Рішення

від 15.01.2014 по справі 914/4445/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 р. Справа № 914/4445/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (79026, вул.Козельницька, 3, м.Львів; ідентифікаційний код 00131587)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівторгроздріб" (79053, вул.Миколайчука, 8, кв.31, м.Львів; ідентифікаційний код 31978969)

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію ,

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : Луцик С.В. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився.

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівторгроздріб" з вимогою стягнення 92441,10грн. боргу за поставлену/використану електроенергію.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 3959,97грн. 3% річних від простроченого платежу та 2509,03грн. пені.

Проте, в судовому засіданні 15.01.2014р. Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Відповідача 92441,10грн. боргу, 2499,29грн. пені, 3940,13грн. 3% річних. Враховуючи те, що подана заява про зменшення розміру позовних вимог не порушує інтересів Відповідача (оскільки позовні вимоги зменшено), судом така прийнята.

25.11.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14год. 30хв. 17.12.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 17.12.2013р.

Протягом розгляду справи представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, надала пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

Відповідач явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Ухвали Господарського суду Львівської області надсилались Сторонам за адресами, зазначеними у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Позивачу та Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - Відповідачу.

Відповідно до витягу про включення відповідача в ЄДРПОУ серії АГ №№920260-920261 станом на 18.12.2013р. (станом на час розгляду справи), адресою місцезнаходження Відповідача як на час порушення провадження у справі, так і на час розгляду справи є: 79053, Львівська обл., м.Львів, вул.Миколайчука, 8, кв.31 .

Ухвала господарського суду Львівської області про порушення, надіслана Відповідачу за адресою: 79053, Львівська обл., м.Львів, вул.Миколайчука, 8, кв.31 , повернулась із зазначенням причин повернення у поштовій довідці, - за закінченням терміну зберігання.

Крім того суд зазначає, що дані щодо будь-якої іншої, в тому числі поштової, адреси Відповідача в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені.

Також, у п.9.4 Договору, який є підставою позовних вимог та підписаний Сторонами, зазначено, що Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів, в тому числі місцезнаходження, не пізніше 10 днів після настання таких змін. В матеріалах ж справи відсутні повідомлення Відповідача Позивачу про зміну місцезнаходження; представник Позивача зазначила про ненадходження жодних повідомлень про такі зміни від Відповідача.

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи вручені Відповідачу належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4.-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Також суд зазначає, що з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, беручи до уваги терміни поштових перебігів, враховуючи відсутність клопотання про продовження строку розгляду спору, в суду відсутні правові підстави до подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" перейменоване з Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", що підтверджується, зокрема, п.1.1. статуту Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", нова редакція якого зареєстрована 27.04.2012р.

Щодо стягнення 92441,10грн. основного боргу.

18.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівторгроздріб" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №67724 (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Відповідно до п.3.3 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №7а (7б) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.3.4).

Як зазначено в п.2 Додатку №2 до Договору, розрахунковим періодом вважається період з 17 числа попереднього місяця до 16 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного; розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у Договорі поточний рахунок.

Приписами п.4.2.1 Договору встановлено, що Споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що спірні питання та розбіжності виконання умов Договору, щодо яких Сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

У п.9.4 Договору зазначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 року; Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повідомлення однією із Сторін іншої про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно доводів Позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаних Відповідачем актами про використану електричну енергію, рахунками до оплати, борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 92441,10грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і Споживачем та визнає зміст правових відносин, прав та обов'язків Сторін.

Приписами підп.1 п.10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору .

Приписами ч.1 ст.15-1 Закону України "Про електроенергетику" (далі-Закону) встановлено, що Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Статтею 26 Закону передбачено, що Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за поставлену/використану електроенергію, в тому числі станом на час подання позову, порушення провадження у справі та вирішення спору по суті - на суму 92441,10грн.; беручи до уваги також те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази оплати Відповідачем повністю чи частково станом на час вирішення спору 92441,10грн. боргу, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 92441,10грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 2499,29грн. пені .

Позивач просить також стягнути 2499,29грн. пені, розрахунок якої додано до позовної заяви.

У п.4.2.1 Договору встановлено, що Споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ч.2 ст.343 ГК України, встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що розмір пені, розрахований Позивачем вірно.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведеного розрахунку пені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 2499,29грн. пені.

Щодо стягнення 3940,13грн. 3% річних.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 3940,13грн. 3% річних, розрахунок яких надано в додатках до позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних, суд зазначає, що такий розрахований Позивачем правильно.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунку 3% річних, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 3% річних у сумі 3940,13грн. позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.01.2014 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 21.01.2014р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівторгроздріб" (79053, вул. Миколайчука, 8, кв. 31, м. Львів; ідентифікаційний код 31978969) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів; ідентифікаційний код 00131587) 92441,10грн. основного боргу, 2499,29грн. пені, 3940,13грн. 3% річних та 1977,61грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.