Ухвала

від 30.01.2014 по справі 22-ц/796/907/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-907/2014 Головуючий у1-й інстанції - Галаган В.І.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

Побірченко Т.І.

при секретарі Голубенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 24 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Експлуатуюча компанія" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування приміщень,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 24 травня 2013 року задоволено заяву представника Приватного підприємства "Експлуатуюча компанія" (далі: ПП "Експлуатуюча компанія") про забезпечення позову.

Суд наклав арешт на нежилі приміщення з №1 по №16 (групи приміщень №1) адміністративно-господарської споруди палацу спорту з готельними номерами, площею 315,40 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та заборонив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будь-яким способом відчужувати, передавати в заставу, в іпотеку або будь-яким іншим способом здійснювати його обтяження (т.2, а.с.36-37).

Не погодившись з таким вирішенням питання, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відхилити заяву ПП "Експлуатуюча компанія" про забезпечення позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування приміщень (т.2, а.с.125-127) .

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення предстанвиків сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню з урахуванням ціни позову, позовні вимоги полягають у стягненні значної суми коштів з відповідачки. На дамку суду, існує вірогідність того, що відчуження нерухомого майна, що належить відповідачці на праві власності, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що суд першої інстанції, за відсутності будь-яких письмових доказів та за наявності виключно суб'єктивного твердження заявника (позивача) на підтвердження заявлених вимог, не мав жодних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, внаслідок чого оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ці доводи не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи наступне.

У даному випадку ПП "Експлуатуюча компанія" заявлений позов про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування приміщень у розмірі 166 276 грн. 63 коп., суми нарахованої пені у розмірі 14 570 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 3 656 грн. 49 коп., а всього на загальну суму 184 539 грн. 54 коп.

Зі змісту позовних вимог та заяви про забезпечення позову вбачається те, що відповідачка ОСОБА_3 є власником нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень №1) адміністративно-господарської споруди палацу спорту з готельними номерами, площею 315,40 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу наявності у відповідачки значної заборгованості перед ПП "Експлуатуюча компанія" та з приводу невиконання умов Договору про надання послуг з обслуговування приміщень №16-2009 від 31 грудня 2008 року, а на момент подачі позовної заяви ПП "Експлуатуюча компанія" було відомо про наміри відповідачки здійснити відчуження майна у стислі строки.

Оскільки до вирішення цієї справи судом спірне майно могло бути предметом угоди купівлі-продажу, що б утруднило виконання можливого рішення про задоволення заявленого позову, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову і заборонив відповідачу відчуження спірного майна.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Т.І. Побірченко