Рішення

від 28.01.2014 по справі 922/3978/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р.Справа № 922/3978/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванасінняпром" (Полтавська обл., с. Ялосовецьке) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" (Харківська обл., смт. Золочів) про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - не з'явився;

Представник відповідача - Колосов А.В. дов. б/н від 05.10.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму боргу, яка становить 506670,56 грн., в тому числі: основна заборгованість в сумі 366439,64 грн., 15% річних за користування товарним кредитом в сумі 77705,28 грн., пеню в сумі 21363,93 грн., штраф в сумі 36643,96 грн. та 3% річних за весь час прострочення в сумі 4517,75 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки насіння на умовах товарного кредиту №ПНкП-0269 від 10.04.2012 р.

Через канцелярію суду 18.11.2013 року від відповідача надійшла заява (вх.№42757) про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3978/13 до 15 червня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2013 року вказану заяву було прийнято судом до розгляду, розгляд справи відкладено на 04 грудня 2013 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №1613 від 03.12.2013 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та витягу начальника відділу документального забезпечення та контролю, канцелярії від 04.12.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/3978/13 призначено для розгляду судді Денисюк Т.С., в зв'язку із хворобою судді Ольшанченка В.І..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2013 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповдіача в судовому засідані та в заяві (вх.№ 42757), наданій через канцелярію суду 18.11.2013 р. позовні вимоги визнавав в повному обсязі та просив відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3978/13 до 15 червня 2014 року.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи та надані представниками сторін докази, судом встановлено наступне.

10 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" - за договором Постачальник (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" - за договором Покупець (відповідач) було укладено Договір поставки насіння на умовах товарного кредиту №ПНкП-0269 відповідно до умов якого первісний кредитор зобов'язався передати у власність відповдіача насіння сільськогосподарських культур урожаю 2011 року (Товар), а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити Товар в сумі, строки та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 ДоговоруНайменування Товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці Товару та загальна вартість Товару, строк та базис поставки Товару, а також інші умови визначаються сторонами в Додатках (Специфікаціях), які є невід"ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Товар поставляється на умовах відстрочення платежу строком на дванадцять місяців, що обліковується з моменту передачі Товару.

Відповідно до умов Договору, Додатку (Специфікації) №1 від 10.04.2012 року ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" поставив та передав у власність відповідачу Товар на загальну суму 366439,64 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №626 від 13.04.2012 року (арк.с. 21).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора. При здійсненні розрахунків по договору відповідач зобов"язався сплачувати 100% від загальної вартості Товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом, розраховані згідно п. 2.5 цього Договору з дня поставки Товару, зазначеного у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок первісного кредитора грошових коштів за поставлений Товар у строк, вказаний у Додатках (Специфікаціях).

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" було направлено на адресу відповідача Вимогу вих. №10 від 21 березня 2013 року про сплату заборгованості за отриманий товар (арк. с.22-23). Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, за переданий товар він не розрахувався.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаванасінняпром" (новий кредитор - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агрокомплект" (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №ВПВ 20/06/13-03 від 20.06.2013 року. Відповідно до вказаного Договору Первісний кредитор передає позивачу, а позивач приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитлором за Договором поставки насіння на умовах товарного кредиту №ПНкП-0269 від 10 квітня 2012 року (Основний Договір), уклажденим між первісним кредитором та ТОВ "Агрофірма "Агрокомплект" (Боржник)).

Відповідно до умов первісного Договору та ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно cт. 512-519 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до цього боржник зобов'язаний сплатити новому кредитору визначену грошову суму.

Згідно з п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги позивач одержує право (замість первісного кредитора) вимогати від боржника належного виконання всіх зобов"язань за основним Договором, в тому числі і стягнення відсотків за користування товарним кредитом передбаченим Договором, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми та гтрафних санкцій, передбачених Основним Договором та чинним законодавством України.

Первісний кредитор зобов"язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 30 червня 2013 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього Договору або нарочного передання відповідного письмового повідомлення боржнику (п.3.2 Договору про відступлення права вимоги).

"26" червня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" було направлено на адресу відповідача Повідомлення про відступлення права вимоги (арк.с. 29-30).

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та відповідним їх правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що відповідач визнав позовні вимоги повністю, але доказів щодо погашення заборгованості суду не надав, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 366439,64 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно п. 2.5 основного Договору за право користування товарним кредитом за цим Договором відповідач сплачує відсотки, що розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки Товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою постачальника із розрахунку 15% річних.

Сума 15% річних за користування товарним кредитом, відповідно до розрахунку 15% річних за право користування товарним кредитом від 10.09.2013 року на момент звернення позивача до суду становить 77705,28 грн.

Перевіривши нарахування 15% річних за користування товарним кредитом суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за основним Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 21363,93 грн., штраф в розмірі 36643,96 грн. та 3% річних у розмірі 4517,75 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.7.3 основного Договору відповідач несе відповідальність за прострочення оплати вартості Товару в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов Договору буде перевищувати три банківських дні, відповідач додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 21363,93 грн. та штрафу в розмірі 36643,96 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 4517,75 грн - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду до 15 червня 2014 року, суд встановив наступне.

В обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення відповідач посилається на той факт, що у відповідача склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності Товариства.

Так, основним видом діяльності ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» є вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, надання послуг у рослинництві. Результати діяльності сільськогосподарського підприємства пов'язане не з його волею, а у першу чергу від погодних умов. У в'язку з відсутністю можливості швидкого фінансування сільськогосподарських підприємств в банках України, сільгоспвиробники вимушені отримувати матеріали, які необхідні для здійснення своєї діяльності за несправедливими договорами у інших підприємств.

Оскільки рослинництво є основним видом діяльності підприємства, а виробництво сільськогосподарської продукції у рослинництві (фактичне вирощування культур) має сезонний характер, то це відбивається на циклічності отримання коштів. Обігові кошти надходять виключно від продажу продукції власного виробництва, після збирання врожаю.

Відповідач, не отримуючи доходів протягом дев'яти місяців, фактично несе лише затрати, що пов'язані з поточним ремонтом сільськогосподарської техніки та підготовки її до нового сезону, закупівлею насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, ПММ та інших витратних матеріалів, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур, а також виплати заробітної плати, податків та зборів.

Законодавство України, приймаючи до уваги сезонний характер рослинництва, пов'язує виникнення, зміну та припинення визначених правовідносин саме з конкретним сезоном (етапом виробництва). Відповідні приписи містяться у п. 2.7. ст. 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (визначення маркетингового періоду як періоду, що починається від збирання врожаю поточного року до збирання наступного врожаю) та інших нормах законодавства. У зв'язку з кліматичними особливостями Харківської області є абсолютно очевидним, що врожай сільськогосподарської продукції наше підприємство отримує один раз на рік.

Проте у зв'язку з несприятливими погодними умовами осені 2012 року, весни-літа 2013 року підприємством у 2013 році отримано дуже низький врожай озимої пшениці. В результаті недоотримані кошти, на які підприємство розраховувало. Такий стан справ характерний для багатьох районів України. Посіви технічних культур до теперішнього часу залишаються незібраними в силу погодних умов. Запланований на вересень-жовтень 2013 року збір врожаю кукурудзи та соняшника у зв'язку погодними умовами розпочато лише на початку листопада поточного року.

Також, відповідач зазначає, що на даний період здійснюється погашення заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області, виплата орендної плати за користування землею. Разом із тим, оскільки вирощення зернових культур пов'язано, на сам перед, з природними властивостями зернових культур - визріванням, а у подальшому збором та реалізацією продукції, реальна можливість почати сплачувати суму боргу у ТОВ «Агрофірма «Агрокомплект» виникне не раніше травня-червня 2013 року.

Таким чином, відповідач на теперішній час з причин, що не залежать від його волі, не має можливості розрахуватися з позивачем та просить суд надати розстрочку виконання судового рішення.

Відповідач також зазначив, що надання відстрочки не суперечить чинному законодавству та кореспондується з програмою Президента та уряду щодо підтримки вітчизняного сільгоспвиробника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України, згідно з якими за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В пункті 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду та додані до заяви документи у їх сукупності, враховуючи його скрутне фінансове становище, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів суду факт наявності виняткових випадків та обставин, які ускладнюють або навіть роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

За таких обставин, заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до 15 червня.2014р. підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванасінняпром" (37862, Полтавська обл., Хорольський район, с. Ялосовецьке, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 36814253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Піонерська, буд. 40, код ЄДРПОУ 30773479)- 366439,64 грн. заборгованості, 21363,93 грн. пені, 77705,28 грн. - 15% річних за користування товарним кредитом, 36643,96 грн. штрафу, 4517,75 грн - 3% річних та 10133,42 грн. судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду до 15 червня.2014 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.01.2014 р.

Суддя Денисюк Т.С.