Постанова

від 22.01.2014 по справі 826/14361/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14361/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собківа Я.М,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» про стягнення 134 937,10 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року в адміністративний позов задовольнити частково, стягнуто з ТОВ «Охтирка-Будінвест» до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 2004 (дві тисячі чотири) грн. 22 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з частковим задоволенням позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з постановленням нової постанови про задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що донарахування відповідачу повідомленням - рішенням від 01.04.2013 року №0000221501 орендної плати та штрафних санкцій є протиправним, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення суми, нарахованої зазначеним рішенням задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим боргом, згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст.126 ПКУ).

Згідно ст. 116 ПКУ, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п.102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 134 937,10 грн. виникла на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень:

- від 01.04.2013 №0000221501, яким донараховано орендної плати у розмірі 88 621,92 грн. та штрафних санкцій у розмірі 44 310,96 грн., що разом складає 132 932,88 грн. Зазначене рішення направлене відповідачу поштою, проте конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою пошти від 11.05.2013 про причини невручення: «За закінченням встановленого строку зберігання»;

- від 04.04.2013 №0000231501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю до відповідача застосовано штраф у сумі 1 898,73 грн.;

- від 04.04.2013 №0000241501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю до відповідача застосовано штраф у сумі 105,49 грн. Рішення №0000231501 та №0000241501 направлені відповідачу поштою, проте конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою пошти від 04.05.2013 про причини невручення: «За закінченням встановленого строку зберігання».

У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань за попередні періоди позивачем 27.02.2012 виставлено та 18.05.2012 направлено податкову вимогу №25.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, набули статусу узгодженого та у зв'язку з несплатою у встановлені строки - податкового боргу.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи немає доказів того, що розглядувані податкові повідомлення-рішення чи податкова вимога були (або є) оскарженими у визначеному законом порядку.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково досліджував підстави правомірності винесення податковим органом рішень про донарахування орендної плати, оскільки дані рішення позивача платником податків оскаржені не були, і відповідно визначені ними суми податкових зобов'язань та фінансових санкцій являються податковим боргом і підлягають стягненню у порядку, передбаченому ПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковим органом правомірно здійснено заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини справи, які мали значення для її розгляду, в результаті чого судом покладені висновки, невідповідні обставинам справи, суд при винесенні рішення невірно застосував норми матеріального права, що в сукупності є підставою для скасування судового рішення та винесення нового.

Керуючись ст. ст. 41, 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» про стягнення 134 937,10 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, код ЄДРПОУ 34802602) на користь держави в особі Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 134 937 (сто тридцять чотири дев'ятсот тридцять сім) гривень 88 копійок на р/р 37319006000286, стягувач Охтирська ОДПІ, код стягувача 38637263, МФО 837013 ГУ ДКСУ в Сумській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 січня 2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.