ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
22 січня 2014 р. Справа № 802/4928/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство"
до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
19.12.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство» (надалі - ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство», позивач) з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (надалі - Козятинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001062200 від 17.10.2013 р.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0001062200 від 17.10.2013 р. щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 525964,00 грн. Позивач вважає, що вказане рішення необґрунтоване та не відповідає вимогам законодавства.
Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с. 66).
Дослідивши матеріали справи, встановивши належність і допустимість доказів, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» зареєстровано в Козятинській районній державній адміністрації згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 115410200000000111 від 21.12.2005р. за ЄДРПОУ 33697003. Відповідач взятий на податковий облік Козятинською ОДПІ та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.05.2006 р. №01425548 є платником ПДВ у період, що перевірявся.
На підставі наказу Козятинської ОДПІ №136 від 09.09.2013р. та направлення на проведення перевірки №246, 247 від 10.09.2013 р., згідно п.п.78.1.8, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та постанови КМУ від 27.12.2010р. № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 56/22/33697003 від 20.09.2013р. (надалі - акт перевірки).
Даним актом зафіксовано порушення п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо відсутності права отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року в сумі 525964,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Козятинською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форма «ВЗ» від 17.10.2013 року №0001062200 щодо відмови у надані бюджетного відшкодування на суму 525964,00 грн.
Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Не погодившись з вище прийнятим податковим-повідомленням рішенням позивач скористався своїм правом щодо адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, яка своїми рішеннями про результати розгляду скарги №287-13АКВ від 08.11.2013 року залишила податкове повідомлення-рішення від 17.10.2013 року №0001062200 без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач з метою визнання його протиправним та скасування звернувся до суду.
З акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою Козятинська ОДПІ відмовила TOB «АКВ Українське каолінове товариство» у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 525964,00 грн. TOB «АКВ Українське каолінове товариство» за травень 2013 року до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було включено суми податку на додану вартість від операції з поставки обладнання та виконання комплексу монтажних і пусконалагоджувальних робіт траси трубопроводів, згідно податкових накладних: № 2 від 05.04.2013р. - 78402,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13067,00 грн., № 5 від 15.04.2013р. - 221580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 36930,00 грн., № 6 від 15.04.2013р. - 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2000,00 грн., № 9 від 26.04.2013р. - 132000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22000,00 грн., отриманих від ПП «Дім-Тепло-Газ» (код ЄДРПОУ 35611106), пов'язаних із спорудженням (будівництвом) основних засобів, які в травні 2013 року не введені в експлуатацію та не обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби» (станом на 31.05.2013 року обліковуються на рахунку 15 «Капітальне будівництво»), в результаті чого, підприємством в травні 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 73997,00 грн.
До суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 року TOB «АКВ Українське каолінове товариство» також було включено суми податку на додану вартість від операції з надання будівельних робіт, реконструкції та благоустрою території згідно податкових накладних: № 7 від 18.04.2013р. - 1200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200000,00 грн., № 4 від 15.04.2013р. - 183325,02 грн., в т. ч. ПДВ - 30554,17 грн., № 6 від 18.04.2013р. - 184200,00 в т.ч. ПДВ - 30700,00 грн., № 9 від 29.04.2013р. - 24203,16 грн., в т.ч. ПДВ - 4033,86 грн., № 10 від 29.04.2013р. - 23921,82 грн., в т.ч. ПДВ - 3986,97 грн., № 13 від 29.04.2013р. - 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12500,00 грн., № 12 від 29.04.2013р. - 450400,86 грн., в т.ч. ПДВ - 75066,81 грн., № 11 від 29.04.2013р. - 121999,98 грн., в т.ч. ПДВ - 20333,33 грн., отриманих від TOB «Профітех ЛТД» (код ЄДРПОУ 35291341), пов'язаних із спорудженням (будівництвом) основних засобів, які в травні 2013 року не введені в експлуатацію та не обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби» (станом на 31.05.2013 року обліковуються на рахунку 15 «Капітальне будівництво»), в результаті чого, підприємством в травні 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 377175,00 грн.
До суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 року TOB «АКВ Українське каолінове товариство» було включено суми податку на додану вартість від операції виготовлення, поставки та монтажу товарно-матеріальних цінностей згідно податкових накладних: № 4 від 15.04.2013р. - 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30000,00 грн., № 7 від 26.04.2013р. - 250002,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41667,00 грн., № 8 від 26.04.2013р. - 18750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3125,00 грн., отриманих від TOB «Спецтехмонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 23105894), пов'язаних із спорудженням (будівництвом) основних засобів, які в травні 2013 року не введені в експлуатацію та не обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби» (станом на 31.05.2013 року обліковуються на рахунку 15 «Капітальне будівництво»), в результаті чого, підприємством в травні 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 74792,00 грн.
Отже, до розрахунку бюджетного відшкодування TOB «АКВ Українське каолінове товариство» включено суму ПДВ 525964,00 грн. по господарським операціям, нарахування податкового кредиту яких відбулось внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, які не відображено на балансі підприємства (на рахунку 10 «Основні засоби»), тобто, які станом на 31.05.2013 року не введені в експлуатацію, не приймають участі в виробництві готової продукції та обліковуються на рахунку 15 «Капітальне будівництво».
За зазначених обставин, перевіркою зроблено висновок, що у TOB «АКВ Українське каолінове товариство» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року в сумі 525964,00 грн.
Відповідач, посилаючись на ст.139 Господарського кодексу України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського облік активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, вважає, що право на отримання бюджетного відшкодування враховується наявністю майна, що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно. У зв'язку з тим, що господарське використання основних фондів не розпочалась, відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги п.п.200.4, 200.14 ст.200 ПК України заявивши бюджетне відшкодування з ПДВ за травень 2013 року в сумі 525964,00 грн.
Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та бере до уваги наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. 200.1-200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з вимогами п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.
Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з вимогами п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На думку суду платник податку на додану вартість, у разі підтвердженого податковою накладною придбання основних засобів, має право віднести ПДВ з такого придбання до податкового кредиту у податковому періоді, коли відбулось це придбання. Податковим кодексом України передбачено, що головною умовою для формування податкового кредиту з цього придбання є напрям подальшого використання придбаних основних засобів. У разі коли податковий кредит платника ПДВ не перекривається зобов'язаннями з ПДВ цього платника податку, від'ємне значення з ПДВ при умові фактичної його сплати постачальникам, може бути заявлене до бюджетного відшкодування. При цьому у разі декларування до бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ, що утворилось у зв'язку з придбанням основних засобів, жодною нормою Податкового кодексу України не передбачається залежність такого відшкодування від фактичного початку використання у господарській діяльності цих основних фондів, нарахування амортизації та облікової політики цього платника податку.
Податковим кодексом України встановлюється вичерпний перелік підстав для декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування платника ПДВ, додаткові обмеження стосовно декларування у податковій звітності цих показників є протиправними.
Суд зазначає, що TOB «АКВ Українське каолінове товариство» у травні 2013 року виконало всі вимоги для декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по господарських операціях з TOB «Спецтехмонтажсервіс», TOB «Дім-Тепло-Газ», TOB «Профітех ЛТД» щодо спорудження основних засобів, які не відображено на балансі підприємства (на pax. 10 «Основні засоби»), у зв'язку з чим правомірно заявило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 525964,00 грн., а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001062200 від 17.10.2013 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 458,81 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Решта суми судового збору у розмірі 4129,20 грн. стягується з відповідача згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" пропорційно до задоволеної частини вимоги.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 17.10.2013 року № 0001062200.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (код ЄДРПОУ 33697003) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.
4. Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 4129 грн. 20 коп. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 20 коп.) шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2014 |
Оприлюднено | 03.02.2014 |
Номер документу | 36920330 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні