Рішення

від 27.01.2014 по справі 916/3144/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 916/3144/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертанк"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна";

про стягнення 41 268,99 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Безуглий К.В. - довіреність №1177/13 від 31.10.2013 року;

Калужинський Є.В. - довіреність № 11/13 від 09.01.2013 року;

Пустинін В.П. - довіреність № 19/13 від 17.01.2013 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Димов О.Г. - довіреність № 05/14 від 08.01.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна", в якій просить стягнути з відповідача 1 заборгованість у сумі 40 030,92 грн., з відповідача 2 заборгованість у сумі 1 238,07 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 6.08.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" з Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" було укладено угоду, відповідно до преамбули якої ТОВ "Інтертанк" надає послуги, пов'язані з залученням клієнтів на території України до обслуговування в рамках системи сервісних карток DKV Євросервіс. За цією угодою ТОВ "Інтертанк" є торговим представником DKV в Україні.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс" було укладено з Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" договір за №176184 про користування картками фірми DKV, який зі сторони фірми DKV був підписаний 18.10.2012р., а зі сторони відповідача 1 - 3.09.2012р. Крім того, 3.09.2012р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір за №122/2012 про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Так, позивач зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс" Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" було надано послуги на загальну суму 3 937,43 євро, що підтверджується локальними та сумарними рахунками фірми DKV. Разом з тим, як зазначає позивач, зазначені послуги відповідачем 1 сплачені не були.

Позивач також зазначає, що 30.04.2013р. між Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" (первинний кредитор) та ТОВ "Інтертанк" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 5, відповідно до якого первинний кредитор передав свої права по стягненню заборгованості у сумі 3 937,43 євро новому кредитору. Відповідно до вказаного договору борг стягується новим кредитором на території України з боржника в гривні.

Крім того, 30.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна" (Поручитель) було укладено договір поруки №5, відповідно до якого Поручитель поручився перед кредитором за виконання Боржником (ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс") грошових зобов'язань, яки випливають з договору №176184 та договору про відступлення права вимоги №5 від 30.04.2013р. Згідно до положень зазначеного договору Поручитель відповідає за порушення грошових зобов'язань Боржника частково, а саме у розмірі 3 відсотків від суми боргу.

Позивач також зазначає, що ним 22.10.2013р. на адресу відповідача 1 було направлено претензію про сплату боргу у сумі 40 03,92 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "Трейлер Порт Україна" також було направлено претензію про сплату боргу у сумі 1 238,07 грн., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику претензії, який залишився у позивача. У відповідь на зазначену претензію відповідачем 2 було надіслано ТОВ "Інтертанк" листа, відповідно до якого ТОВ "Трейлер Порт Україна" згідно погасити заборгованість, однак тільки у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене позивач і звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 15.11.2013р. було порушено провадження у справі № 916/3144/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2014р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс", у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (т.1 а.с.107,145). Разом з тим, 10.01.2014р. до канцелярії суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс", відповідно до якого відповідач 1 просив суд або припинити провадження у справі згідно до п.1 ст.80 ГПК України, або відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 зазначає, що застосування позивачем матеріального та процесуального права України для вирішення спору щодо стягнення заборгованості, яка могла утворитися з первісного договору №176184 від 3.09.2012р., вирішення спорів за яким можливе лише при застосуванні матеріального та процесуального права ФРН, є незаконним, у зв'язку з чим відповідно до п.1 ст.80 ГПК України провадження по справі №916/3144/13 підлягає припиненню через те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідач 1 також зазначає, що позивачем не надано жодних доказів сплати ним на користь Фірми "DKV" 3 937,43 євро в якості погашення суми заборгованості ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс". Відсутність доказів реальної сплати суми заборгованості, на думку відповідача 1, свідчить про фіктивний характер договору уступки права вимоги №5 від 30.04.2013р. Кім того, відповідач 1 зазначає, що йому не надходило жодного повідомлення від Фірми "DKV" щодо заміни кредитора, що відповідно до ст. 410 ЦК ФРН дозволяє боржнику не виконувати свого обов'язку перед новим кредитором.

ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" також зазначає, що відповідно до ст. 399 ЦК ФРН уступка вимоги не допускається, якщо виконання не первісному кредитору, а іншому кредитору неможливе без зміни її змісту або якщо за угодою з боржником уступка виключена.

Враховуючи те, що згідно до параграфу 3 договору №176184 від 3.09.2012р., укладеного між ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" та Фірмою "DKV", для оплати рахунків "DKV" приймається валюта Федеративної Республіки Німеччини, а виконання договору уступки права вимоги №5 від 30.04.2013р. можливе тільки в валюті України, то фактично, на думку відповідача 1, змінюється зміст вимоги.

Відповідач 1 також зазначає, що керівництвом ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" було прийнято рішення про неможливість використання карт фірми "DKV". У зв'язку з чим 1.02.2013р. ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" своїм листом (т.2 а.с.27) за №12-02 повідомило фірму "DKV" про припинення договору №176184 та просило заблокувати використання карток з 1.03.2013.

Крім того, відповідач 1 вказує на відсутність будь-яких первинних документів, які б підтвердили реальний характер наданих послуг за період з 1 березня по 15 квітня 2013р., а також відсутність в матеріалах справи жодного документу, який був би підписаний з боку ТОВ "Промислова Компанія "Сталь транс" та підтверджував наявність боргу.

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна", у судовому засіданні 27.01.2014р. проти погашення заборгованості у сумі 1 238,07 грн. не заперечував, однак зазначив, що заборгованість буде погашена тільки на підставі рішення суду.

У судовому засіданні 27.01.2014р. суд, розглянувши клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 21 загальних умов укладання торговельних угод (т.1 а.с.45-48) при укладанні угод діє право Федеративної Республіки Німеччини. При цьому, Фірма "DKV" в правовому спорі має право вибрати та взяти за основу право, яке діє у країні клієнта .

Згідно до п. 22 згаданих умов місцезнаходженням суду для вирішення всіх спорів, які випливають з ділових відносин та після їх завершення, є Дюссельдорф, якщо клієнт є комерсантом чи юридичною особою публічного права чи державним правовим майном, виділеним із загальної маси. Зазначене місцезнаходження суду є виключним для всіх позовів проти Фірми "DKV"; для позовів проти клієнтів Фірми "DKV" воно дійсне за вибором поряд з іншим законним місцезнаходженням суду.

Приймаючи до уваги, що уступка права вимоги не суперечить ані умовам договору, ані нормам обраного права, а сторонами у справі є юридичні особи України, підстави для припинення провадження у справі №916/3144/13 відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна" є м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд. 9, кв. 2, суд доходить висновку про правомірність подання позову до господарського суду Одеської області.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на цілковиту обізнаність відповідача про дату та час судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 1 в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 6.08.2012р. між Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" ( Фірма "DKV") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" (Партнер) було укладено угоду (т.1 а.с.26-35), відповідно до преамбули якої Фірма "DKV" має намір на підставі даної угоди пропонувати іншим українським клієнтам фірми "DKV" безготівкове забезпечення у дорозі паливом та мастильним матеріалом, а також надання заводських, сервісних та інших послуг для підприємств України, які професійно займаються міжнародними перевезеннями вантажів та пасажирів, як всередині країни так і за кордоном, розширив при цьому свою діяльність, а Партнер, в свою чергу, зобов'язався максимальним використанням своїх наявних та майбутніх каналів по збуту, а також, дотримуючись інших положень договору, зробити доступною картку DKV по можливості широкому колу клієнтів, які ще не використовують картку DKV. Клієнти залучені партнером є клієнтами Фірми "DKV".

Згідно параграфу 4 угоди від 6.08.2012р. Фірма "DKV" виставляє рахунки на кожного клієнта фірми кожні півмісяця, до 15 числа та в останній день кожного місяця. Згідно домовленості оплата рахунків Фірми "DKV" здійснюється у валюті Федеративної Республіки Німеччина. Фірма "DKV" направляє рахунки, призначені для клієнтів Фірми "DKV", партнеру з кур'єром. Партнер направляє рахунки Фірми "DKV" клієнтам Фірми "DKV".

Як встановлено судом, на виконання умов угоди від 6.08.2012р., між ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" (Клієнт) та Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" було укладено договір за №176184 про користування картками фірми DKV (т.1 а.с.36-40), який зі сторони Фірми "DKV" був підписаний 18.10.2012р., а зі сторони відповідача 1 - 3.09.2012р. Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі необмеженого часу (частина 1 параграфу 4 договору).

Відповідно до преамбули вказаного договору Фірма "DKV" надає клієнту для його транспортних засобі, які використовуються в міжнародних вантажних перевезеннях або в пасажирському транспорті, можливість безготівкового забезпечення в дорозі в професійних цілях, зокрема паливом і мастильними матеріалами, приладдям, запасними частинами, а також можливість користування заводськими послугами, послугами з обслуговування та іншими послугами, включаючи оплату за користування дорогами, поромами, автомагістралями і за службу аварійного виклику на всіх станціях обслуговування фірми "DKV" тим, що в рамках ділових відносин сама Фірма "DKV" або спільно з одним з її Партнерів передає самостійно або через партнера фірми картки Фірми "DKV" або картки Партнера.

Параграфом першим договору передбачено, що Фірма "DKV" забезпечує клієнта фірми картою фірми "DKV", яка видається для обслуговування певного транспортного засобу.

Умовами параграфу 3 договору встановлено, що для оплати рахунків Фірми "DKV" приймається валюта Федеративної Республіки Німеччина. Строк платежу складає 15 днів з дати виставлення рахунку.

Крім того, 3.09.2012р. між ТОВ "Інтертанк" (Підприємтсво) та ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" (Клієнт) було укладено договір №122/2012 (т.1 а.с.49-52), відповідно до п. 1.4 якого Клієнт за даним договором є юридичною особою, залученою Підприємством, яка уклала та виконує клієнтський договір з Фірмою "DKV".

Предметом даного договору відповідно до п. 2.1. є обслуговування, в тому числі консультаційно-інформаційне, Клієнта по питанням користування системою послуг Фірми "DKV", а також виконання інших зобов'язань.

Відповідно до п. 4.3. договору Клієнт зобов'язаний оплатити Підприємству за відповідний період винагороду, розмір якої розраховується за правилами розділу "Особові умови договору" даного договору. Винагорода є договірною вартістю та базою оподаткування.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що оплата проводиться за безготівковим розрахунком в гривнях щомісяця, не пізніше 25 числа наступного місяця за правилами розділу "Особові умови договору". Підставою розрахунку є надані послуги, оформлення яких провадиться на підставі акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт складається Підприємством на підставі сумарних та локальних рахунків фірми "DKV". Обороти по сумарним рахункам є підставою для розрахунку винагороди підприємства . Винагорода розраховується у відсотках від розміру сумарних рахунків, оформлюється додатковою до даного договору угодою та рахується оборотом наданих Підприємством послуг в рамках даного договору .

Згідно до пункту 7.2. договору розмір винагороди визначається додатковою угодою до цього договору.

Положеннями додаткової угоди № 1 до договору №122/2012 від 3.09.2012р. (т.1 а.с.53), укладеної 3.09.2012р. між ТОВ "Інтертанк" та ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" визначено, що сума винагороди Підприємства складає 5% від обороту послуг , отриманих клієнтом по зазначеному договору за попередній місяць, та виставляється до оплати в національній валюті України 30/31 числа кожного місяця.

Як встановлено судом, Фірмою "DKV" у період з 6.03.2013р. по 15.04.2013р. було надано ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" послуги на загальну суму 3 937,43 євро, що підтверджується сумарними та локальними рахунками (т.1 а.с.55-71). Вказані рахунки, відповідно до параграфу 4 угоди від 6.08.2012р., були направлені ТОВ "Інтертанк" на адресу відповідача 1, що підтверджується реєстрами відправки та фіскальними чеками (т.2 а.с.55-57).

Крім того, між ТОВ "Інтертанк" та ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" були підписані акти здачі прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.50,52) на суму 2 441,29 грн., що і складає 5% від суми 3 937,43 євро. При цьому, вказана сума, як встановлено судом, була частково сплачена відповідачем 1.

Разом з тим, заборгованість у сумі 3 937,43 євро ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" сплачена не була.

Враховуючи, що за угодою від 6.08.2012р. ТОВ "Інтертанк" прийняло на себе поруку (делькредере) відносно виконання зобов'язань залученими клієнтами, в тому числі і ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" перед первісним кредитором по договору про користування картками DKV №176184, 30.04.2013р. між Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" (первісний кредитор) та ТОВ "Інтертанк" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 5 (т.1 а.с.74-75), відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору свої права щодо стягнення з боржника - ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" заборгованості у сумі 3 937,43 євро.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору борг стягується новим кредитором з боржника на території України в гривні.

Згідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо правомірності звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" до суду з відповідним позовом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, згідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2013р. ТОВ "Інтертанк" на адресу ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" було направлено претензію за №512/13 (т.1 а.с.76-77) про сплату боргу у сумі 40 030,92 грн., що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення та реєстром на відправку (т.1 а.с.79-81). Разом з тим, як встановлено судом, зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, надано не було, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Інтертанк" про стягнення з ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" 40 030,92 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача 1 стосовно необґрунтованості вимог за договором уступки права вимоги №5 від 30.04.2013р. судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, пунктом 4.1. договору передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про заміну кредитора в договорі №176184 по використанню сервісних карт DKV та послуг, отриманих в рамках цього договору.

При цьому, як встановлено судом, на виконання п. 4.1. договору Фірмою "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" через ТОВ "Інтертанк" на адресу ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" 22.10.2013р. було направлено листа (т.1 а.с.134), в якому зазначалось про відступлення права вимоги позивачу, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист, фіскальним чеком та реєстром на відправку (т.1 а.с.135,136).

Стосовно посилань відповідача на відсутність доказів сплати позивачем на користь Фірми "DKV" 3 937,43 євро в якості суми заборгованості ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс", суд зазначає, що правомірність та чинність договору жодним чином не залежить від погашення сум новим кредитором на користь первісного кредитора, а вказані питання не є предметом доведення по даній справі.

Заперечення відповідача 1 щодо зміни змісту вимоги внаслідок уступки права вимоги судом також не приймаються до уваги, оскільки зміна валюти, фактично, не змінює вимогу, а викликана необхідністю дотримання норм валютного законодавства України.

Крім того, судом не приймаються також до уваги заперечення відповідача щодо недійсності вимог за первісним договором користування картками DKV №176184 від 3.09.2012р., з огляду на наступне.

Так, відповідач 1 зазначає, що керівництвом ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" було прийнято рішення про неможливість використання карт фірми "DKV". У зв'язку з чим 1.02.2013р. своїм листом (т.2 а.с.27) за №12-02 повідомило фірму "DKV" про припинення договору №176184 та просило заблокувати використання карток з 1.03.2013.

Разом з тим, ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс" не надано суду жодного доказу у підтвердження відправки Фірмі "DKV EURO SERVICE GmbH+ Co. KG" зазначеного листа.

Крім того, відповідно до підпункту I пункту 10 загальних умов укладання торговельних угод у разі, якщо Клієнт Фірми "DKV" має намір пред'явити претензію у зв'язку з тим, що будь-яка поставка чи послуга, наведені у рахунку, були надані не по відношенню до особи, яка має право на користування карткою, або якщо рахунок було виставлено іншими особами, а не клієнтом Фірми "DKV", що є порушенням положення про користування, він зобов'язаний негайно, однак не пізніше двох місяців з моменту виставлення рахунку, письмово або по факсу повідомити про це Фірму.

Разом з тим, відповідачем 1 не надано суду жодних доказів у підтвердження опротестування рахунків на суму 3 937,43 євро.

Посилання відповідача на відсутність будь-яких первинних документів, які б підтвердили реальний характер наданих послуг за період з 1 березня по 15 квітня 2013р., та документів, підписаних ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс", які б підтверджували наявність боргу, є хибними, оскільки, в матеріалах справи наявні сумарні та локальні рахунки (т.1 а.с.55-71), які підтверджують надання послуг саме на суму 3 937,43 євро., а умова сплати боргу виключно за наявності двостороннього документу змістом договору №176184 не передбачена.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Трейлер Порт Україна" заборгованості у сумі 1 238,07 грн., суд зазначає наступне:

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2013р. між ТОВ "Інтертанк" (Кредитор) та ТОВ "Трейлер Порт Україна" (Поручитель) було укладено договір поруки №5, відповідно до якого Поручитель поручився перед кредитором за виконання Боржником (ТОВ "Промислова Компанія "Стальтранс") грошових зобов'язань, яки випливають з договору №176184 та договору про відступлення права вимоги №5 від 30.04.2013р. Строк дії договору 3 роки з моменту його підписання (п.1.7. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що Поручитель відповідає за порушення грошових зобов'язань Боржника частково, а саме у розмірі 3 відсотків від суми боргу.

Як встановлено судом, 17.10.2013р. ТОВ "Трейлер Порт Україна" було отримано від ТОВ "Інтертанк" претензію про сплату боргу у сумі 1 238,07 грн., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику претензії, яка наявна у матеріалах справи (т.1 а.с.76-77). У відповідь на зазначену претензію відповідачем 2 було надіслано лист, відповідно до якого ТОВ "Трейлер Порт Україна" згідно погасити заборгованість, однак тільки у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Трейлер Порт Україна" заборгованості у сумі 1 238,07 грн. (41 268,99 грн. х 3%).

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідачів, витрати по сплаті судового збору покладаються у повному обсязі на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Компанія "Стальтранс" (91050, м. Луганськ, квартал Лєвченко, буд. 16 Б, кв. 17, код ЄДРПОУ 33922441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" (65031 м. Одеса, вул. М.Грушевського, буд. 39 Е, офіс 13, код ЄДРПОУ 38295857) заборгованість у сумі 40 030 /сорок тисяч тридцять/ грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 668 /одна тисяча шістсот шістдесят вісім/ грн. 88 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейлер Порт Україна" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд. 9, кв. 2, код ЄДРПОУ 32752052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертанк" (65031 м. Одеса, вул. М.Грушевського, буд. 39 Е, офіс 13, код ЄДРПОУ 38295857) заборгованість у сумі 1 238 /одна тисяча двісті тридцять вісім/ грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 51 /п'ятдесят одна/ грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2014 р.

Суддя Щавинська Ю.М.