ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2013 р. Справа № 804/12032/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від прокурора: від позивача: Безрученко К.В. Несевря Д.С. Духневич Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське об'єднання по виробництву і постачанню зоотехнічних та ветеринарних товарів «Зооветпромпостач» про стягнення 215778 грн. 18 коп. та надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки, -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2013р. Прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське об'єднання по виробництву і постачанню зоотехнічних та ветеринарних товарів «Зооветпромпостач» та просить:
- стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь держави в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 215 778 грн. 18 коп.;
- надати дозвіл на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві.
Свої позовні вимоги прокурор та позивач обґрунтовують тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та є платником орендної плати за землю. Відповідач має податковий борг у загальній сумі 215 778 грн. 18 коп., із яких борг з орендної плати за землю становить у сумі 55 220 грн. 30 коп., який утворився у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих сум орендної плати за землю за 5 місяців відповідно до поданої відповідачем декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2013р. №9008356492 від 20.02.2013р. з урахуванням наявної переплати в сумі 497,76 грн. згідно зворотнього боку облікової картки, а також за податковим повідомленням-рішенням №0000611504 від 07.03.2013р. у сумі 161 055,64 грн. У зв'язку з несплатою до бюджету вказаної вище суми податкового боргу відповідно до Податкового кодексу України на адресу відповідача була виставлена податкова вимога №221-19 від 14.06.2013р., яка направлена на адресу відповідача 21.06.2013р., однак відповідач у добровільному порядку у встановлені законодавством строки суму боргу не сплатив, а тому прокурор та позивач просять її стягнути у судовому порядку відповідно до повноважень, наданих податковому органу згідно п.п.20.1.18, 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України. Окрім того, прокурор та позивач просять надати дозвіл на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві посилаючись на норми п.п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні вищезазначені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, зазначеною у довідці з ЄДРПОУ від 20.06.2013р. (а.с. 6-7, 101).
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи за адресою, зазначеною у довідці з ЄДРПОУ, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача відповідно до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі доказами.
Заслухавши прокурора та представника позивача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 215 778 грн. 18 коп., виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи,Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровське об'єднання по виробництву і постачанню зоотехнічних та ветеринарних товарів «Зооветпромпостач» зареєстровано як юридична особа за адресою: 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Лешко-Попеля, будинок 13, перебуває на обліку як платник орендної плати за земельні ділянки в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ від 20.05.2013р. та матеріалами справи (а.с.6-7).
Судом встановлено, що 20.02.2013 р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація № 9008356492 з плати за землю за 2013 р. на загальну суму 132528 грн. 72 коп. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2013 р. в розмірі 11044,06 грн. (а.с. 14-15,56-57).
Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.
Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за вказаною податковою декларацією за лютий 2013 р. - у строк до 30.03.2013 р., отже, податковий борг виник з 31.03.2013 р.; за березень 2013 р. - у строк до 30.04.2013р., отже, податковий борг виник з 03.05.2013 р.; за квітень 2013 р. - у строк до 30.05.2013 р., отже, податковий борг виник з 31.05.2013р.; за травень 2013р. - у строк до 30.06.2013р., отже, податковий борг виник з 02.06.2013р.; за червень 2013р. - у строк до 30.07.2013р., отже, податковий борг виник з 31.07.2013р.
Згідно наявних в матеріалах справи документів видно, що відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки за період з лютого по червень 2013 р. по вищевказаній податковій декларації в сумі 55220,30 грн., а також податковий борг по податковому повідомленню-рішенню №0000611504 від 07.03.2013р. в сумі 161055,64 грн. та з урахуванням зменшення суми податкового боргу, що відбулося за рахунок переплати згідно зворотного боку облікової картки відповідача в сумі 497,76 грн., загальна сума податкового боргу становить 215 778,18 грн. (а.с. 4-5).
Податковий борг у сумі 161055,64 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000611504 від 07.03.2013р. виник у відповідача за результатами проведеної перевірки згідно акту від 29.11.2012р. №00005949 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю у 2012р., яке було вручено відповідачеві 19.03.2013р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення (а.с.18, 20-зворот, 46-зворот).
З урахуванням дати вручення відповідачеві вищевказаного податкового повідомлення-рішення згідно до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податковий борг в сумі 161055,64 грн. за даним податковим повідомленням-рішенням виник у відповідача з урахуванням вихідних днів 01.04.2013р.
Податковим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 221-19 від 16.06.2013р. на суму 204904,82 грн., яка була вручена відповідачеві 21.06.2013р., що підтверджується копією корінця відповідної вимоги та копією поштового конверту (а.с. 17-зворот).
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Також, у відповідності до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків, зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки за період з лютого по червень 2013р.у встановлені законодавством строки суду не надав, а також і не надано суду доказів щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.03.2013р. у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.57 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю за лютий-червень 2013р. є обгрунтованими, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Що стосується позовних вимог про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу зав рахунок готівки, що належить відповідачеві, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Пунктом 95.2 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платників податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.12.2010р. № 1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм ст. 95 Податкового кодексу України, Порядку № 1244, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків здійснюється працівниками органу ДПІ у ході виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили, а тому не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень встановлених ст.20 Податкового кодексу України та норм ст. 95 Податкового кодексу України, яка передбачає надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна, що належить платнику податку.
За таких обставин у адміністративному суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві з урахуванням того, що у відповідності до ст.20, 95 Податкового кодексу України податковому органу не надано повноважень на звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на стягнення боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві, при цьому, слід зазначити, що за п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України позивачеві надано повноваження на звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі.
Тобто, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки, що належить відповідачеві, не є тотожним способу захисту, який визначений п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське об'єднання по виробництву і постачанню зоотехнічних та ветеринарних товарів «Зооветпромпостач» про стягнення 215778 грн. 18 коп. та надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки - задовольнити частково.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровське об'єднання по виробництву і постачанню зоотехнічних та ветеринарних товарів «Зооветпромпостач» (49010, м.Дніпропетровськ, вул.Ляшко Попеля,13, код ЄДРПОУ 00727073) - на користь держави (р/р№33214812700005, одержувач: відділення УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 13050200) - податковий борг по орендній платі за землю за лютий-червень 2013р. у сумі 215 778 грн. 18 коп. (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім грн.18 коп.).
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.12.2013р.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2013 |
Оприлюднено | 01.02.2014 |
Номер документу | 36912958 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні