Рішення

від 29.01.2014 по справі 919/1416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року справа № 919/1416/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус-Сев»

(пр. Героїв Сталінграда, буд. 63 кв. 19, м. Севастополь, 99059)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі

(вул. Балаклавська, 9, м.Севастополь, 99011)

про стягнення 37393,25 грн,

за участю представників сторін:

позивача Стець В.М., довіреність № 87 від 02.12.2013;

відповідача Логутев В.М., довіреність б/н від 28.10.2013;

третьої особи не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус-Сев» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 37393,25 грн, з яких: пеня 19597,46 грн; 7% штрафу 17795,79 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 610, 611, 612, 631 Цивільного та статті 20, 180, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання підрядних робіт за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 57 від 27.08.2012.

Ухвалою від 10.12.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Цією ж ухвалою в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не поінформувала.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позов (вх. №15301/13 від 23.12.2013), в якому з позовними вимогами погодився повністю та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду в даній справі до моменту виконання Військовою частиною НОМЕР_1 зобов`язань по оплаті послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 57 від 27.08.2012 (арк.с.33-34).

Представникам сторін в судовому засіданні роз`яснені їх процесуальні права і обов`язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

27.08.2012 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №57 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується у 2012 році надати послуги, зазначені в Відомості ремонтних робіт на 2012 рік, що додаються, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно пункту 1.2 Договору Виконавець здійснює доковий поточний ремонт, поточний ремонт рушія правого борту рейдового буксиру пр.737М «Дубно». Кількість послуг визначена у Відомостях ремонтних робіт на 2012 рік.

Підставою для укладення цього Договору є повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2012 № 154/12/1-2552 про акцепт пропозиції конкурсних торгів Виконавця (пункт 1.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна Договору становить 1001150,04 грн у тому числі ПДВ 166858,34 грн.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником наданих послуг протягом 30 банківських днів після надходження з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Замовника коштів і підписання Сторонами Акту приймання та здавання наданих послуг відповідного стану та пред`явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору термін надання послуг до 01 грудня 2012 року.

Згідно з пунктом 6.3.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором.

При цьому, за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених пунктом 5.1 Договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 7.2 Договору).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2012.

Додатковим договором № 1 від 24.12.2012 про внесення змін до Договору сторони погодили доповнити пункт 1.2 Договору наступними абзацами: «Сторони домовились визначати обсяг послуг, що підлягають виконанню, відповідно до Протоколу узгодження зміни обсягів та вартості послуг (за відомостями ремонтних робіт), які підлягають виконанню з докового поточного ремонту, поточного ремонту рушія правого борту рейдового буксиру проекту 737 М (Додаток 1 до цього Додаткового договору); пункт 5.1 Договору викладено в наступній редакції: «Термін надання послуг до 24 грудня 2014 року».

Додатковим договором № 2 від 27.12.2012 про внесення змін до Договору сторони узгодили розділ III Договору доповнити пунктом 3.1.1: «Ціна послуг, які надаються у 2012 році становить 641606,27 грн, у тому числі ПДВ 106934,38 грн»; Розділ VI доповнено пунктом 4.3: «Платіжні зобов`язання замовника у 2013 році виникають при наявності відповідних бюджетних призначень (бюджетних асигнувань) на 2013 рік та укладенням сторонами відповідного додаткового договору»; у пункті 10.1 Договору слова і цифри « 31 грудня 2012 року» замінити слова і цифрами « 30 січня 2013 року».

Додатковим договором № 3 від 30.01.2013 про внесення змін до Договору сторони узгодили у пункті 10.1 Договору слова і цифри « 30 січня 2013 року» замінити словами і Цифрами « 30 березня 2013 року».

Додатковим договором № 4 від 11.03.2013 про внесення змін до Договору сторони узгодили розділ III Договору доповнити пунктом 3.1.2: «Ціна послуг, які надаються у 2013 році становить 359543,77 грн, у тому числі ПДВ 59923,96 грн».

Отже, відповідно до умов Договору, з урахуванням Додаткового договору № 1 від 24.12.2012, зобов`язання відповідача повинні були бути виконані до 24.12.2012.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений договором строк зобов`язання за договором відповідачем виконані не у повному обсязі, зокрема, вартість вчасно наданих послуг складає 651140,76 грн, що підтверджується актами приймання та здавання наданих послуг від 12.11.2012, 26.12.2012, 12.04.2013; вартість послуг, наданих з простроченням виконання, складає 350009,28 грн, що підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг від 12.04.2013.

В ході судового розгляду представник відповідача не заперечував проти того факту, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутилус-Сев» було порушено строки надання послуг за Договором.

04.11.2013 за вих. №154/11/1-3439 Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев було направлено претензію № 5 з вимогою сплатити застосовані штрафні санкції за порушення строку виконання зобов`язання за Договором у загальному розмірі 37393,25 грн, яка була отримана відповідачем 08.11.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 19-21).

Проте, відповідач застосовані за несвоєчасне виконання умов Договору штрафні санкції не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне.

За своєю правовою природою договір про закупівлю послуг за державні кошти від №57 від 27.08.2012 є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов`язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України Про здійснення державних закупівель.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 216, 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.

Положеннями статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до наведеної норми, зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Зі змісту наведених правових норм, а також з пункту 7.2 Договору слідує, що підставою стягнення з відповідача штрафних санкцій є порушення останнім погоджених сторонами строків виконання ремонтних робіт, при цьому право на нарахування позивачем пені у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг виникає від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідачем, а штрафу у розмірі 7% вказаної вартості - за умови прострочення останнім понад 30 днів.

Судом встановлено, що пеня та штраф у зазначеному розмірі передбачені умовами Договору та відповідають вимогам статті 231 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлений факт прострочення виконання відповідачем ремонтних робіт за Договором, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев пені та штрафу.

Перевіривши вірність здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та встановивши відсутність їх погашення станом на день прийняття рішення у справі, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 19597,46 грн та 7% штрафу 17795,79 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В ході судового розгляду відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочку виконання рішення суду до моменту виконання Військовою частиною НОМЕР_1 зобов`язань по оплаті послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев за договором про закупівлю послуг за державні кошти №57 від 27.08.2012, яке задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі Постанова Пленуму) відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

У пункті 7.2 Постанови Пленуму зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, позбавляє кредитора можливості захистити свої права.

Із зазначених положень слідує, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Однак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Крім того, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний новий строк, а не настання будь-якої події.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наутилус-Сев (пр.Героїв Сталінграду, 63 кв. 19, м. Севастополь, 99059; код ЄДРПОУ 35096938, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , відомості про рахунки в установах банку відсутні) 37393,25 грн, з яких: пеня 19597,46 грн; 7% штрафу 17795,79 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя О.О. Єфременко