Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/4811/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/4811/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс», м. Жовква, про: стягнення заборгованості в розмірі 11 074,14 грн. Суддя М.М. Синчук при секретарі О. Гринчишин За участю представників: позивача:Козак Т. В. - довіреність № 603 від 30.12.2012 р. відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс» про стягнення заборгованості в розмірі 11 074,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору купівлі-продажу №160/12 від 03.01.2012 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 9 170,30 грн. Крім того, відповідачу нараховано 672,59 грн. - пені, 917,03 грн. - штрафу, 64,21 грн. інфляційних втрат, 250,01 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 26.12.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.01.2014 р.

В судове засідання 16.01.2014 р. представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог №494 від 16.01.14р., просить суд стягнути з відповідача 1 903,84 грн. та витрати на оплату судового збору, оскільки 30.12.2013 р. відповідачем погашено заборгованість в сумі 9 170,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку №2600017236.

В судове засідання 16.01.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №08642801 від 30.12.2013 р., вимоги ухвали суду від 16.12.2013 р. не виконав.

Суд, дослідивши надану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Козак Т.В., що діє на підставі довіреності №804 від 22.12.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.01.2014 р.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 28.01.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 26.12.2013 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір купівлі-продажу №160/13 від 03.01.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов'язався передати товар у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та платити товар на умовах, визначених цим Договором. Предметом цього Договору є: будівельні матеріали та господарські товари, згідно виписаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість Договору складається з суми вартості товару, придбаного продавцем протягом строку дії цього Договору та вказаного у накладних на такий товар.

У відповідності до п. 2.2. Договору ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

На виконання умов Договору позивачем продано відповідачу товари, що підтверджуються видатковими накладними та довіреностям на отримання товару:

Видатковою накладною Рнк/LV-0029349 від 21.12.2012 р. на суму 8 233,95 грн. та Довіреність №99 від 01.12.2012 р.;

Видатковою накладною Рнк/LV-0029350 від 21.12.2012 р. на суму 5 800,00 грн. та Довіреність №99 від 01.12.2012 р.;

Видатковою накладною Рнк/LV-0029372 від 21.12.2012 р. на суму 806,28 грн. та Довіреність №99 від 01.12.2012 р.;

Видатковою накладною Рнк/LV-0029520 від 24.12.2012 р. на суму 1 538,00 грн. та Довіреність №98 від 13.12.2012 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п. 2.1. цього Договору ціною та в строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати отримання товару покупцем (дати накладної) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі.

Відповідачем частково погашено заборгованість на суму 7 207,93 грн.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору покупець зобов'язаний прийняти та оплати товар та додаткові послуги продавця відповідно до цього Договору.

Згідно п. 8.2.1. Договору за порушення зобов'язань згідно цього Договору сторони сплачують штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 8.2.3. Договору за порушення зобов'язань згідно з пунктами 3.1. та 5.3. цього Договору покупець сплачує на користь продавця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості товару.

Згідно п. 10.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог №494 від 16.01.14р., просить суд стягнути з відповідача 1 903,84 грн. та витрати на оплату судового збору, оскільки 30.12.2013 р. відповідачем погашено основна сума заборгованості в сумі 9 170,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку №2600017236.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, дії сторін, а саме: передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, прийняття товару, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно частині 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними підтверджується виконання позивачем умов Договору у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п. 2.1. цього Договору ціною та в строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати отримання товару покупцем (дати накладної) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі.

Згідно частині 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов Договору, а саме не оплата отриманого товару на суму 9 170,30 грн.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог №494 від 16.01.14р., просить суд стягнути з відповідача 1 903,84 грн. та витрати на оплату судового збору, оскільки 30.12.2013 р. відповідачем погашено основна сума заборгованості в сумі 9 170,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку №2600017236. Заяву судом розглянуто та прийнято.

Позивачем на суму заборгованості нараховано пеню у розмірі 672,59 грн, 3% річних у розмірі 250,01 грн, 64,21 грн. - інфляційних втрат, а також, штраф у розмірі 917,03 грн.

Згідно п. 8.2.1. Договору за порушення зобов'язань згідно цього Договору сторони сплачують штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за вказаний період згідно ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р . „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 672,59 грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" , тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 8.2.3. Договору за порушення зобов'язань згідно з пунктами 3.1. та 5.3. цього Договору покупець сплачує на користь продавця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості товару.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 917,03 грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків оплати проданого товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Таким чином, оскільки стягнення пені та штрафу передбачено Договором, а також те, що розмір зазначених штрафних санкцій відповідає умовам Договору та чинному законодавству, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 917,03 грн. та пені у розмірі 672,59 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 64,21 грн. інфляційних втрат, 250,01 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 4-2 , 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс» (адреса: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Вокзальна, б.9; ідентифікаційний код 32562072 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (адреса: 02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11; ідентифікаційний код 32490244 ) 672,59 грн. - пені, 917,03 грн. - штрафу, 64,21 грн. - інфляційних втрат, 250,01 грн. - 3% річних, 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.