Рішення

від 18.11.2013 по справі 752/13841/13-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/13841/13-ц

Провадження № 2/752/4018/13

18.11.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Інвест Компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, -

встановив:

в липні 2013 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернуласяв Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ТОВ «Міжнародна інвест компанія» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, при цьому пояснивши наступне.

Позивач пояснила, що у жовтні 2012 року їй необхідні були для придбання квартири кошти у сумі 200000,0 грн. Разом з цим, у газетах «Афиша» та «Метро» позивач знайшла рекламні оголошення ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія», в яких йшлося про швидке надання грошових коштів до кінця місяця, під низький відсоток з мінімальним пакетом документів, та вказувались номери телефонів. В свою чергу на звернення позивача в офісі ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» консультант пояснила, що компанія може надати позивачу кредит у розмірі 200000,0 грн. за процентною ставкою 3,6 % річних на строк 120 місяців, що мав погашатися позивачем щомісяця шляхом сплати коштів у сумі рівній 1/120 частини від 200000 грн. При цьому, обов'язковою умовою для отримання позивачем вищезазначених коштів була сплата нею внеску у сумі 10000,0 грн. на користь ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» згідно наданих їй реквізитів. Разом з цим в офісі відповідача позивачу пояснили, що сума внеску є показником платоспроможності позивача, цей внесок є захистом від інфляції і буде використаний в разі виникнення тимчасових проблем з платоспроможності, або непереборних обставин, які можуть трапитись під час виконання договору, та в будь-якому разі буде зарахований в погашення кредиту. Крім того позивачу пояснили що кошти у сумі 200000 грн. будуть перераховані ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» на банківський рахунок позивача протягом трьох днів після підписання договору та сплати повної суми вищезазначеного внеску. У зв'язку із наведеним, позивач сплатила на користь ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» кошти у сумі 10000,0 грн. згідно квитанції від 26.10.2012р. за № 31-2084 та підписала Угоду від 26.10.2012р. за № 000178 та до неї Положення про приділення та надання фінансового ліміту. Однак, у визначений строк відповідач не надав позивачу кошти у сумі 200000,0 грн. В наступному відповідач листом від 01.11.2012р. за № 488 повідомив позивача, що рішення про надання їй коштів буде вирішено на засіданні Фінансового Комітету, призначеного на 17.11.2012р. Проте, до цього часу позивач не отримала від ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» ні листа про прийняте рішення, ні коштів, а всі звернення позивача до ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» ігноруються останнім. В свою чергу, лише згодом позивач зрозуміла, що сплачені нею 10000,0 грн. є платою за підготовку документів, а не внеском за отримання коштів у сумі 200000,0 грн. від ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія». При цьому позивач пояснила, що на її волевиявлення під час укладання Угоди від 26.10.2012р. за № 000178 та сплати коштів у сумі10000,0 грн. вплинули реклама відповідача і консультація працівника офісу відповідача, які ввели її в оману щодо справжнього предмету Угоди від 26.10.2012р. за № 000178 та призначення платежу у сумі 10000,0 грн., оскільки сама позивач не могла зрозуміти їх, адже не володіє відповідними знаннями у сфері права та фінансів. У зв'язку із наведеним, позивач зазначила, що її як споживача було введено в оману через нечесну підприємницьку діяльність відповідача, недостовірну рекламу та консультації позивача, а також є несправедливими щодо позивача умови Угоди від 26.10.2012р. за № 000178, внаслідок чого вона є нікчемною згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі вищевикладеного позивач просила стягнути на її користь з відповідача ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» грошові кошти у сумі 10000,0 грн., сплачених останньому за недійсним правочином - Угодою від 26.10.2012р. за № 000178 та до неї Положенням про приділення та надання фінансового ліміту.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач, повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки не повідомив суд. Разом з цим відповідачем було надано суду письмові заперечення на позов, якими відповідач не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову з тим підстав, що позивач не відмовилася від надання їй інформаційних послуг відповідачем та оплатила їх у сумі 10000,0 грн. Крім того, у письмових запереченнях відповідач зазначив, що він не надає кредит, а формує з третіх осіб групу та рахунок яких утворюється фонд для фінансування, а згідно умов укладеної угоди позивач отримала можливість стати учасником такої групи для купівлі товару за рахунок фонду.

Представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи, у зв'язку з чим суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Врахувавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.10.2012 року між позивачем як споживачем та відповідачем як виконавцем було укладено Угоду № 000237 та до неї Положення про приділення та надання Фінансового ліміту позивачу в розмірі 200000,0 грн. на 120 місяців зі щомісячною сплатою позвам 1711,11 грн.

Відповідно до § 1,2 Угоди її предметом є надання позивачу можливості на визначених Угодою і Положенням умовах стати Партнером секції програми відповідача ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія», метою якої є купівля Партнером секції програми товару, зазначеного в Положенні ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія».

Відповідно до змісту Угоди сумою Фінансового Ліміту є 200000гр., строк - 120 місяців, при цьому учасник системи сплачує: вартість послуги в розмірі 10000,0 грн., щомісячний чистий внесок 1111,11 грн., щомісячну вартість 600 грн. та розмір щомісячного платежу 1711,11 грн.

На виконання умов Угоди позивач згідно квитанції від 26.10.2012р. за № 31-2084 сплатила кошти у сумі 10000,0 грн. на користь ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» за послугу з підготовки документів, що є 100% попередньою оплатою.

Виконання послуг по укладеній Угоді полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені Угодою платежі, а ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» формує групу учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання товару Партнером.

Учасник отримує права Партнера секції програми і персональний номер, а ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» протягом 18 робочих днів після активації угоди повідомляє Партнера програми про дату засідання фінансового комітету з питання приділення ліміту Партнеру.

Відповідно до §6 Положення про приділення та надання Фінансового Ліміту приділення здійснюється Фінансовим Комітетом і перше приділення ресурсів для Партнера секції програми відбуватиметься не пізніше, ніж в наступному місяці після активації угоди.

Фінансовий Ліміт надається Партнерові, який пропонує найбільшу кількість щомісячних платежів,зазначених у бланку Гарантованої пропозиції.

Тобто, право на отримання грошових коштів мають не всі учасники системи, а тільки ті, які мають найвищу кількість балів.

Крім того, укладена між сторонами Угода не містить строків та (або) термінів отримання учасником Фінансового Ліміту та не передбачає чітких гарантій отримання їх клієнтом.

Таким чином, право позивача, як Партнера, отримати Фінансовий Ліміт, залежить також від участі третіх осіб - Партнерів, договір з якими позивач не укладав.

Зі змісту укладеної між сторонами угоди, вбачається, що позивач сплатив кошти не за сам товар, а саме: отримання кредиту, а за можливість одержання права на його отримання, а відповідач без залучення власних коштів формував групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на отримання грошових коштів одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи - Партнерів, залучених відповідачем.

Відповідно до ст.ст.901, 905 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з укладеної між сторонами Угоди строк її виконання не зазначений.

До того ж, зі змісту Положення про приділення та надання Фінансового Ліміту вбачається, що відповідач фактично виступив посередником у наданні позивачу кредиту за рахунок третіх осіб, коло та згода яких також не була визначена на момент укладення Угоди, оскільки коло цих осіб, тобто Партнерів, не було доведено до відома позивача та формувалося шляхом укладення таких Угод.

Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під такими обставинами розуміється таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

Крім того суд зазначає, що вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

З укладеної між сторонами Угоди не вбачається конкретного визначення термінів отримання кредиту позивачем та умови його отримання.

Угодою прописані чіткі обов'язки позивача, як споживача послуг відповідача, в той час, коли надання самої послуги - кредиту, обумовлене лише власним розсудом відповідача, як виконавця послуг, про що до відома замовника послуги не доведено ні до укладення договору, ні при його підписанні.

Враховуючи приведене вище, суд вважає, що послуга, яка була предметом угоди між сторонами, запропонована відповідачем позивачу на невизначене майбутнє, на умовах, викладених у нечіткий та незрозумілий спосіб, без надання доступної інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору при укладенні договору.

З врахуванням цих обставин суд приходить до висновку, що при укладенні договору з позивачем відповідач допустив нечесну підприємницьку практику, що вводить споживача в оману та сприяє розвитку пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання власної продукції.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч. 3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У зв'язку зі наведеним суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задовольнити позов повністю.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвест компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Іінвест Компанія» (код ЄДРПОУ 38218600) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп., сплачених ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Іінвест Компанія» за нікчемним правочином - Угодою № 000178 від 26.10.2012р. та Положення про приділення та надання фінансового ліміту до Угоди № 000178.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Іінвест Компанія» (код ЄДРПОУ 38218600) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 229,41 грн. на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя Фролов М.О.