Рішення

від 27.01.2014 по справі 920/1929/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2014 Справа № 920/1929/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехнотранс",

с. Насташине, Галицький район, Івано-Франківська область,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Суми,

про стягнення 24 775 грн. 90 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко О.В.,

від відповідача: не з'явився.

За участю секретаря судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість відповідно до заявки-договору № ЗМВ-2012/017 від 22.05.2012 року на надання транспортно-експедиційних послуг в сумі 24 775 грн. 90 коп., в тому числі: 20 000 грн. 00 коп. суми основного боргу, 3 957 грн. 30 коп. пені, 818 грн. 60 коп. - 3% річних, а також судовий збір.

У клопотанні б/н від 30.12.2013 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 4 620 грн. 24 коп. пені, 968 грн. 21 коп. - 3% річних. Крім судового збору позивач також просив стягнути 3 000 грн. 00 коп. витрат з оплати юридичних послуг.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав. Ухвали, що направлялись відповідачу на поштові адреси вказані позивачем, повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. 1181 від 27.01.14р.) в частині стягнення пені, а саме просить суд стягнути з відповідача 817,70 грн. пені за період з 25.06.2012р. по 24.12.2012р.; в іншій частині позивач просить залишити позов без змін.

Суд відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає подану позивачем заяву до розгляду.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені всі належні умови для надання доказів по справі в обгрунтування своїх вимог та заперечень, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до заявки-договору № ЗМВ-2012/017 від 22.05.2012р. про надання транспортно-експедиційних послуг позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом марки Scania д.н.з. НОМЕР_1 з прицепом д.н.з. НОМЕР_2 за маршрутом Balerna (Швейцарія) - м. Ягодин - м. Бориспіль (Україна).

Згідно укладеного договору вартість послуг по перевезенню вантажу становить 2950 євро; оплата за надані послуги по перевезенню здійснюється протягом 14 банківських днів після пред'явлення рахунку, акту виконаних робіт, договору та за наявності оригіналу товаро-транспортної накладної CMR.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема транспортної накладної CMR, позивач виконав перевезення вантажу.

Позивач зазначає, що 06.06.2012 року надіслав відповідачу документи для проведення оплати, про отримання яких відповідачем поставлено підпис 11.06.2012 року.

Однак, відповідач не підписав та не повернув акт приймання-здачі виконаних робіт № 231-12, а 09.07.2012 року лише частково здійснив оплату на суму 9 326,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 116 від 08.10.2012р. про сплату боргу, проте на даний час сума заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. останнім не сплачена.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, доказів сплати суми боргу чи аргументованих заперечень проти суми позову суду не надав. Сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому вимога про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. вартості наданих послуг по перевезенню вантажу є правомірною, обгрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, за прострочення оплати наданих послуг позивач за період з 25.06.2012р. по 24.12.2012р. нарахував відповідачу 817,70 грн. пені.

Слід зазначити, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що згідно позовної заяви з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути пеню в сумі 4 620,24 грн. При цьому розрахунок здійснив представник позивача - адвокат ОСОБА_3, неправомірно посилаючись на ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

Частина 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, укладений між сторонами договір № ЗМВ-2012/017 від 22.05.2012р. не передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Отже, іншим представником позивача - Коваленко О.В., до суду подано відповідне клопотання про зменшення розміру позовних вимог, зокрема пені, що становить не 4 620,24 грн., а 817,70 грн.

Таким чином, сума пені нарахована у розмірі та в строки відповідно до вимог чинного законодавства України, тому суд задовольняє заяву позивача від 27.01.2014р. про стягнення 817,70 грн. пені за період з 25.06.2012р. по 24.12.2012р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Так, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 968 грн. 21 коп. - 3% річних за період з 25.06.2012 року по 30.12.2013 року.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання та на час розгляду справи не розрахувався за надані послуги з перевезення вантажу, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних в розмірі 968 грн. 21 коп. за період з 25.06.2012р. по 30.12.2013р. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, крім судового збору представник позивача також просить стягнути з відповідача 3 000 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката, посилаючись на укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 договір № 007/2013 про надання правової допомоги.

Однак, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що стягнення 3 000 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката не є співрозмірними, обґрунтованими та доведеними.

Незважаючи на те, що сторони на свій розсуд визначають суму винагороди, але Правила адвокатської етики передбачають саме належне виконання доручення та досягнення позитивного результату.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Отже, визначений угодою сторін розмір винагороди має вважатися розумним і обгрунтованим, якщо не доведено інше.

Суд, враховуючи обсяг та якість наданих адвокатських послуг, саме по даній справі, задовольняє, частково, в сумі 1500,00 грн. вимоги позивача по стягненню витрат на послуги адвоката, в іншій частині цих вимог відмовляє.

Керуючись ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехнотранс" (77110, Івано-Франківська область, Галицький район, с. Насташене, вул. Осмомисла, 41, код 31789817) 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 817 грн. 70 коп. пені, 968 грн. 21 коп. - 3% річних., 1720 грн. 50 коп. судового збору та 1500 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.01.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова