Рішення

від 30.01.2014 по справі 906/1824/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" січня 2014 р. Справа № 906/1824/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко М.В. - довіреність 23.12.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Преміум Груп" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий гай" (с. Дубовий Гай Овруцького району Житомирської області)

про стягнення 31837,18 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 31 837,18грн., з яких: 29000,00грн. основного боргу, який виник внаслідок порушення умов укладеного сторонами договору №03/02-12 від 01.03.2012 р. про охорону об'єкту,753,01 грн. 3% річних та 2084,17 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого просить позов задовольнити частково, стягнути з відповідача 3% річних в сумі 753,01 грн. та пеню в сумі 2084,17 грн. Зазначив, що відповідачем погашено заборгованість в сумі 29000,00 грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

28.01.14р. на адресу суду факсом від відповідача надійшов відзив № 28/1 від 28.01.14р. на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просив розглядати справу без участі представника ТОВ "АПК "Дубовий Гай". Також, зазначено, що відповідачем погашена заборгованість перед позивачем у повному обсязі, просить зменшити штрафні санкції, посилаючись на податковий борг перед бюджетом в розмірі 200 тис. грн. (а.с. 72).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.12р. між сторонами був укладений договір № 03/02-12 про охорону об'єкту (а.с.17-22).

Відповідно п.1.1. договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню охорони підприємства замовника за адресою: Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Підруддя, вул. Леніна, 88, та охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону на умовах цього договору, не допускати їх розкрадання та проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється; здійснювати перепустковий режим на об'єкті відповідно до Інструкції, яка узгоджується із замовником (надалі за текстом - договір охорони)

Обов'язки сторін та відповідальність сторін сторони погодили в розділах 2,3 Договору охорони.

Сторони у п. 4.1. Договору охорони погодили, що вартість надання послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається сторонами у Протоколі узгодження договірної ціни.

У п. 4.4. Договору охорони сторони погодили, що виконавець (позивач) не пізніше 30 (тридцятого) числа поточного місяця надає замовнику два примірники Акту надання послуг, підписані зі своєї сторони під розписку про отримання уповноваженому представнику замовника (відповідача) (або направляє засобами поштового зв'язку).

Оплата наданих послуг здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.4.3. Договору охорони).

Сторони домовились, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, наданих виконавцем за охорону об'єкта нараховується штраф (за кожен такий випадок) у розмірі 3 відсотки від суми простроченої плати за кожен день прострочення, але не менше ніж подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.5. Договору охорони).

Форс-мажорні обставини та порядок зміни і припинення дії Договору сторони обумовили у розділах 5 і 6 Договору охорони.

Строк дії Договору охорони становить до 31 грудня 2012 року (п. 7.1. Договору охорони), який може бути пролонгований (п. 7.2. Договору).

Факт надання послуг по охороні об'єкта відповідача підтверджується наступними доказами:

- актом надання послуг № 85 від 31.03.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №126 від 30.04.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №175 від 31.05.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №208 від 30.06.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №250 від 31.07.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №291 від 31.08.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №345 від 30.09.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №381 від 31.10.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №423 від 30.11.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №439 від 31.12.2012р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №14 від 31.01.2013р. на суму 19500, 00 грн.;

- актом надання послуг №88 від 28.02.2013р. на суму 19500, 00 грн..

Однак, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги по охороні об'єктів виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 29000,00 грн.

Проте, після пред'явлення позову до суду відповідач погасив заборгованість 06.12.13р. в сумі 2500,00 грн. та 17.01.14р.р. в сумі 26500,00 грн., що підтверджується поясненнями позивача, відзивом відповідача та банківською випискою (а.с.79-80).

Отже, в частині стягнення основного боргу в сумі 29000,00 грн. провадження у справі слід припинити, за відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню та 3% річних.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, пеня, на відміну від штрафу, виражається завжди виключно у грошовій формі та нараховується кредитором кожного дня за весь період прострочення виконання зобов'язання, якщо такий визначено у договорі, або за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано у розмірі, встановленому договором, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Іншими словами, пеня є неустойкою, що має триваючий характер її застосування, на відміну від штрафу, який застосовується до боржника у відсотках як у грошовій, так і майновій формі одноразово.

У п. 4.5. Договору охорони вказано, що у випадку несвоєчасної оплати послуг , наданих виконавцем за охорону об'єкта нараховується штраф у розмірі 3 відсотка від суми простроченої плати за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

З врахуванням викладеного, зазначена умова договору визначає право нарахування пені, а не штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 05.12.2012р. по 03.12.2013р. у сумі 2084,17 грн.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи, що заявлений розмір пені не перевищує перерахований судом, господарський суд прийшов до висновку про його задоволення в заявленій сумі.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних становить 753,01грн.

Розрахунок обґрунтований, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві повідомив про погашення заборгованості перед позивачем та просив застосувати при вирішенні справи по суті положення ст. 83 ГПК України та не стягувати з ТОВ "Агропромислова компанія "Дубовий гай" штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання (а.с. 72)

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав до суду жодного доказу неможливості своєчасно провести розрахунок з позивачем, тому у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій суд відмовляє.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача: 753,01 грн. 3% річних, 2084,17 грн. пені. В решті позовних вимог провадження у справі припинити, за п.1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий гай" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с.Дубовий Гай, вул. Шевченка, 1, ідент.код 36899468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа преміум груп" (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14, ідент.код 35961770) - 753,01 грн. 3% річних, 2084,17 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)