Постанова

від 21.01.2014 по справі 826/19863/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2014 року 12:00 № 826/19863/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Лисовець Т.В.,

представника відповідача - Івченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ-ІНВЕСТ СТАР» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки акту перевірки є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими, а отже оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0002012203, винесене 26 листопада 2013 року ДПІ в Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, яким товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТ-ІНВЕСТ СТАР», код 38271862, визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 816 075,00грн. (з яких 2252860,00грн. за основним платежем та 563215,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу, відповідно до наказу від 09.10.2013р. та постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 19.08.2013 про призначення перевірки по кримінальному провадженню №32013110080000075 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ-ІНВЕСТ СТАР» (код 38271862) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість зав період з 01.01.13р. по 31.08.13р., за результатами якої складено акт від 29.10 2013р. №262/26-57-22-03-07/38271862.

В ході проведення перевірки встановлені наступні порушення ТОВ«МЕТ-ІНВЕСТ СТАР»: вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп.198.2 ст.198, п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2252862,0грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач оскаржив акт перевірки від 29.10 2013р. №262/26-57-22-03-07/38271862 в адміністративному порядку. Листом від 21.11.2013р. №14994/26-57-22-03-10 про розгляд заперечень, відповідач повідомив, що висновки акту перевірки залишає без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012203 від 26 листопада 2013 року, за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 860075,00грн., з яких за основним платежем 2252860,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 563215,0грн.

Судом встановлено, що ТОВ«МЕТ-ІНВЕСТ СТАР» мав господарські відносини з ТОВ «Култрейдінг» по реалізації товару (фреону) відповідно до цивільно-правових угод.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки надані наступні податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Култрейдінг»: податкова накладна №1 від 03.06.2013р. загальна вартість 463752,0грн., сума ПДВ 77292грн., податкова накладна №4 від 03.06.13р., загальна вартість 451260,0 грн. сума ПДВ 75210,0грн., податкова накладна №6 від 04.06.13р., загальна вартість 558144,0 грн., сума ПДВ 93024,0грн.

В ході перевірки, податковим органом встановлено, що вищевказані податкові накладні не включені до реєстру виданих податкових накладних, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та як наслідок не включено ПДВ в розмірі 245526грн., чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 245 526грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з положень п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI, із змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в)ввезення товарів на митну територію України; г)вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

При цьому слід зазначити, що приписами п. 187.1. ст. 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як зазначено у п. 189.1. ст.189 Податкового Кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 статті 198 Кодексу, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У свою чергу, у п. 198.5. ст. 198 Податкового Кодексу України вказано, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім того, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували б зарахування коштів від покупця на банківський рахунок чи касу продавця, як оплата товарів та відсутнє документальне підтвердження передачі товару.

За таких обставин, факт виписування податкової накладної (згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового Кодексу України) не є моментом виникнення податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що дата виникнення податкових зобов'язань позивача, що визначена ст.187 Податкового кодексу України не настала, а отже у позивача відсутній обов'язок щодо віднесення податкових накладних №1 від 03.06.2013р., №4 від 03.06.13р., №6 від 04.06.13р. до складу податкових зобов'язань.

В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено, що згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунках 361, 311, реєстру виданих податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість та додатку 5 до декларації з податку на додану вартість на порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 189.1 ст. 189 Податкового Кодексу України до складу податкових зобов'язань, за перевіряємий період, не включено ПДВ на суму 910314 грн., чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у рядку 1Б Декларацій „Операції, на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товару" та рядку 9 колонки Б «Усього податкових зобов'язань» на загальну суму 910 314 грн.

За змістом п.188.1. ст.188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.39.2. ст.39 Податкового кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а)порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку. При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган посилається на лист Торгово-промислової палати України від 31.05.2013р. №1664/08.2-8, в якому надано цінову інформацію, наявну в довідково-інформаційному фонді ТПП України - на фреон китайського виробництва для продажу в Україні у 2013році, а саме: Фреон R134a (вага нетто, кг/балон -13,6, ціна грн./кг - 68, ціна грн./балон- 924,8); Фреон R404a(вага нетто, кг/балон -10,9, ціна грн./кг - 74, ціна грн./балон- 801,83); Фреон R507a(вага нетто, кг/балон -11,3, ціна грн./кг - 74, ціна грн./балон- 831,26).

Як вбачається з наведених даних, у вказаному листі відображено пропозицію за невизначений період 2013 року, з невизначеними умовами поставки та без інформації щодо врахування податку на додану вартість у ціні товару. Окрім того, відсутні данні про найнижчу та найвищу пропозицію на ринку, не підрахована середня ціна.

Таким чином, інформація, яка наведена у листі Торгово-промислової палати України №1664/08.2-8 від 31.05.2013, не може вважатись документальним підтвердженням про ринкову ціну на фреон на внутрішньому ринку України.

Разом з тим, в матеріалах справи, знаходиться лист Торгово-промислової палати України від 28.10.2013 №2590/08.2-8 про результати цінового моніторингу, в якому наведено рівень цін-пропозицій на внутрішньому ринку України станом на жовтень 2013 року на фреон китайського виробництва, де ціни вказані з врахуванням ПДВ, а саме: Фреон R134a (вага нетто, кг/балон -13,6, діапазон цін грн./кг - 54-68, середня ціна грн./балон- 61; Фреон R404a(вага нетто, кг/балон -10,9, діапазон цін грн./кг - 50-64, середня ціна грн./балон- 57); Фреон R507a(вага нетто, кг/балон -11,3, ціна грн./кг - 51-64, ціна грн./балон- 57,5).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що рівень середніх цін на фреон китайського виробництва, які вказані у вищенаведеному листі Торгово-промислової палати України від 28.10.2013 №2590/08.2-8 відповідає цінам продажу вищевказаного товару позивачем.

Відповідно до наданих до перевірки вантажно-митних декларацій, реєстрів отриманих накладних, декларацій, в ході перевірки, податковим органом встановлено, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вантажно-митних деклараціях, отриманих в іншому ніж звітний період.

У зв'язку з чим, податковим органом встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 12.1 Декларації на загальну суму 1097020,0грн.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Для операцій із ввезенням на митну територію України товарів, датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за зобов'язаннями (згідно п.187.8 ст.187 Податкового кодексу), а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, з дати складання податкової накладної.

Таким чином, податковим законодавством чітко встановлюється дата виникнення права платника податку на податковий кредит та не встановлюється обмеження щодо періоду віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку з ввезенням товарів на митну територію України, до податкового кредиту. А обмеження в 365 днів у віднесенні до податкового кредиту стосується лише сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними.

Як зазначено у п.201.12 ст.201. Податкового кодексу, у разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (зокрема, податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що ВМД: №009064 від 04.03.2013 р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI; №009065 від 04.03.2013 р. по відправнику YFNGZHOU SIBOLAN HEATING AND REFRRIG ERATING EQUIPMENT;№ 013841 від 01.04.2013 р. по відправнику BEST INC, LIMITED; № 019709 від 29.04.2013 р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL;№022182 від 20.05.2013 р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL; №023699 від 27.05.2013р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL; №020095 від 03.05.2013 р. по відправнику HANGZHOU METALS MINERALS №023549 від 27.05.2013 р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL; №023677 від 27.05.2013р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL;№023550 від 27.05.2013 р. по відправнику ZHEJIANG SAMEI CHEMICAL, що знаходяться в матеріалах справи, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту згідно вищенаведених вантажно-митних декларацій.

Вказані судом висновки підтверджується Висновком №6/7 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №826/19863/13-а, від 11.01.14р., проведеною Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0002012203, винесене 26 листопада 2013 року ДПІ в Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, яким товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТ-ІНВЕСТ СТАР», код 38271862, визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 816 075,00грн., з яких 2252860,00грн. за основним платежем та 563215,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.01.2014р.

Суддя Є.В. Аблов