Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/3910/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/3910/13

За позовом : Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гусак", м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція України у Львівській області, м.Львів

про: стягнення 3 227,00 грн.

Суддя М.М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників сторін:

від позивача: Гнатковська М. І. - довіреність № 2603-вих.-309 від 31.07.2013р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусак", м.Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції України у Львівській області, м. Львів про стягнення 3227,00 грн. Ухвалою суду (суддя Станько Л. Л.) від 18.10.2013р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2013р. Ухвалою суду від 05.11.2013р. розгляд справи відкладено на 21.11.2013р. Розгляд справи відкладався на 10.12.2013р., на 17.12.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Станька Л. Л. розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області було призначено повторний автоматизоваий розподіл справи №914/3910/13. Внаслідок чого, суддею у справі призначено Синчука М. М. Інформацію про заміну судді внесено до системи автоматизованого розподілу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно включено вартість проектно-кошторисної документації у вартість підрядних робіт, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору від 27.06.2008 р. та Додаткової угод №4 від 05.06.2009 р. до Договору не передбачено виконання проектно-кошторисної документації, чим завищено фактичну вартість виконаних робіт на суму 3 227 грн. 00 коп. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача 3 227,00 грн.

В судове засідання 17.12.2013 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.12.2013р. виконав, надав копію акту виконаних підрядних робіт № 3 за червень 2009 року та витяг з ЄДРПОУ ГУ Статистики у Львівській області на відповідача. Крім того, подав клопотання б/н від 16.12.2013р. про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи судом.

В судове засідання 17.12.2013 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.12.2013р. не виконав.

В судове засідання 17.12.2013 р. представник третьої особи не з'явився.

Ухвалою суду від 17.12.2013р. розгляд справи відкладено на 15.01.2014р.

В судове засідання 15.01.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 15.01.2014 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.12.2013р. не виконав.

В судове засідання 15.01.2014 р. представник третьої особи не з'явився.

В судовому засіданні 15.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.01.2014 р.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просить суд позов задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 18.10.2013 р. не виконав без поважних причин.

Поштові відправлення з ухвалами суду від 18.10.2013 р., від 05.11.2013 р., від 17.12.2013 р., від 15.01.2014 р., надіслані на адресу відповідача вказану у Витязі з ЄДРПОУ та у позовній заяві, повернулись до суду з поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59), відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України . У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК ), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України , у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України , суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

27 червня 2008 року між управлінням культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гусак" укладено договір підряду №27/01. (надалі - Договір). За умовами цього Договору підрядник (відповідач у справі) зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи з капітального ремонту по об'єкту «Ремонт системи опалення та капітального ремонту приміщення Львівської ЛМШ №3 по вул. Замарстинівській, 219 у м. Львові», а замовник (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити виконанні роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Договору динамічна та склала на момент укладення договору 499 632,00 грн.

Між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №1 від 22.07.2008 р. до Договору, Додаткову угоду №2 від 30.09.2008 р. до Договору, Додаткову угоду №3 від 02.04.2009 р. до Договору, Додаткову угоду №4 від 05.06.2009 р. до Договору.

Згідно Додаткової угоди №4 від 05.06.2009 року, сторони погодили загальну суму договору на роботи з капітального ремонту об'єкту на 2009 рік - 80 949,60 грн. та строки закінчення зазначених вище робіт - 15.06.2009 р. (а.с. 19)

Згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 року та Акту №3 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року відповідачем виконано роботи обумовлені Договором, а позивачем прийнято та оплачено на суму 80 943,60 грн.

Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області в період серпень-вересень 2011 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та встановлено, що відповідачем а Акті №3 приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за червень 2009 року безпідставно включено вартість проектно-кошторисної документації на суму 3 227,00 грн. з ПДВ, чим порушено розділи ДБН Д.1.1-1-2000 та завищено вартість робіт на цю суму. Вище наведене підтверджується Довідкою «Про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за період діяльності з 01.04.2009 по 31.07.2011 року». (а.с. 12-14 )

31.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача скеровано претензію щодо повернення зайво сплачених грошових коштів, що підтверджується поштовою квитанцією. (а.с. 21-22 )

До матеріалів справи долучено Акт перерахунку від 08.09.2011 року, підписаний генеральним директором ТОВ фірма «Гусак» (відповідачем) та старшим контролером-ревізором КРУ у Львівській області, згідно якого перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт встановлено, що відповідачем за червень 2009 року безпідставно включено вартість проектно-кошторисної документації на суму 3 227,00 грн. з ПДВ. (а.с. 41 )

Станом на дату розгляду справи судом відповідачем не повернуто 3 227,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України .

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України .

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України , цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області в період серпень-вересень 2011 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та встановлено, що відповідачем а Акті №3 приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за червень 2009 року безпідставно включено вартість проектно-кошторисної документації на суму 3 227,00 грн. з ПДВ, чим порушено розділи ДБН Д.1.1-1-2000 та завищено вартість робіт на цю суму.

Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (надалі - Правила) встановлюються основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств установ і організацій державної власності.

Згідно п. 1.2.2. Правил, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів) будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно Договору №27/01 від 27.06.2008 р. відповідач виконав обумовлені ним роботи, але в порушення наведених норм ДБН безпідставно включив вартість проектно-кошторисної документації у вартість підрядних робіт, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору від 27.06.2008 р. та Додаткової угод №4 від 05.06.2009 р. до Договору не передбачено виконання проектно-кошторисної документації, чим завищив фактичну вартість виконаних робіт на суму 3 227 грн. 00 коп. Підписавши акт перерахунку вартості робіт, відповідач погодився із фактом завищення робіт, проте вартість завищених робіт позивачу не відшкодував.

Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Пунктом 7 ст. 10 Закону передбачено, що органи державного фінансового контролю мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3 227 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2 , 33-35 , 43, 49 , 75 , 82-87 , 115-116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гусак" (адреса: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 4, ідентифікаційний код 19166341 ) на користь Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, б. 1, ідентифікаційний код 02229221 ) 3 227,00 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гусак" (адреса: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 4, ідентифікаційний код 19166341 ) на користь Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, б. 1, ідентифікаційний код 02229221 ) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.