Постанова

від 20.01.2014 по справі п/805/228/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р. Справа № П/805/228/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №32918141 від 26.11.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №32918141 від 26.11.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.12.2013 управлінням отримана постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26.11.2013. При винесенні спірної постанови відповідач керувався п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». До спірної постанови державним виконавцем у додатках було додано лише акт державного виконавця від 11.09.2013. У зв'язку з відсутністю мотивованих підстав для повернення виконавчого документу, позивач вважає постанову такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання, в якій просить задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає спірну постанову прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, та просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавчий лист № 2а/0570/3841/2012, виданий 22.05.2012 Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке шахтобудівельне управління № 2» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 з січня по березень 2012 року у розмірі 2390,21 грн. (а.с.9).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції від 01.06.2012 відкрито виконавче провадження № 32918141 з виконання виконавчого листа № 2а/0570/3841/2012, та встановлено боржнику строк для добровільного виконання - 7 днів.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 02.11.2012 приєднано виконавче провадження № 32918141 з примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/3841/2012, виданого 22.05.2012 Донецьким окружним адміністративним судом до зведеного виконавчого провадження № 35039253, яке здійснює Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

У заяві про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012 за №8543/09 стягувач просив одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та зазначив поточні розрахункові рахунки боржника.

Як посилається відповідач у своїх запереченнях, за заявою стягувача та у відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження прийняв постанову про арешт коштів боржника.

Арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника було накладено 07.06.2012 за зведеним виконавчим провадженням.

З метою виявлення зареєстрованого за боржником майна, коштів на рахунках в банківських установах, державним виконавцем направлялися запити до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька; Донецького ВРЕВ № 3 УДАІ УМВС України в Донецькій області; КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»; Управління Держземагенства у м. Донецьку; Головного управління статистики у Донецькій області.

На зазначені запити державного виконавця отримані відповіді про те, що: на податковому обліку ТОВ «Донецьке шахтобудівельне управління № 2» не перебуває; за боржником автомототранспортних засобів не зареєстровано; право власності на нерухоме майно не зареєстровано; земельні ділянки у власність, оренду або користування на території Донецької міської ради не надавались; кошти на рахунках в банківських установах відсутні.

Згідно з інформацією наданою Головним управлінням статистики у Донецькій області, боржник зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Стадіонна, 32а.

З метою перевірки майнового стану боржника та опису належного йому майна 11.09.2013 державним виконавцем здійснено вихід за адресою знаходження боржника: м.Донецьк, вул. Стадіонна, 32а. За результатами перевірки складено акт. Відповідно до цього акту встановлено, що за зазначеною адресою боржник не знаходиться, керівні органи юридичної особи відсутні, майна, належного боржнику, не виявлено.

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, божник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьке шахтобудівельне управління № 2» (код ЄДРПОУ 31709301) перебуває в стані припинення, на підставі судового рішення від 16 травня 2008 року №2-а-7436/08, яким встановлено неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

26.11.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.7).

Зазначена постанова містить мотивування, підстави її винесення та 26.11.2013 затверджена начальником Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку Федорчук Ф.Ф.

Крім того, у спірній постанові було роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 26.11.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи скорочені терміни розгляду такої категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справи за наявними в ній доказами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Як встановлено ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналогічні положення містяться в абз. 3 пп. 4.11.1 п. 4.11 розд. 4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5.

Відповідно до пп. 4.11.2 п. 4.11 розділу 4 цієї Інструкції, про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт (додаток 5).

Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т. ч., чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильності оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронності на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

Частинами 4, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 31 вказаного Закону копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку при винесенні спірної постанови дотримані зазначені вимоги законодавства, зокрема, зазначена постанова є мотивованою, оскільки містить підстави її винесення. Зокрема, у постанові зазначено, що постанова повертається у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що відповідає п. 2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Також ця постанова затверджена начальником Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32918141 від 26.11.2013 відповідачем винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №32918141 від 26.11.2013 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №32918141 від 26.11.2013 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.