Рішення

від 22.01.2014 по справі 398/9082/13-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/9082/13-ц РІШЕННЯ

Іменем України

"22" січня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

при секретарі Міщенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського міського голови Цапюка Степана Кириловича, головного редактора газети «Вільне слово» Приходько Людмили Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТМ» про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі Позивач) як фізична особа 29 жовтня 2013 року звернувся до суду із позовом до Олександрійського міського голови Цапюка Степана Кириловича, головного редактора газети «Вільне слово» Приходько Людмили Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТМ» (надалі Відповідачі) про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення понесених судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що на його заяву до ГУБОЗ МВС України в жовтні 2013 року було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення Олександрійським міським головою Цапюком С.К., відповідальність за яке передбачено ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У складанні щодо Олександрійського міського голови протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відповідач Цапюк С.К. звинуватив його, адже йому стало відомо, що протокол відносно вчиненого ним адміністративного правопорушення був складений внаслідок звернення (це повинно бути зазначено в самому протоколі про вчинення адміністративного правопорушення), тим більше, що це не є прихованою інформацією і засоби масової інформації як регіональні так і обласні та загальнодержавні розмістили інформацію про обставини вчинення корупційного діяння Цапюком С.К. та зазначили що ініціював питання притягнення до відповідальності саме заявник - ОСОБА_1

З метою принизити його честь, гідність та ділову репутацію, Цапюк С.К. поширив та оприлюднив, щодо нього недостовірну, неправдиву інформацію, котра не відповідає дійсності, порушує його особисті немайнові права, підриває його авторитет серед членів родини та близьких родичів, членів громадської організації, знайомих та друзів, ставить під сумнів роками напрацьовану ділову репутацію, яка склалася серед колег та громадян міста, адже така інформація була поширена:

1. 11.10.2013 року на засіданні виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області всім членам виконавчого комітету, котрі були присутні на засіданні, головам постійних комісій Олександрійської міської ради - Горошку Анатолію Олеговичу, Бугайчинку Івану Миколайовичу, телерадіопрацівнику ТОВ «Телерадіокомпанія «Контакт - ЛТД» ОСОБА_6 котрий був присутній на засіданні виконавчого комітету.

2. в газеті «Вільне Слово» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тираж котрої дві тисячі примірників.

3. телерадіокомпанією «КТМ» ІНФОРМАЦІЯ_2 року в вечірній час в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_1», під час котрої були поширені відомості, які не відповідають дійсності, порушують права і законні інтереси (монолог міського голови про вчинення ним корупційного діяння та складення протоколу на замовлення опозиційних сил, які є організованою злочинною групою, та котрі планують зірвати майбутні вибори президента України, підірвати авторитет Партії Регіонів в місті Олександрії та Україні в цілому).

Недостовірна інформація, яку поширив Цапюк С.К. була використана на інших веб-сайтах міста та області, серед яких веб-сайт «Моя Александрия», в статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4) та на веб-сайті «Новости Кировограда», в статті «ІНФОРМАЦІЯ_5» (посилання:посилання:ІНФОРМАЦІЯ_6).

Вважає, що відповідачі публічно розповсюдили не об'єктивну і не достовірну інформацію, принизивши його честь, гідність та ділову репутацію.

В судові засідання позивач до суду не з'являвся, представник позивача на позовних вимогах наполягає, посилаючись на викладені обставини та просить суд задовольнити позовні вимоги, визнавши викладену відповідачами інформацію недостовірною, зобов'язати відповідача спростувати поширену інформацію у той же спосіб, у який вказана інформація була поширена та стягнути судові витрати.

Інтереси позивача в суді по довіреності представляв ОСОБА_7

Відповідач Цапюк С.К. в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в суді, представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що при публікації в газеті та під час інтерв'ю телевізійному засобу масової інформації була висловлена думка, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача без будь-яких посилань на прізвище, ім'я та по батькові позивача, його місце роботи чи місце, яке він займає в громадському чи суспільно-політичному житті міста. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Інтереси відповідача в суді по довіреності представляла Мовчан І.Ю.

Відповідач головний редактор газети «Вільне слово» Приходько Л. І. в судове засідання також не з'явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у суді. Письмових заяв чи клопотань до суду від неї на час розгляду справи не надійшло.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «КТМ» в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в суді. В заяві до суду просить розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, переглянувши відеозаписи розмов та оцінивши досліджені докази у сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За змістом ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу висловлення своєї думки. За текстом цієї статті це право включає не тільки свободу дотримуватися своєї думки, тобто не переслідуватися за свої переконання, але також можливість вільно отримувати і поширювати інформацію про ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками та відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки.

За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову підставу, надавши докази недостовірності поширеної інформації та той факт, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Правовідносини сторін врегульовані ст.ст. 4-11, 15, 16, 19, 20, 22, 23, 277, 297 ЦК України.

Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Позивач обрав способом захисту спростування недостовірної інформації у такий же спосіб, у який вона була поширена.

За загальним правилом відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї, або членів її сім'ї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до п. 21 Постанови у статтях 3, 4 і 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодились «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», (далі - Постанова), юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог, про захист честі, гідності та ділової репутації є сукупність наступних обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до п. 19 вказаної Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Свобода слова - це можливість громадян вільно говорити. Демократія - це здатність влади почути те, що говорять громадяни.

Судом встановлено, що позивач просить визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Олександрійським міським головою Цапюком Степаном Кириловичем 11.10.2013р., на засіданні виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, зі змісту котрої складається враження, що позивач має відношення до організованого злочинного угрупування «Кумівське», а саме інформацію щодо того, що протокол про вчинення Олександрійським міським головою Цапюком Степаном Кириловичем корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 («порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів») Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений внаслідок цілеспрямованого тиску, на замовлення опозиційних сил, якими керують місцеві бандитські угрупування та з метою усунення з посади міського голову, голову міської партійної організації для зриву майбутніх виборів Президента України у місті, а також заниження авторитету Партії регіонів у Олександрії.

Крім того, позивач просить:

- визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію інформацію, опубліковану на першій та другій сторінці газети «Вільне Слово» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, в статті від першої особи «ІНФОРМАЦІЯ_7», а саме: «На жаль у місті є великий супротив таким діям з боку організованого злочинного угрупування «кумівське», котре глибоко «законспіроване» завдяки тому, що його очолює колишній посадовець ВБОЗ, який досконало володіє оперативною роботою. З такими людьми правоохоронцям важко боротися, а інколи вони уникають цього через колишні зв'язки та знайомства. Ці люди перед собою поставили завдання прибрати міського голову та владу міста, яка не дозволяє розкрадати місцевий та державний бюджет» - (стр.1, абз.1, реч. 12 - 14).

«04 жовтня 2013р. до кабінету Олександрійського міського голови прибув головний оперуповноважений інспектор ГУБОЗ МВС України, майор міліції з понятими, не надавши посвідчення, пояснень про мету візиту, з погрозами звинуватив мене в нібито корупційних діях. Протокол був складений при повній відсутності події та складу правопорушення. В подібних діях правоохоронних органів вбачається цілеспрямований тиск на замовлення опозиційних сил, якими керують місцеві бандитські угруповання. Думаю, метою таких дій - є бажання усунути з посади міського голову, голову міської партійної організації для зриву майбутніх виборів Президента України у місті, а також заниження авторитету Партії регіонів у Олександрії.» - (стр. 2, абз .2, реч. 1-4). «Я попрохав створити спецгрупу, яка зможе розібратися з діяльністю злочинного угруповання «кумівське». Злочинці не повинні нав'язувати громаді міста свою позицію та заважати реформам і перетворенням, які започатковані у місті» - (стр. 2, абз. 5, реч. 1 - 2).

- визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Олександрійським міським головою Цапюком Степаном Кириловичем та ТОВ «Телерадіокомпанія «КТМ» ІНФОРМАЦІЯ_2 р., в вечірній час, в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме інформацію про те, що на міського голову Цапюка Степана Кириловича було складено незаконний протокол про вчинення ним корупційного діяння на замовлення опозиційних сил, які є організованою злочинною групою, та котрі планують зірвати майбутні вибори президента України, підірвати авторитет Партії Регіонів в місті Олександрії та Україні в цілому.

Суд приймає до уваги, що позивач у справі, звернувся до суду як фізична особа, однак до суду не надав належних доказів, що саме він в червні - серпні 2013 року виконував обов'язки голови ГО «Ліга підприємців Олександрії», оскільки звернення про корупційне діяння та скарга на бездіяльність були підписані позивачем у справі - ОСОБА_1 як в.о. ГО «Ліга підприємців Олександрії» та скріплені печаткою цієї організації.

Позивач у справі вважає себе громадським діячем, у зв'язку з чим повинен був бути готовим до наявності критики його особистої поведінки та висловлювань.

Суд також приймає до уваги фото екрана комп'ютера статті «Судові інстанції двічі визнали звинувачення міського голови С. Цапюка в корупційних діях безпідставними», що надана представником позивача, із тексту якої вбачається, що за результатом розгляду складеного 04 жовтня 2013 року протоколу відносно Цапюка С.К. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 03 грудня 2013 року не було встановлено складу корупційного правопорушення та було закрито справу за відсутності складу та події правопорушення. 30 грудня 2013 року Апеляційним судом Кіровоградської області було відмовлено в задоволенні скарги представнику Олександрійської прокуратури щодо перегляду рішення Олександрійського міськрайонного суду. Рішення суду апеляційної інстанції вступило в законну силу, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Суд вважає дії відповідача у справі - Олександрійського міського голови Цапюка С.К. щодо поширення ним інформації 11.10.2013 року на засіданні виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, а також щодо публікації в газеті «Вільне Слово» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті від першої особи «ІНФОРМАЦІЯ_7» та щодо висловлювань 16.10.2013року у вечірній час, в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_1» були правомірними, оскільки відповідно до вимог ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань її, самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушено, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Суд дійшов висновку, що інформація, спростування якої вимагає позивач є результатом висловленої думки, переконання, критичної оцінки певних фактів і недоліків, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача Цапюка С.К. без будь-яких посилань на прізвище, ім'я та по батькові позивача, його місце роботи чи місце, яке він займає в громадському чи суспільно-політичному житті міста. Висловлювання відповідача не є фактичними твердженнями, а є судженнями з точки зору сприймання ним цих подій із застосуванням мовних засобів, які свідчать про те, що розповсюджена інформація є оціночним судженням, не носить негативного характеру відносно саме позивача та не принижує його честь та гідність, а тому не підлягає спростуванню.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що необхідність обмеження права відповідача на свободу вираження своїх поглядів з усією переконливістю перед судом не підтверджений, а тому позов про спростування недостовірної інформації, поширення якої порушує право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації позивачем не підтверджений і задоволенню не підлягає.

Суд погоджується із думкою позивача, що жодного посилання на докази, які б могли підтвердити інформацію, яку Олександрійський міський голова Цапюк С.К. поширив 11.10.2013 р., на засіданні виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, а також в газеті «Вільне Слово» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року Цапюком С.К. не наведено.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки судом не встановлено, що внаслідок вказаних дій відповідачів було принижено честь та гідність позивача.

Судові витрати, що понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладенні обставини та керуючись ст.ст. 28, 34, 40, 64,68 Конституції України, ст.ст. 4-11, 13, 15, 16, 19, 20, 22, 23, 275, 277, 280, 297, 299 ЦК України, ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», та ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 61, 84-88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Олександрійського міського голови Цапюка Степана Кириловича, головного редактора газети «Вільне слово» Приходько Людмили Іванівни та ТОВ «Телерадіокомпанія « КТМ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - відмовити повністю.

Судові витрати віднести на позивача.

Копію рішення надіслати відповідачу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду Тимченко Л.М.