Постанова

від 23.01.2014 по справі 2а-8925/11/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 р. 16:37 Справа №2а-8925/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Бездушній І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача - Філіппова Н.О., паспорт НОМЕР_1, довіреність № б/н від 14.01.2014;

відповідача - Усеїнова О.Ш., паспорт НОМЕР_2, довіреність № 65/11 від 22.11.2013

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (далі - позивач, ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову (т.1.а.с.99)) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2011 №0005412301 на суму 54544,00 грн.; від 26.05.2011 № 0005412301 на суму 54544,00 грн.; від 26.05.2011 №0005422301 на суму 30055,00 грн.; від 26.05.2011 № 0005432301 на суму 45560,00 грн.

Позов тим, що вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм Податкового Кодексу, Цивільного Кодексу, Господарського кодексу щодо встановлення недійсності господарських операцій з контрагентами позивача та завищення сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2011 р. було відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позові. Позивач вважає протиправними висновки відповідача щодо недійсності договорів позивача з його контрагентами (ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш»), які стали підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ, від'ємного значення податкового зобов'язання з ПДВ та бюджетного відшкодування з ПДВ. Позивач зазначив, що податковий кредит з ПДВ по операціям з вказаними контрагентами було сформовано у зв'язку з придбанням, оплатою та використанням в господарській діяльності товару.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, наведених у письмових запереченнях (т.1 а.с.113). Представник відповідача зазначив, що позивач в лютому 2011 року неправомірно включив податкові накладні на суму ПДВ - 14094,50 грн. до складу податкового кредиту, оскільки вони виписані в іншому податковому періоді (грудень 20101, січень 2011). Також на думку відповідача позивачем протиправно сформовано податковий кредит з ПДВ в лютому 2011 на суму 86007,00 грн. за рахунок операцій з ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш». До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних на перевезення товару. На адресу ТОВ «Техмаш ТД», ТОВ «С-Терм», ВКФ ТОВ «Дніпро Мет» було сплачено тільки аванс. Позивачем підчас проведення перевірки не доведено факту передачі товару, а ТОВ «Дніпро Мет» не має належних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не має виробничих потужностей для зберігання придбаного товару. У зв'язку з зазначеним представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 18.05.2011 № 6164/2304/32401898, є правомірними.

Під час судового розгляду Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.2011 було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) чи підтверджується у ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року, визначене податковим повідомленням-рішенням №0005422301 від 26.06.11р. на суму 30054,00грн?

2) чи пов'язано з господарською діяльністю ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» придбання товарів у ТОВ «С-Терм», ТОВ «Техмаш ТД», НВФ ТОВ «Днепро МЕТ» та ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» податкові накладні (вказані на сторінках 15 та 16 акту перевірки), які були включені ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» до податкового кредиту у лютому 2011 року?

3) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку отримання ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» товарів, що оплачені підприємством у лютому 2011 року за правочинами з ТОВ «С-Терм», ТОВ «Техмаш ТД», НВФ ТОВ «Днепро МЕТ» та ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш»?

4) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку здійснення бартерних операцій між ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» та ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» у лютому 2011 року на суму 185529,00грн. з ПДВ (сторінка 21 акту перевірки)?

5) чи включило до податкової звітності з ПДВ ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» суми податкового кредиту та податкового зобов'язання по бартерним операціям між ПАТ «ТД «Сільгоспдеталь» та ПАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» на суму 185529,00грн. (сторінка 21 акту перевірки), якщо так, то в який період та відповідно до яких документів?

Висновок судово-економічної експертизи № 157 надійшов на адресу суду 25.12.2013 (т.2.а.с.78), якій було досліджено в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2014 було проведено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (попередня назва - Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь») є юридичною особою, зареєстроване 31.03.2003, ідентифікаційний код 32401898 (т.1.а.с.31).

Позивач, взятий на облік платника податків 10.09.2008 за № 108, є платником податків на додану вартість відповідно до свідоцтва від 18.04.2003 № 00787441, ІПН - 324018901276 (п.2.4. Акту перевірки від 18.05.2011 )

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА №462405, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля сільськогосподарською технікою; виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства; посередництво в торгівлі широкого асортименту; інші види(т.1.а.с.32).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЗАТ «Сільгсопдеталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 по 01.02.2011, за результатами якої складено Акт від 18.05.2011 № 6164/23-4/32401898(т.1.а.с.52).

Перевіркою було встановлені, у тому числі, порушення позивачем:

- п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 в розмірі 30054,00 грн.;

- ст.55 ,п.1 ст.203,ст.215,ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, п.198.1,198.2 ст. 198,п.201.6,п.201.10 ст. 210 Податкового кодексу України , внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 у сумі 100102,00 грн., сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 в розмірі 54543,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з ПДВ за лютий 2011 у розмірі 45559,00 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем було направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення (т.1.а.с.100-102):

- від 26.05.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.;

- від 26.05.2011 №0005422301 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 30054,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.;

- від 26.05.2011 № 0005432301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45559,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Не погодившись з направленими податковими повідомленнями -рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 08.08.2011 за вих. № 2908/20/25-023 (т.1.а.с.17) в задоволенні первинної скарги було відмовлено.

У зв'язку з незгодою з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Крім того, предметом адміністративного позову є оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.(т.1.а.с.51).

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки від 18.05.2011 № 6164/23-4/32401898.

Саме на підставі вказаного акту перевірки прийнято всі податкові повідомлення-рішення від 26.05.2011.

Номер податкового повідомлення-рішення та вид нарахування (зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість) та його розмір повністю співпадають з податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2011.

Проте, у зв'язку з тим, що акт перевірки датований 18.05.2011, винесення податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011, тобто за 22 дні до складання акту перевірки, є протиправним, оскільки грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом на підставі акту перевірки (ч. 1 ст. 58 Податкового кодексу України).

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості решти позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Позивачем 11.03.2011 подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року (т.1.а.с.166), відповідно до якої відображено наступні показники:

- податкове зобов'язання з ПДВ - 126667,00 грн.;

- податковий кредит з ПДВ 181210,00 грн.;

- сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду , яке зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного податкового періоду - 54543,00 грн.;

- залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 462177,00 грн.;

- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ на рахунок платника податку - 30054,00 грн.;

- залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 432123,00 грн.

Відповідно до довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, від'ємне значення в сумі 462177,00 грн. складається з сум податкового кредиту за жовтень, грудень 2009, червень, листопад, грудень 2010, січень 2011.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що заявлена відповідно до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ сума за лютий 2011 30054,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 462177,00 грн., є недостовірною.

Відповідач зазначив, що за результатами попередньої перевірки за січень 2011 (акт перевірки від 06.04.2011 № 3880/23-4/32402898) було встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 в розмірі 416334,00 грн.

Крім того, відповідачем в акті перевірки вказано, що в лютому 2011 позивачем до складу податкового кредиту необґрунтовано включено суми ПДВ за податковими накладними інших податкових періодів (14094,50 грн.), отримані від контрагентів - КрФ ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш», ТЕХПД-4,ТОВ «САТ», НВП «Агроресурси», ПП «Нічний експрес», ТОВ «ЄвроЕкспрес», ВАТ «Пальмірське РТП», ПАТ «Роменський з-д «Трактозапчастина».

На думку відповідача своєчасне включення податкових накладних до податкового кредиту є обов'язком платника податку (покупця), якій не має права відповідно до Податкового Кодексу України самостійно змінювати податковий період, в якому включати суми податку в податковий кредит.

Відповідач зазначив, що при перевірці не було надано документального підтвердження отримання податкових накладних із запізненням та невірно відобразив період виписки податкових накладних в Додатку 5 Розділі ІІ до Податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року - лютий 2011, а не реальний період їх отримання - грудень 2010 - січень 2011(т.1 а.с. 171).

Також відповідачем в Акті перевірки зроблено висновок про безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 86007,70 грн. по операціям з ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» з придбання товару.

Підставою для такого висновку відповідачем зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, сплата авансу за придбані товари без фактичного отримання товару.

Крім того, відповідачем зазначено, що середня націнка на реалізацію придбаного у вказаних контрагентів позивача товару, становить 0,01%, що є економічно недоцільним для реального здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідач вказує в акті перевірки, що контрагент позивача НВФ ТОВ «Дніпро Мет» не має в складів для відвантаження продукції, виробничих приміщень та належної кількості найманих працівників.

У ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» також не має необхідної кількості найманих працівників, виробничих потужностей, та не надано до перевірки докази здійснення вантажно-розвантажувальних робіт по складу, документів по оренді вантажно-розвантажуваної техніки. На думку відповідача фактичний рух товару здійснюється лише на складі ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш», у якому позивач орендує частину складу.

По контрагенту ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» позивачем не надано до перевірки договору, що стосується бартерних операцій, за яким здійснюється взаєморозрахунок по взаємовідносинам.

У зв'язку з встановленим перевіркою завищенням податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 в розмірі 100102,00 грн., відповідач зробив висновок про завищенням суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту в ПДВ розмірі 54543,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 45559,00 грн., та завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 30054,00 грн.

Згідно з п.14.1.18. ст. 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 200.3 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.6 ст. 210 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.201.10.ст. 210 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Щодо посилання відповідача на висновки Акту перевірки від 06.04.2011 № 3880/23-4/32402898, судом встановлено, що за його наслідками відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2011 № 0003222301, № 0003233201,0003242301, які було скасовано Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2012 по справі №2а-4952/11/0170/26, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012(т.2а.с.128-161).

У вказаних рішеннях суд, зокрема спростував висновки відповідача про завищення позивачем сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 в розмірі 416334,00 грн., на якій посилався відповідач в акті перевірки від 18.05.2011 № 6164/23-4/32401898, за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 254 КАС України встановлено, що Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 255 КАС України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суд вважає, що не підлягає доказування обставини правомірності формування від'ємного значення різниці податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ попереднього звітного(податкового) періоду за січень 2011, що було включено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року .

Крім того, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 15.04.2011, які було прийнято на підставі акту перевірки від 06.04.2011 № 3880/23-4/32402898, позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом подачі скарги (дата отримання - 27.04.2011(т.1.а.с.142), в задоволені якої було відмовлено рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 16.05.2011 з вих. № 1814/10/25-023 (т.1.а.с.125).

Крім того, позивачем було подано адміністративний позов, провадження за яким було відкрито Окружним адміністративним судом АР Крим у справі №2а-4952/11/0170/26 Ухвалою від 04.05.2011 (т.1.а.с.103-104).

Таким чином на час складання Акту перевірки від 18.05.2011 № 6164/23-4/32401898, в розпорядженні відповідача були відомості про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі висновків акту перевірки 06.04.2011 № 3880/23-4/32402898.

У зв'язку з чим, з урахуванням вимог абз. 5 п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України, згідно з якими при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, відповідачем було неправомірно використані висновки акту попередньої перевірки до набрання законної сили рішенням по справі.

Щодо доводів відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 14094,50 грн., за податковими накладними, отриманими від контрагентів - КрФ ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш», ТЕХПД-4,ТОВ «САТ», НВП «Агроресурси», ПП «Нічний експрес», ТОВ «ЄвроЕкспрес», ВАТ «Пальмірське РТП», ПАТ «Роменський з-д «Трактозапчастина», пізніше дати їх виписки, судом встановлено таке.

Від вказаних контрагентів позивачем отримано наступні податкові накладні(т.1.а.с.220-236):

1)КрФ ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» - від 31.01.2011 № 3623 сума ПДВ - 47,06 грн.; №3625, сума ПДВ - 31,38 грн., № 4951 , сума ПДВ - 15,69 грн.;

2) ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» - від 30.12.2010 - № 766, сума ПДВ - 625,83 грн., № 765, сума ПДВ - 902,53 грн., від 31.01.2011 - № 19, сума ПДВ -272,42 грн., № 18, сума ПДВ - 776,90 грн., № 17, сума ПДВ - 121,44 грн., № 15, сума ПДВ - 1007,19 грн.;

3) ТЕХПД-4 - від 31.01.2011 № 10311, сума ПДВ - 500,00 грн.;

4)ТОВ «САТ» - від 25.01.2011 № 6964, сума ПДВ -6,33 грн.;

5) НВП «Агроресурси»- від 31.01.2011 № 41, сума ПДВ - 896,55 грн.;

6) ПП «Нічний експрес» - від 31.01.2011 № 5489, сума ПДВ - 200,83 грн.;

7)ТОВ «ЄвроЕкспрес»- від 10.01.2011 № 10366, сума ПДВ - 182,00 грн.;

8)ВАТ «Пальмірське РТП» - від 20.01.2011 № 14, сума ПДВ - 175,02 грн.;

9)ПАТ «Роменський з-д «Трактозапчастина» - від 12.01.2011 № 1200, сума ПДВ - 8333,33 грн.

Відповідно до журналу реєстрації вхідної кореспонденції , копію якого долучено до матеріалів справи (т.1.ас.218), всі податкові накладні по зазначеним контрагентам, виписані в попередніх податкових періодах фактично отримано у лютому 2011 року позивачем.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності права у платника податку включати податкові накладні, виписані в попередніх податкових періодах до податкового кредиту з ПДВ у звітному періоді.

Таке право надано платнику податків п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України та лише обмежено 365 днями з моменту їх виписки.

Вказаний термін позивачем порушено не було.

Крім того, суд вважає помилковими твердження відповідача щодо наявності обов'язку у платника податку (покупця) подавати скаргу на продавця, якій не направив до покупця податкову накладну.

За змістом ст. 201 ПК це тільки право платника податків, яке можливо реалізувати шляхом формування податкового кредиту з ПДВ в період виписки таких податкових накладних.

Судом встановлено, та підтверджено експертним висновком, що сума ПДВ відповідно до податкових накладних, виписаних в грудні 2010-січні 2011, та включених до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011, не брала участь у формуванні податкового кредиту в грудні 2010-січні 2011(т.2.а.с.164-192, додаток № 4 до експертного висновку № 157, т.2.а.с.103).

На думку суду внесення Додатку №5 Декларації з ПДВ та до Реєстру отриманих податкових накладних(т.1.а.с.237) за лютий 2011 року позивачем даних про вказані податкові накладні, як виписаних в лютому 2011 року не свідчить про порушення формування податкового кредиту з ПДВ, а тільки підтверджує їх фактичне отримання в лютому 2011 року.

Зауважень щодо оформлення податкової декларації відповідачем при ії отриманні висловлено не було.

Судом також встановлено, що реальність здійснення господарських операцій по вказаним контрагентам підтверджується матеріалами справи (т.4.а.с.21-59)

Крім того, суд зазначає, що сума ПДВ 14094,50 грн., на яку було виписано вказані податкові накладні, не може свідчити про наміри позивача зі зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки від'ємне значення поточного звітного періоду, самостійно задеклароване позивачем складає суму 54543,00 грн.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не доведено порушення в оформленні цих податкових накладних, або відсутність реальних наслідків операцій, за якими вони були виписані.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в розмірі 14094,50 грн.

Щодо висновків відповідача про безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 86007,70 грн. по операціям з ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» з придбання товару, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 статті 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

Позивачем надано наступні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки.

- ТОВ «С-ТЕРМ» - договір поставки № 07-02/11 від 07.02.2011г, предметом якого є згідно з поставка позивачу товару (Репорт для електропечи) на загальну суму 142 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 23750,00 грн.. Умови оплати - безготівкова форма в два етапи - авансовий платіж в розмірі 75% від вартості, остаточний розрахунок- 25% від вартості товару по факту готовності, але не пізніше відвантаження. Умови поставик - транспорт замовника за його рахунок на умовах само вивезення (т. 4 а.с. 132-137);

- ТОВ «Техмаш ТД» - договір поставки № 023 від 23.02.2011р., предметом якого є купівля-продаж машину термічної різки «Альфатех Пл» ( з робочою зоною 1,5*3м) в складі: портал в зборі - 1 шт.; система ЧПУ CNC 3300 - 1 шт.; супорт плазмовий - 1 шт.; плазмова система «Роwermах 1650» - 1 шт.; робочий стіл - 1 шт.; комплект опор - 1 шт.; комплект ЗІП; комплект технічної документації на суму - 366 900,00 грн. с З ПДВ». Поставка здійснюється на умовах СРТ - ІНКОТЕРМС-2000, Оплата здійснюється частками в безготівковій формі - після виставлення рахунку, після готовності для відвантаження на виробничих площах постачальника; пілся підписання сторонами акту пуско-наладжувальних робіт на виробничих площах покупця. Відповідно до додатку № 1 від 23.02.2011р. до договору вартість поставки складає 305 750,00 грн., ПДВ 61150,00грн.(т. 4 а.с. 167-131);

- ТОВ «Дніпро Мет» - договір купівлі-продажу промислових товарів № 20/12-09 від 20.11.2009р., предметом якого є придбання товару відповідно до специфікації. Умови оплати - 100% оплата по факт виготовлення товару. Умови поставки - ЕХW- склад Продавця. Відповідно до наданих специфікацій - до договору поставка повинна була здійснюватись наступного товару - калібрована полоса 6,0x24x6000, 5,5 х20х4020, 5,5x20x5000, 8,0x24x6000.Згідно з наданою додатковою угодою № 1 від 25.11.2009р. к договору № 20/12- й № 1 від 20.11.2009р. було визначено, що вантажоодержувачем по вказаному договору ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш»(т. 4 а.с. 158-163);

- ВАТ Завод «Сімферопольсільмаш» - договір № 02у-11ТД від 12.01.2011р. (т.с.2 а.с. 28), предметом якого є придбання. Умови поставки - ЕХW (франко-завод). Загальна сума по договору - 20000 000,00 грн., умови постачання - передоплата з відстроченням оплати шляхом взаєморозрахунку відповідно до договору міни № 01у-116 от 04.01.2011г. здача -приймання продукції здійснюється на території ВАТ Завод «Сімферопольсільмаш»;

- ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» -договір № 01у-11б від 04.01.2011р. (т.1.а.с.243-244), предметом якого придбання позивачем товару. Умови поставки - 90 днів після переоплати , поставка за рахунок покупця. Вартість договору - 30000 000,00 грн. Умови оплати - переоплата з відстрочкою платежу шляхом взаєморозрахунку або міни.

На підтвердження наявності у позивача виробничих потужностей для зберігання отриманого товару позивачем надано договір від 01.05.2010 № 32 , укладений з ЗАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» та акти виконаних робіт, відповідно до яких позивач користується приміщенням, обладнанням та складськими приміщеннями ЗАТ «Завод Сімферопольсільмаш» (т. 1 а.с. 275-249,т.4.а.с.17-21).

На підтвердження виконання операцій з контрагентами позивачем надано податкові накладні від постачальників ТОВ «С-Терм», ТОВ НВФ ТОВ «Дніпро МЕТ» та ПАТ «Завод «Сімферопольсельмаш»(т.3 а.с. 113-128, 142-172, 210-214,т. 4 а.с. 70-72, 120-131, 138-142, 153, 165, 132-133) витратні та приходні накладні від постачальників та від позивача покупцям(т.3.а.с.129, 173-209,215,т.4 а.с. 73-118, 148-153, 157), реєстри отриманих податкових накладних (т.2.а.с.234, т3.а.с.1-14) та додаток № 5 до податкової декларації, банківські виписки (т.2.а.с.200-233), акти виконаних робіт (т.4.а.с.17), платіжні доручення (т. 4 а.с. 143-147, 155, 166)

В ході проведення експертного дослідження відповідно до експертного висновку від 13.12.2013 №157 експертом зазначено, що при зіставленні наданих податкових накладних від постачальників з даними у реєстрі отриманих податкових накладних ЗАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь», сума ПДВ по постачальникам у розмірі 86007,70 грн. підтверджена податковими накладними, заповненими з дотримання положень Податкового Кодексу.

Експертом також зазначено, що операції з контрагентами позивача відображено в журналі ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», внесені данні про здійснення операцій, які відповідають банківським випискам та зведеним бухгалтерським регістрам (т.3.а.с.15-24, 79-112).

Експертом зазначено, що відповідно до наказу про облікову політику від 04.01.2010 № 02 у позивача при вибутті товарів для продажу їх оцінка здійснюється за методом середньозваженої собівартості.

Відповідно до звіту по партіях товару за лютий 2011 та зведеного регістру бухгалтерського обліку по позивачу всі ТМЦ придбані у постачальників ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш», оприбутковані на рахунок 281 «Товари на складі» та списані за середньозваженою вартістю при продажу.(т. 3 а.с. 25-64)

Експертом також було досліджено операції з взаєморозрахунку позивача за ХАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» та встановлено, що у всіх вантажних накладних відображені умови продажу - бартер, в журналі - ордері по розрахунках з постачальниками розрахунки по бартеру відображені окремим рядком відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів , капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291

Експертом було зроблено такі висновки:

- наданим на дослідження документами ПАТ «ТД «СІльгоспдеталь» завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011, визначене податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2011 № 0005422301 на суму 30054,00 грн. не підтверджується;

- наданими на дослідження документами використання в господарській діяльності ТМЦ, отриманих у постачальників ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» підтверджується;

- оплата постачальника ТОВ «С-Стерм», ТОВ «Техмаш», ВКФ ТОВ «Днепро Мет», ВАТ «Завод «Сімферопольсільмаш» підтверджується наданими на дослідження документами;

- наданими на дослідження документами підтверджується здійснення бартерних операцій між позивачем та ПАТ «Завод Сімферопольсільмаш» у лютому 2011 на суму 185529,00 грн. з ПДВ;

- відповідно до наданих на дослідження документів у лютому 2011 сума 185529,00 грн з ПДВ відображені у складі податкового зобов'язання , у складі податкового кредиту суми по бартерним угодам відображені у сумі 2421,24 грн. з ПДВ, однак в акті податкової зазначена сума зі складу податкового кредиту не виключена.

Таким чином відповідно до матеріалів справи та експертного висновку не знайшло підтвердження доводи відповідача про безтоварність операцій.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України не встановлено заборони на формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок операцій з придбання товару по яким сплачено авансові платежі.

Суд зазначає, що в сфері економіки до учасників правовідносин та платників податків слід застосовувати презумпцію добросовісності платників, а саме: що дії платника, які мають своїм результатом отримання податкової вигоди (зокрема, у вигляді зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість) є економічно виправданим, а відомості, що містяться у податковій декларації та податковій звітності - достовірними, якщо податковим органом не доведено зворотне. При цьому висновок про необґрунтованість податкової вигоди платника повинен базуватись на об'єктивній інформації, що безспірно підтверджує відсутність у діях платника розумної ділової мети та їх спрямованість виключно на створення сприятливих податкових наслідків.

Крім того, відсутність найманих працівників у контрагентів позивача, працюючих на умовах трудового договору не є єдиним способом залучення виконавцем фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки робіт та послуг. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів та робіт постачальникам.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 по справі № К/800/37821/13.

Стаття 69 КАС України встановлює, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1,3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд також зазначає, що відповідач в порядку ст. 71 КАС України не спростував доводи позивача та висновки судово-економічної експертизи.

Що стосується здійснення бартерних операцій, згідно з п.п. 14.1.10. ПКУ бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у не грошовій в рамках одного договору, тобто для цілей оподаткування бартерної визнається операція, яка здійснюється у негрошовій формі, не тільки по договору міни, а з будь-якого іншого договору.

Таким чином, у судовому засіданні що на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту, бюджетного відшкодування з ПДВ та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період,що перевірявся.

Враховуючи висновки про відсутність заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, та завищення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на додану вартість, та бюджетного відшкодування з ПДВ, суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем й штрафних(фінансових) санкції.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; від 26.05.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; від 26.05.2011 №0005422301 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 30054,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; від 26.05.2011 № 0005432301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45559,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 3.40 грн. судових витрат.

Сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується платіжним дорученням від 19.01.2012 №1085 на суму 7000,00грн..

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

В судовому засіданні 23.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 28.01.2014р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 № 0005412301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54543,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 №0005422301 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 30054,00 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 № 0005432301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45559,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

6. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (код ЄДРПОУ 32401898, 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 8/5) судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 3,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.