501 від 04.05.2011, відповідно якого Замовник (ТОВ «Сонячний берег») доручає, а Виконавець (КП «Альянс») виконує роботи із реконструкції металевих ємкостей із зачисткою внутрішніх поверхонь, а також обробку внутрішньої поверхні металевих ємкостей гідроізоляційним шаром стекло матами та поліефірною смолою. Загальна площа обробки 120 кв.м.

Договір про надання юридичних послуг № 1645 від 01.09.2010, відповідь] якого Виконавець (КП «Альянс»)зобов'язується надавати Замовнику (ТОВ «Сонячний берег») юридичні послуги (представництво інтересів замовника у в: правоохоронних, судових та інших органах України). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця на умовах та у строки обумовлені даним договором.

Договір про надання послуг № 1642 від 15.01.2010, відповідно якому Замовник (ТОВ «Сонячний берег») дає завдання, а Виконавець (КП «Альянс» зобов'язується надати замовнику послуги з розповсюдження буклетів. Інформація на буклетах відповідає зазначеним в угодах відомостям про торгівельну марку «Масандра», зазначення найменування виготовленої та реалізуємої Замовником продукції, місто її придбання та інше.

Договір експедирування № 1643 від 12.01.2010, відповідно якого Замоввник (ТОВ «Сонячний берег») доручає, а Виконавець (КП «Альянс») приймає на себе обов'язок по інформаційному супроводженню, експедируванню, витарке, прийманню, здачі, вивозу вантажів у відповідності із договорами замовника про постачання.

На виконання умов зазначених договорів КП «Альянс» надало, а ТОВ «Сонячний берег» прийняло юридичні, рекламні, експедиційні та ремонтні послуги на загальну суму 516 700,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 430 583,33 грн. та ПДВ 86 116,67 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт, актами здачі-прийнятті робіт та податковими накладними.

Вартість придбаних послуг була повністю сплачена у безготівковій формі, що знайшло своє відображення у бухгалтерському податковому обліку у виді наступних проводок: Дт. 84 «Витрати торгівлі» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» сумі 40 5833,33 грн., Дт. 1522 «Придбання (виготовлення) основних засобів» Кт 5: «Розрахунки з іншими кредиторами» у сумі З0 000,00 грн., Дт. 644 «Податковий кредит» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» у сумі 86 116,67 грн., Дт. 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» Кт. 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 516 700,00 грн.

Операції формування валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (фактичного отримання послуг) підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт, актами здачі-прийнятті робіт.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписані акти здачі - прийняття робіт № 3419 від 28.09.2010р., № 3430 від 29.08.2010р., № 3450 від 30.09.2010р. та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2011року від 31.05.2011р. на загальну суму 516 700,00 грн., у т.ч. ПДВ 86116,67 грн.

Розрахунки з КП «Альянс» проведені у безготівковій формі та підтверджуються платіжним дорученням № 699 від 10.11.2010р., № 719 від 16.11.2010р., № 862 від 22.12.2010р., № 863 від 22.12.2010р. , № 284 від 26.05.2011р., № 202 від 10.05.2011р., № 195 від 05.05.2010р., № 306 від 05.05.2011р. (сума повернута), та виписками з банку № 609 та № 652 від 16.11.2010р., на загальну сум 516 700,00 грн., у т.ч. ПДВ 86116,67 грн., отже станом на 30.06.2012 заборгованість ТОВ «Сонячний берег» перед КП «Альянс» відсутня.

У ході проведення дослідження встановлено, що між ТОВ «Сонячний берег» та ПП «Базис Торг» було укладено Договір на надання маркетингових послуг № 190 від 01.09.2010, відповідно до якого Замовник (ТОВ «Сонячний берег») доручає, а Виконавець (ПП «Базис Торг») зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень із направлень, що цікавлять Замовника. Предметом маркетингового дослідження є продукція Торгівельної марки «Масандра».

На виконання умов зазначеного договору ПП «Базис Торг» надало, а ТОВ «Сонячний берег» прийняло маркетингові послуги на загальну суму 301 000,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 250 833,33 грн. та ПДВ 50 166,67 грн., що підтверджується актом здачі-прийнятті робіт та податковою накладною.

Вартість придбаних послуг була повністю сплачена у безготівковій формі.

Зазначені операції знайшли своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку у виді наступних проводок: Дт. 84 «Витрати торгівлі» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» у сумі 250 833,33 грн., Дт. 644 «Податковий кредит», Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» сумі 50 166,67 грн., Дт. 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» Кт. 311 «Поточний рахунок національній валюті» у сумі 301 000,00 грн.

Отримання послуг підтверджується актом здачі-прийнятті робіт № 1506 від 30.09.2010р., у сумі 301000 грн., у т.ч. ПДВ 50 166,67 грн.

Розрахунки з ПП «Базис Торг» проведені у безготівковій формі та підтверджуються платіжним дорученням за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., а саме: № 784 від 02.12.2010 у розмірі 175 000 грн., у т.ч. ПДВ 29166,67 грн., № 700 від 10.11.2010р. у сумі 110000 грн., у т.ч. ПДВ 18333,33 грн., та випискою з банку № 120 від 02.12.2010 р., у сумі 16000 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,67 грн., на загальну суму 301 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 166,67 грн.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Сонячний берег» (актами здачі-прийняття надання послуг, видатковими накладними) у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, придбаних у вище зазначених контрагентів.

Послуги, які придбані у ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс» використані ТОВ «Сонячний берег» у власній господарський діяльності, а саме реалізовані, тобто отриманий дохід.

Таким чином, витрати у сумі 1 230 005 грн., що не визнані ДПІ у м. Сімферополі, які сформовані за взаємовідносинами із ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», які визнані ДПІ як «нікчемні» правочини у повному обсязі відповідає вимогам норм законодавства та нормований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Розбіжність дослідження з актом у формування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 300 001 грн. та від'ємного значення у розмірі 30 000 грн., виникло у результаті не визнання ДПІ у м. Сімферополі витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 1230 005 сформованих по взаємовідносинам із ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс» на підставі первинних документів, які як зазначено вище відповідають нормам діючого законодавства.

У п. 16.1. ст. 16 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно з п. 16.2. ст. 16 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цьою Закону (25 %), від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 149.1. ст. 149 ПК Укріїни податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове виражання прибутку як об'єкта оподаткування визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Пунктом 152.1. статі 152 ПК України передбачено, шо податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунхтом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідне- зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Оскільки витрати пов'язані із придбанням послуг повністю підтверджені первинними документами, то заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток не підтверджено.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 05.10.2012 про заниження суми податку -а прибуток на загальну суму 300 001 грн. в періоді, що перевірявся та завищення від'ємного значення за 2-4 квартали 2011 року на 30 000 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег» не підтверджені.

Крім того, з акта перевірки № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012, вбачається, що перевіркою також виявлено порушення:

п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, п.п, 7.4.5, п.п 7.4 пп. 7.7.1, п. 77 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI і а змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 246000 грн., у т.ч. жовтень 2010р. у розмірі 240000грн., у травні 2011р. 6000 грн.

За результатами Акту перевірки відповідачем було прийнято до ТОВ «Сонячний берег» податкове повідомлення-рішення: № 0008602204 від 31.10.2012 щодо збільшення останнім суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 360001 грн., у т.ч. 246000 грн. за основним платежем та 60001 грн. штрафні санкції

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізично особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1 статті 201 ПКУ)

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПКУ). Податкова накладну податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Так, відповідно до висновків ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС стосовно заниження податкового кредиту ТОВ «Сонячний берег» та донарахування податку на додану вартість у розмірі 246000грн. (жовтень 2010р. у сумі 240 000 грн., травень 2011р. у сумі 6000грн.), суд вказує наступне.

Розбіжність з актом перевірки у розмірі 246 000 грн., виникла за рахунок не визнання ДПІ у м. Сімферополі сум податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинам із ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс» у тому числі: 94 716,67 грн. по взаємовідносинам із ПП "Ротонда торг", 86 116,67 грн. по взаємовідносинам із КП "Альянс", 50 166,67 грн. по взаємовідносинам із ПП "Базис Торг", 15 000 грн. по взаємовідносинам із фірма "Капітель плюс".

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від зазначених контрагентів, що також підтверджується податковими накладними.

Так позивачем на підтвердження вищезазначених угод від КП "Альянс" були надані наступні податкові накладні: п/н № 2878 від 30.09.2010р. у сумі 568 300 грн., у т.ч. ПДВ 94716,67 грн., п/н № 3450 від 30.09.2010р., п/н № 3419 від 28.09.2010р., п/н №3430 від 29.09.2010р., п/н №44 від 10.05.2011р., п/н №205 від 26.05.2011р. у загальній сумі 516 700 грн., у т.ч. ПДВ 86116,67 грн., п/н № 1506 від 30.09.2010р. у сумі 301000 грн., у т.ч. ПДВ 50166,67 грн., п/н № 1954 від 30.09.2010р. у сумі 90000 грн., у т.ч. ПДВ 15000 грн.

Також слід зазначити, що ДПІ у м. Сімферополі при перевірці формування податкового кредиту, не було вивчено той факт, що більшість податкових - накладних було отримано пізніше строку та було відображено у Податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та липень 2011року.

Отже, за наслідками взаємовідносин ТОВ «Сонячний берег» із ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «капітель Плюс», виписані податкові накладни у сумі ПДВ 246000 грн., які відповідають вимогам діючого законодавства, що вказує на правильність формування податкового кредиту.

Розбіжність дослідження з актом формування сум податку на додану вартість, що підляга. Сплаті до Бюджету у сумі 246 000 грн. виникла за рахунок не визнання ДПІ у м. Сімферополі податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, який як зазначено вище правомірно сформований.

Оскільки завищення податкового кредиту не підтверджено, висновки акту -перевірки від 05.10.2012 № 7029/22-8/31173285 року щодо заниження податку на додану вартість у сумі 246 000 грн. не підтверджено.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 05.10.2012 про заниження суми ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 246 000 грн. спростовуються первинними бухгалтерськими та податковими документами ТОВ «Сонячний берег» а тому є протиправними.

Крім того, судом встановлено, що товари, роботи (послуги), визначені за актом перевірки ТОВ «Сонячний берег», використовувались у його господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отримані товари (роботи послуги) використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Це підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, та інше).

Формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно діючого законодавства на загальну суму 246000грн. Отримання товарів, робіт послуг підтверджується актами, видатковими накладними, платіжними дорученнями на загальну суму 2 443 046 грн., з урахуванням ПДВ. Оплата за виконані роботи, отримані послуги товари підтверджується виписками банку, платіжними дорученнями, чеками на загальну суму 2 443 046 у т. ч. ПДВ у розмірі 246000грн.

Крім того, розрахунки між ТОВ «Сонячний берег» з контрагентами, зазначеними у акті перевірки за вказані товари, роботи послуги здійснені у загальній сумі 2 443 046 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується первинними документами: платіжними дорученнями, виписками банку, чеками.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1 р.2 Положення №88). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст. 9 Закону №996).

Документи надані до експертизи повністю мають необхідні реквізити, а отже відповідають діючому законодавству.

Так, ТОВ «Сонячний берег» використання послуг (робіт) отриманих ТОВ «Сонячний берег» від ПП «Ротонда Торг», КП «Альянс», ПП «Базис Торг», Фірма «Капітель Плюс», у господарський діяльності підприємства в перевіряє мий період (з 01.07.2009 по : 2012) підтверджується первинним документами бухгалтерського обліку ТОВ «Сонячний берег», а саме: договорами із покупцями, актами виконаних робіт - прийняття робіт), додатками до актів виконаних робіт, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи результати діяльності», актами прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375 (із змінами і поповненнями) економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюється з використанням первинних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів і т.д. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Таким чином, використання товарів робіт послуг отриманих ТОВ «Сонячний берег» від контрагентів підтверджується договорами на надання послуг, накладними прийому-передачі проектної документації, актами здачі приймання робіт, видатковими накладними, атами будівельно-монтажних робіт, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам.

Отже, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Крім того, з висновку експерта № 3/13 від 01.07.2013 року вбачається, що висновки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентом викладені в акті позапланової документальної невиїзної перевірки № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 300001 грн., заниження податку на додану вартість всього у сумі 246000 грн. та визнання взаємовідносин між позивачем із зазначеними контрагентами, як нікчемні, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, з урахуванням належного обґрунтування позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС стосовно заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 300001 грн. та заниження податку на додану вартість всього у сумі 246000 грн. не підтверджуються.

Оприбуткування та використання у господарський діяльності товарів, робіт (послуг), що отримані від зазначених контрагентів по операціях за період з 2-4 кв.2011р. та 3 квартал 2010р. на суму 2 443 046 грн., у т.ч. ПДВ 246000 грн., підтверджені актами виконаних робіт, видатковими накладними, чеками на загальну суму у розмірі 2443046 грн., у т.ч. ПДВ 246000 грн. визначені за актом перевірки № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012р. підтверджуються документами ТОВ «Сонячний берег» ,а саме видатковими накладними, актами виконаних робіт, договорами, платіжними дорученнями, виписками банку, податковими накладними, чеками.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки № 7029/22-8/31173285 від 05.10.2012р, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ТОВ «Сонячний берег» до відповідальності у вигляді збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Крім того, суд не приймає доводи відповідача стосовно вироку Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.04.13р., яким визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) - ОСОБА_3, яка була засновником КП "Альянс" - контрагента ТОВ " Сонячний берег " , оскільки вказане рішення не містить посилання на операції з позивачем та на наявність в діях відповідальних осіб позивача порушень податкового законодавства, а отже зазначені обставини не є належними доказами обґрунтування визначених порушень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування як таких, що суперечить діючому законодавству податкових повідомлень - рішень № 0008602204 від 31.10.2012року, № 0008612204 від 31.10.2012 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень від 22.07.2013р., 25.06.2013р., 10.04.2013р., 26.04.2013р. за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-12724/12/0170 позивачем сплачено 23584,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 23584,00 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2236,00 грн. та 23584,00 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 13.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0008602204 від 31.10.2012 р. № 0008612204 від 31.10.2012р

Стягнути з Державного бюджету України 25820 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2236,00 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 23584,00 грн., шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" (ЄДРПОУ 31173285).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.