Рішення

від 27.01.2014 по справі 910/20315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20315/13 27.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ"

про стягнення 666 490,73 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Кудіна О.С. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "САУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" про стягнення на підставі Договору №51 від 18.08.09р. 666 490,73 грн., з яких 555 868,52 грн. - сума основного боргу, 43 232,67 грн. - пеня, 47 378,27 грн. - 3 % річних та 20 011,27 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору №51 від 18.08.09р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 555 868,52 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню в розмірі 43 232,67 грн., 3 % річних в розмірі 47 378,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 20 011,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.13р. порушено провадження у справі №910/20315/13 та призначено розгляд справи на 25.11.13р.

У судове засідання 25.11.13р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 28.10.13р. поштового відправлення яким на адресу відповідача надсилалася ухвала суду від 23.10.13. Про поважність причин неявки повноважного представника суд не повідомлено.

У судовому засіданні представником позивача підтримано подану, разом з позовною заявою, заяву про забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, мотивуючи свою заяву тим, що відповідач ухиляється від здійснення розрахунків з позивачем, а неодноразові вимоги позивача про оплату заборгованості відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом встановлено, що подана заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, не містить посилання на докази, які підтверджують, наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Крім того, позивачем не надано доказів які свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, в подальшому, виконання рішення може бути утрудненим чи неможливим. За таких підстав, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.13р. відкладено розгляд справи на 16.12.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. справу №910/20315/13 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.13р. суддею Картавцевою Ю.В. прийнято справу №910/20315/13 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 27.01.14р.

03.12.13р. до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№06-37/57236 від 03.12.13), відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 669 652,05 грн., з яких 555 868,52 грн. - сума основного боргу, 46 393,99 грн. - пеня, 47 378,27 грн. - 3 % річних та 20 011,27 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про збільшення позовних вимог (вх.№06-37/57236 від 03.12.13) прийнята Господарським судом міста Києва.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. справу №910/20315/13 передано для розгляду судді Капцовій Т.П., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. справу №910/20315/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 27.01.14р.

У судове засідання 27.01.14р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 28.10.13 та 25.12.13 було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 23.10.13р. та ухвалу суду від 16.12.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.10.13 року та ухвали суду від 25.11.13р., від 16.12.13р., від 19.12.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

В судовому засіданні 27.01.14р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 27.01.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2009р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (генпідрядник) укладено Договір підряду №51 від 18.08.2009р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядчик за завданням генпідрядника зобов'язався на свій ризик власними силами і засобами та матеріалами у відповідності до Проектної документації, вимог ДБН, СНіП, державних стандартів, та інших діючих нормативних актів України та м.Бориспіль (з урахуванням особливості будівництва Об'єкту), а також з дотриманням Проектної документації та у визначений Договором строк організувати та якісно виконати комплекс робіт: вогнезахисна обробка металевих конструкцій (надалі - роботи), а генпідрядник зобов'язався надати підряднику фронт робіт, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт по Договору, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності з умовами Договору.

Згідно з п.3.1. Договору, Договірна ціна робіт визначена у Кошторисі, який є невід'ємним Додатком до Договору. Загальна вартість Договору є орієнтовною та буде піддаватися корегуванню за фактично виконаними обсягами робіт на підставі підписаних генпідрядником Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та Актів прийому виконаних робіт (форма КБ-2в).

Як вбачається з п.3.3. Договору, генпідрядник приймає та оплачує роботи виконані підрядником, у наступному порядку: генпідрядник після підписання цього Договору перераховує підряднику аванс у розмірі: 83 333,33 грн., крім того ПДВ (20%) 16 666,67 грн., що разом складає 100 000,00 грн. Розрахунки за виконані роботи з урахуванням розміру авансового платежу здійснюються на підставі підписаних генпідрядником Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та Актів прийому виконаних робіт (форма КБ-2в), які подає підрядник. Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту про прийняття виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п.3.5. Договору, вартість наданих послуг генпідряду між генпідрядником та підрядником становить 2 % від вартості робіт без урахування вартості матеріалів та визначається на підставі Параметрів розрахунку Договірної ціни, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.13.2. Договору, Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 4 231 238,62 грн., що підтверджується:

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 2 260 426,80 грн.;

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року від 28.12.2009р. на суму 149 883,60 грн.;

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року від 31.05.2010р. на суму 901 194,00 грн.;

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р. на суму 575 133,60 грн.;

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. на суму 73 390,94 грн.;

- Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року на суму 247 507,20 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 29.10.2010 року на суму 69 272,48 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року від 30.11.2010 року на суму -45570,00 грн. та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 3 630 310,40 грн., а саме: 09.09.2009р. відповідачем сплачено 100 000,00 грн., 07.12.2009р. сплачено 1 500 000,00 грн., 19.02.2010р. сплачено 500 000,00 грн., 22.03.2010р. сплачено 310 310,40 грн., 31.05.2010р. сплачено 121 000,00 грн., 22.06.2010р. сплачено 200 000,00 грн., 19.07.2010р. сплачено 280 000,00 грн., 27.09.2010р. сплачено 200 000,00 грн., 09.12.2010р. сплачено 200 000,00 грн., 27.07.2011р. сплачено 128 000,00 грн., 03.08.2011р. сплачено 91 000,00 грн., що підтверджується Довідкою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» №Р1-В15/52/2/1723 від 16.10.2013р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 4 231 238,62 грн. , відповідачем оплачено 3 630 310,40 грн. , на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 600 928,22 грн. , проте, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 555 868,52 грн.

Враховуючи часткову оплату, судом встановлено, що станом на час розгляду справи судом Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р. залишився частково неоплаченим на суму 286 327,60 грн., Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. на суму 73 390,94 грн.; Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року на суму 247 507,20 грн. залишися відповідачем не оплачені повністю, Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 29.10.2010 року на суму 69 272,48 грн., враховуючи зменшення вартості виконаних будівельних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року від 30.11.2010 року на суму -45570,00 грн. залишився неоплаченим на суму 23 702,48 грн. (69 272,48 грн. - 45 570,00 грн.)

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з п.3.3. Договору, генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту про прийняття виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

З огляду на те, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р. підписано сторонами 30.07.2010р. відповідач повинен був оплатити виконані за вказаним актом роботи в термін до 14.08.2010р., роботи за Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. відповідач повинен був оплатити в термін до 15.09.2010р., Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року вважається підписаним 30.09.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити роботи за вказаним актом в термін до 15.10.2010р., роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 29.10.2010 року відповідач повинен був оплатити в термін до 13.11.2010р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідачем в строк, встановлений п. 3.3. Договору, в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 555 868,52 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 47 378,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 20 011,27 грн., пеню в розмірі 46 393,99 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплати боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 555 868,52 грн. за період з 15.12.10р. по 16.10.13р.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних з суми боргу 555 868,52 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 15.12.10р. по 16.10.13р.

555 868,52 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365 * 1037 (за період з 15.12.10р. по 16.10.13р.) = 47 378,29 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 47 378,29 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 47 378,27 грн. 3 % підлягають задоволенню.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

555 868,52 грн. (сума заборгованості) * 1,050 (зведений індекс інфляції за період з 15.12.2010 р. по 16.10.2013р.) - 555 868,52 грн. = 27 623,04 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 27 623,04 грн., а позивачем заявлено про стягнення 20 011,27 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 46 393,99 грн. за Актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р. з суми боргу 363 865,70 грн. за період з 14.08.2010р. по 27.09.2010р. та з суми боргу 163 865,70 грн. за період з 27.09.2010р. по 27.03.2011р.; за Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. з суми 73 390,94 грн. за період з 14.09.2010р. по 14.03.2011р.; за Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року від 30.09.2010р. з суми 247 507,20 грн. за період з 15.10.2010р. по 15.04.2011р.; за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 29.10.2010 року з суми боргу 23 702,48 грн. за період з 13.11.2010р. по 13.05.2011р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.10.4. Договору, за прострочення строків проведення оплати за виконані роботи генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла на період такого прострочення за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що станом на 14.08.2010р. за Актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р. сума боргу відповідача перед позивачем склала 575 133,60 грн., у зв'язку з чим, позивач має право на нарахування пені за вказаним актом з заявленої ним суми боргу 363 865,70 грн. за період з 14.08.2010р. по 26.09.2010р. та з заявленої ним суми боргу 163 865,70 грн. за період з 27.09.2010р. по 13.02.2011р., враховуючи шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч.6 ст.232 ГК України.

Як було встановлено судом вище, відповідач повинен був оплатити роботи за Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. в термін до 15.09.2010р., у зв'язку з чим, позивач має право на нарахування пені з суми 73 390,94 грн. за період з 15.09.2010р. по 14.03.2011р., враховуючи шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч.6 ст.232 ГК України.

Роботи за Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року від 30.09.2010р. відповідач повинен був оплатити в термін до 15.10.2010р., у зв'язку з чим, позивач має право на нарахування пені з суми 247 507,20 грн. за період з 15.10.2010р. по 14.04.2011р.

Роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року від 29.10.2010 року відповідач повинен був оплатити в термін до 13.11.2010р., у зв'язку з чим, позивач має право на нарахування пені за вказаним актом з суми боргу 23 702,48 грн. за період з 13.11.2010р. по 12.05.2011р.

За перерахунком суду, розмір пені з суми боргу 363 865,70 грн. за період з 14.08.2010р. по 26.09.2010р. становить 6798,81 грн., з суми боргу 163 865,70 грн. за період з 27.09.2010р. по 13.02.2011р. розмір пені становить 9742,15 грн., з суми боргу 73 390,94 грн. за період з 15.09.2010р. по 14.03.2011р. розмір пені становить 5641,05 грн., з суми боргу 247 507,20 грн. за період з 15.10.2010р. по 14.04.2011р. розмір пені становить 19 129,26 грн., з суми боргу 23 702,48 грн. за період з 13.11.2010р. по 12.05.2011р. розмір пені становить 1821,84 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 43 133,11 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 43 133,11 грн., а позивачем заявлено про стягнення 46 393,99 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 43 133,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" (01054, м.Київ, вул.Павлівська, буд.7, код ЄДРПОУ 21570210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САУД" (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд 33-б, код ЄДРПОУ 34530519) 555 868 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. - суми основного боргу, 47 378 (сорок сім тисяч триста сімдесят вісім) грн. 27 коп. - 3 % річних, 43 133 (сорок три тисячі сто тридцять три) грн. 11 коп. - пені, 20 011 (двадцять тисяч одинадцять) грн. 27 коп.- інфляційних втрат та 13 327 (тринадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 82 коп.- судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.01.14 р.

Суддя Капцова Т.П.