Рішення

від 15.01.2014 по справі 917/2312/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 Справа № 917/2312/13

За позовом Прокурора Полтавського району, 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 32 в інтересах держави

До відповідачів: 1. Чорноглазівської сільської ради, 38710, Полтавська область, Полтавський район, с. Чорноглазівка, вул. Миру,1

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про: (1) визнання недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Чорноглазівської сільської ради від 13.05.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договорів земельного сервітуту;

(2) визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2011 року, укладений між Чорноглазівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2011 року за № 532400004000214)

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від прокуратури: Іценко М.В. (див. протокол судового засідання)

від відповідача 1: Ніколенко О.В.,Іщенко О.М. (див. протокол судового засідання)

від відповідача 2: ОСОБА_1 (див. протокол судового засідання)

15.01.2014 року у судовому засіданні відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судових засіданнях 10.12.2013 р., 24.12.2013 р. та 09.01.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: Розглядається позовна заява Прокурора Полтавського району в інтересах держави до Чорноглазівської сільської ради, с. Чорноглазівка та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Трирогово про (1) визнання недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Чорноглазівської сільської ради від 13.05.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договору земельного сервітуту та (2) визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2011 року, укладений між Чорноглазівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2011 року за № 532400004000214) в редакції заяви про уточнення позовних вимог № 124-339/13 від 02.12.2013 року (вх. №17267 від 03.12.2013 року).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що :

а) прокуратурою Полтавського району із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області проведено перевірку з питання додержання вимог земельного законодавства при використанні земель запасу та резервного фонду. Перевіркою встановлено, що 13.05.2011 року 5 сесією 6 скликання Чорноглазівської сільської ради прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договору земельного сервітуту. На підставі вказаного рішення між Чорноглазівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 07.06.2011 року укладено договір про встановлення земельного сервітуту. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу - 2 передано право обмеженого користування земельною ділянкою площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що знаходиться в с. Макарцівка на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району (землі запасу). Передача земельної ділянки відбулась на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею;

б) відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на момент підписання договору) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Всупереч вимогам ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено не було ;

в) відповідно до вимог ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Ця процедура дотримана не була;

Резюмуючи наведеному, з посиланням на ст.ст. 203, 215, 216, 407, 412 ЦК України, 123, 124, 134,135, 137 ЗК України прокурор просить визнати недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Чорноглазівської сільської ради від 13.05.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договору земельного сервітуту та (2) визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2011 року, укладений між Чорноглазівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2011 року за № 532400004000214) в редакції заяви про уточнення позовних вимог № 124-339/13 від 02.12.2013 року (вх. №17267 від 03.12.2013 року).

Відповідач 1 - Чорноглазівська сільська рада - проти позовних вимог Прокурора Полтавського району заперечує за мотивами відзивів на позовну заяву № 339 від 19.12.2013 року (вх. № 18161 від 19.12.2013 року) та № 349 від 30.12.2013 року (вх. № 18618 від 30.12.2013 року) та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на відсутність законного механізму передачі земельної ділянки в оренду через земельний аукціон згідно ст. 134 ЗК України на момент прийняття спірного рішення та укладання договору земельного сервітуту у 2011 році.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 проти позовних вимог Прокурора Полтавського району заперечує за мотивами заперечення на позовну заяву № б/н від 19.12.2013 року (вх. № 18159 від 19.12.2013 року) та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та відповідачів, оцінивши надані докази, суд в с т а н о в и в:

Рішенням 5 сесії 6 скликання Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.05.2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) площею 11,3111 га, що знаходиться в с. Макарцівка Полтавського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1

07.06.2011 року на підставі вказаного рішення сесії між Чорноглазівською сільською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про встановлення земельного сервітуту на загальну площу 11,3111 га, яким ФОП ОСОБА_1 розпорядником земельної ділянки - сільською радою - надано право обмеженого користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що заходиться в с. Макарцівка на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району (землі запасу) загальною площею 11,3111 га, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 07.06.2011 року під № 532400004000214, кадастровий № 5324086901:01:001:0120. Відповідно до п. 4 Договору земельний сервітут є строковим. Пунктом 5 Договору передбачено, що користування земельною ділянкою є платним, плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 5 282,50 грн. щорічно не пізніше 25 числа звітного (податкового) місяця.

Правовідносини, що виникли, регулюються положеннями глави 16 Земельного кодексу України та глави 32 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Аналогічні положення містяться в статті 100 Земельного кодексу України, відповідно до якої сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина 3 статті 98 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема, таких як інші земельні сервітути.

У листі від 01.01.2010 року "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" Вищий господарський суд роз'яснює, що судам необхідно перевіряти повноваження відповідних органів, на виконання рішень яких було укладено спірний договір, щодо вирішення питань регулювання земельних відносин і вилучення земельних ділянок.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що Чорноглазівська сільська рада, при прийнятті спірного рішення та укладення договору вийшла за межі наданих повноважень, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради здійснюють передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України

Крім цього, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на момент підписання договору) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Згідно п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Kабінету Mіністрів України від 26 травня 2004 року № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

В межах с. Макарцівка Чорноглазівської сільської ради Полтавського району (землі запасу) знаходиться земельна ділянка площею 29,10 га (контур 465) сільськогосподарського призначення - рілля. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в порушення ст. 123 ЗК України надано земельну ділянку площею 11,3111 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без розроблення проектів землеустрою, тобто іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) з іншою площею.

У процесі розгляду справи відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність всіх обставин та підстав для встановлення відповідачем 1 за спірним рішенням земельного сервітуту, а саме наявність у власності чи користуванні відповідача 2 земельної ділянки - суміжної (сусідньої) із земельної ділянкою, щодо якої встановлено земельний сервітут за спірним рішенням, які підтверджували б необхідність встановлення земельного сервітуту для відповідача 2 як власника чи землекористувача суміжних (сусідніх) земельних ділянок, щоб усунути недоліки таких своїх земельних ділянок, тощо.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем 1 фактично за спірним рішенням надано відповідачу 2 земельну ділянку у строкове користування без дотримання встановленої процедури та підстав, визначених чинним законодавством України, а не встановлено земельний сервітут щодо такої земельної ділянки, як йдеться у самому спірному рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що оспорюване рішення в частині встановлення земельного сервітуту було прийнято Чорноглазівською сільською радою із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних підстав .

Як зазначено вище, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України).

Відповідачами не доведено неможливість задоволення потреб фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 іншим способом, ніж встановлення сервітуту. Зазначене вказує на те, що договір сервітуту укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України та згідно положень Закону України "Про оренду землі".

Крім цього, визнання недійсним рішення Чорноглазівської сільської ради від 13.05.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договорів земельного сервітуту тягне за собою визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2011 року, укладений між Чорноглазівською сільською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2011 року за № 532400004000214), оскільки договір про встановлення земельного сервітуту укладений між відповідачами 07.06.2011 року на підставі спірного рішення.

Відповідно п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правові відносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що спірний правочин має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст. 203 і ст. 215 ЦК України, оскільки укладений відповідачем 1 - Чорноглазівською сільською радою - без необхідного обсягу повноважень на укладення договору про встановлення земельного сервітуту.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р., якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, вимоги прокурора Полтавського району є обґрунтованими та правомірними, підтвердженими документальними доказами, відповідачами не спростовані, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи прокурора в частині непроведення земельних торгів з посиланням на ст. 134 Земельного кодексу України судом не приймаються, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення та правочину механізм їх проведення не був розроблений (див. Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" № 5077-17 від 05.07.2012 року, який набрав чинності 19.08.2012 року ).

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Положенням п. 4. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. визначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Чорноглазівської сільської ради від 13.05.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування землею (право земельного сервітуту) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на земельну ділянку площею - 11,3111 га (рілля) та укладання договорів земельного сервітуту.

3. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2011 року, укладений між Чорноглазівською сільською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 11,3111 га, кадастровий № 5324086901:01:001:0120 (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2011 року за № 532400004000214).

4. Стягнути з Чорноглазівської сільської ради (38710, Полтавська область, Полтавський район, с. Чорноглазівка, вул. Миру, 1, ідентифікаційний код 21046526) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 573,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 573,50 грн. судового збору.

5. Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

6. Копію рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині, та прокуратурі Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7).

Повне рішення складено 20.01.2014 року

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.