Рішення

від 29.01.2014 по справі 922/5376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р.Справа № 922/5376/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ до Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, м. Харків про стягнення коштів у сумі 88 890,63 грн. за участю представників сторін:

позивача - Жученко О.О., довіреність від 28 січня 2014 року

відповідача - Малахова Н.В., довіреність від 09 жовтня 2013 року

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, м. Харків заборгованість у сумі 88 890,63 грн., з яких: заборгованість у сумі вартості неоплачених послуг - 76 266,00 грн., 3% річних у розмірі 2 219,03 грн. та 10 405,00 грн. пені. Також до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов пункту 2.2 договору № СХр 0799 від 21 грудня 2012 року щодо здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати виконаних послуг за цим договором. В якості правових підстав посилається на ст.ст. 22, 509, 526, 530, 549, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 229, 232 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 січня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5376/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29 січня 2014 року.

21 січня 2014 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 1956) та клопотання (вх. № 1954) про залучення до участі у справі в якості відповідача Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова та Харківської області, які долучені судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 29 січня 2014 року представники сторін з'явились.

Представник позивача надав до суду клопотання (вх. № 3133) про долучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців стосовно відповідача, яке долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача надав до суду заяву (вх. № 3134) про долучення до матеріалів справи копії кошторису за 2012 рік, яка долучена судом до матеріалів справи.

Відповідач підтримує надане ним до матеріалів справи клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова та Харківської області та просить суд його задовольнити.

Позивач проти клопотання відповідача заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідача Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова та Харківської області, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Проте, жодних доказів в обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем надано не було, натомість твердження відповідача про те, що кошти, які виділяються Державним бюджетом на проведення робіт не надходять безпосередньо до відповідача, а їх спрямування (фактичну сплату) здійснює Державне казначейство, не приймається судом в якості достатньої підстави для залучення його до участі у справі в якості відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова та Харківської області.

Представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 грудня 2012 року між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ (виконавець) та відповідачем - Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка, м. Харків (замовник) укладено договір № СХр 0799.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.3. договору, виконавець за завданням замовника зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним договором, виконати послуги в галузі архітектури, код ДК 016-97 - 74.20.2 (розробка робочого проекту для монтажу системи внутрішнього енергопостачання нового книгосховища та службово-адміністративного корпусу "Харківська державна наукова бібліотека їм. В.Г. Короленка"); замовник зобов'язується прийняти виконані послуги в порядку, встановленому даним договором, та сплатити вартість послуг в повному обсязі виконавцю на умовах цього договору. Повний перелік, склад, обсяг та вартість послуг зазначені в додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість послуг за договором, згідно цін, зазначених у додатку № 1, становить - 63 555,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 12 711,00 грн., усього з урахуванням ПДВ - 76 266,00 грн.

Згідно пункту 2.2. договору, замовник здійснює оплату загальної вартості послуг протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт.

У відповідності до пункту 3.1. договору, строк виконання послуг становить 5 робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем 26 грудня 2012 року було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних послуг, в якому зазначено, що замовник не має жодних претензій і зауважень до виконавця щодо якості та обсягу виконаних послуг, та який є підставою для проведення розрахунків, які відповідачем не проведено.

Нездійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг зумовило звернення останнього із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, за приписами ст. 902 вказаного Кодексу, виконавець повинен надати послугу особисто та згідно ст. 903 ЦК України має право на відплату - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, дослідивши умови договору, суд вважає, що договір № СХр 0799 від 21 грудня 2012 року за своєю правовою природою є договором про надання послуг та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № СХр 0799 від 21 грудня 2012 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 76 266,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за неповну та несвоєчасну оплату виконаних за договором послуг 3 % річних у сумі 2 219,03 грн. та пеню у розмірі 10 405,60 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних за період з 04 січня 2013 року по 23 грудня 2013 року в сумі 2 219,03 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 6.1 договору, у випадку порушення замовником строків оплати за цим договором, замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Пунктами 6.6 та 6.7 договору сторонами узгоджено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором припиняється через три роки з моменту виникнення прострочення, позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки. Таким чином сторонами, умовами договору, передбачено інший порядок нарахування пені та її стягнення.

Враховуючи наведене, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 04 січня 2013 року по 23 грудня 2013 року у сумі 10 405,60 грн. обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 777,82 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, 61003, м. Харків, пров. Короленка, буд. 18 (в тому числі з п/р 35215001000192 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02226174) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 (п/р 260083010178 в АТ "Банк "Національні інвестиції", МФО 300498, код ЄДРПОУ 21670779) 76 266,00 грн. основної заборгованості, 3% річних у сумі 2 219,03 грн., 10 405,60 грн. пені та судовий збір у сумі 1 777,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 31.01.2014 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/5376/13