Номер провадження № 2-о/243/41/2014
Номер справи 243/472/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
при секретарі - Нікіфоровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа- Черкаська селищна Рада Слов»янського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_2, після смерті якого залишилося наступне спадкове майно - земельна ділянка площею 4,32 гектарів, кадастровий номер 1424256500-05-000-0094, що розташована на території Черкаської селищної Ради Слов»янського району Донецької області та яка належала спадкодавцю на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №101577, виданого 14 квітня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, Договорів оренди землі за №010616700431; 1/5 частка квартири, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1
Починаючи з 1995 року і до моменту смерті ОСОБА_2 вона зі спадкодавцем проживали однією сім»єю, як чоловік та дружина, однак без реєстрації шлюбу, за адресою АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини.
Стаття 1268 ЦК України встановлює, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності до чинного законодавства, вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 четвертої черги за законом, а оскільки на момент його смерті постійно проживала разом з ним, то вона також є спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Інших спадкоємців у ОСОБА_2 не має.
14 грудня 2013 року вона звернулася до Другої Слов»янської державної нотаріальної контори Донецької області із заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2
Однак Постановою державного нотаріуса Другої Слов»янської державної нотаріальної контори Донецької області їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки вона не надала нотаріусу документів, які б підтверджували факт родинних відносин або проживання однією сім»єю зі спадкодавцем.
Разом з тим, той факт, що вона проживала із ОСОБА_2 однією сім»єю, як чоловік та дружина ( однак без реєстрації шлюбу), мали спільний побут, спільні подружні права та обов»язки, піклувалися один про одного підтверджується Будинковою книгою, Свідоцтвом про право власності на житло від 03 лютого 2003 року, показаннями свідків.
Таким чином, встановлення факту спільного проживання з померлим спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім»єю потрібно їй для отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцю четвертої черги.
Іншим способом підтвердити вищезазначений факт, окрім як звернутися до суду, не має можливості, оскільки відповідно до пп. 4.2 п.4 «Видача свідоцтв про право на спадщину за законом» Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Просить суд встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без реєстрації шлюбу в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року за адресою- АДРЕСА_1.
Заявник ОСОБА_1 до судового засідання не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник заявника ОСОБА_1- ОСОБА_3, яка діє на підставі Довіреності від 23 січня 2014 року ( а.с. 20) звернулася до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути справу без її участі та задовольнити заявлені вимоги ОСОБА_1
Представник заінтересованої особи - Черкаської селищної Ради Слов»янського району Донецької області до судового засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Направив до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника Черкаської селищної Ради Слов»янського району Донецької області та постановити рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи.( а.с. 19 ).
Суд, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідно з п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами».
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб.
Відповідно до ст. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» «Відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення».
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів".
У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України „Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень".
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 року за місцем свого проживання в сел. Новомиколаївка Слов»янського району Донецької області помер ОСОБА_2 ( а.с.4).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне спадкове майно - земельна ділянка площею 4,32 гектарів, кадастровий номер 1424256500-05-000-0094, що розташована на території Черкаської селищної Ради Слов»янського району Донецької області та яка належала спадкодавцю на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №101577, виданого 14 квітня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, Договорів оренди землі за №010616700431; 1/5 частка квартири, яка розташована за адресою- АДРЕСА_1 ( а.с.5-14).
Після смерті ОСОБА_2 спадкоємців першої, другої, третьої черги немає.
Згідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»
П.1 «Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі Свідоцтва про право на спадщину».
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування».
14 грудня 2013 року вона звернулася до Другої Слов»янської державної нотаріальної контори Донецької області із заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2
Однак Постановою державного нотаріуса Другої Слов»янської державної нотаріальної контори Донецької області їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки вона не надала нотаріусу документів, які б підтверджували факт родинних відносин або проживання однією сім»єю зі спадкодавцем ( а.с.15).
Встановлення факту сімейних відносин необхідно заявнику для прийняття спадщини.
Як вбачається з копії Домової книги заявник та померлий ОСОБА_2 були тривалий час, з 07 грудня 1995 року, разом зареєстровані в АДРЕСА_1, який належав на праві власності заявниці, спадкодавцю та членам їх сім»ї. ( а.с. 6-10).
Як вбачається з Свідоцтва про право власності на житло № 1020 від 03 лютого 2003 року заявник та ОСОБА_2 мали у власності частки квартири АДРЕСА_1 ( а.с.11).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини.
Стаття 1268 ЦК України встановлює, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка ( чоловік), які проживали однією сім"єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов"язані спільним побутом, мали взаємні права та обов"язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім"ї, тощо".
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв"язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини".
Встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім"єю не менш п"яти років до часу відкриття спадщини та визнання її спадкоємцем за законом четвертої черги після його смерті є фактом, що має юридичне значення, бо від встановлення цього факту залежить виникнення в ОСОБА_1 права на отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_2.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів".
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах та проживала разом із спадкодавцем- ОСОБА_2 однією сім"єю у квартирі АДРЕСА_1. Вони мали спільний бюджет, були пов"язані спільним побутом, мали взаємні права та обов"язки.
З ОСОБА_2 заявник мешкала однією сім»єю, як чоловік та дружина, але без реєстрації шлюбу, за однією адресою з 1995 року.
В судовому засіданні також встановлено, що після смерті ОСОБА_2 заявник ОСОБА_1 користується спадковим майном - часткою квартири АДРЕСА_1, земельною ділянкою на свій розсуд, має усі права та несе усі обов"язки власника частки житлового приміщення.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 постійно мешкала разом з ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 року однією сім"єю не менше п"яти років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, то її слід визнати спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60, 209, 212,213,214,215,256-259 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд
ВИРІШИВ:
Заявлені вимоги ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи- Черкаської селищної Ради Слов»янського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року в квартирі АДРЕСА_1..
Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення постановлено і підписано в нарадчий кімнаті в одному примірнику.
Головуючий:
Суддя Слов"янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2014 |
Оприлюднено | 05.02.2014 |
Номер документу | 36921617 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Хаустова Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні