Ухвала

від 11.07.2006 по справі а39/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А39/19

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2006                                                                                                м. Дніпропетровськ                                                                                    

Справа № А39/19  

   Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: Кравцова К.А.- предст., дов. від 13.02.2006 року

відповідача: Бірюк Л.В.- юр., дов.№7/11-940 від 06.06.2006 року

третьої особи-1: не явився

третьої особи-2: не явився

третьої особи-3: Білаковський К.О.- предст., дов.№24-03 від 27.03.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.04.2006 року у справі №А39/19

   за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (м. Дніпропетровськ)

           до: Дніпропетровської міської ради

           третя особа-1: Дніпропетровське обласне управління земельних ресурсів

          третя особа-2: Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів

   третя особа-3: товариство з обмеженою відповідальністю "Промбаза" (м. Дніпропетровськ)

           про: визнання частково недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради

ВСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року по справі №А39/19 (суддя Ліпинський О.В.) були задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради за участю третіх осіб: Дніпропетровського обласного управління земельних ресурсів, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, товариства з обмеженою відповідальністю "Промбаза" (м. Дніпропетровськ) про визнання недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради ІУ скликання від 13.07.2005р. №405/29 у частині пунктів 1, 10 і 11, щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ ПБК “Придніпровський завод”, визнання такими, що втратили чинність рішення від 16.09.1994р. №667 і державного акту від 27.06.1999р. ДПД 84 №000064, а також зобов'язання ТОВ “Дніпробетон” переоформити документи на право користування земельною ділянкою; а також в частині п.2 рішення щодо затвердження проекту відведення земельних ділянок, складеного ТОВ “Бізнес-Експерт” та передачі земельної ділянки площею 2,5098 га (кадастровий №1210100000:09:089:0045).

В обґрунтування винесеної постанови господарський суд послався на відсутність підстав припинення права користування земельною ділянкою і при цьому не прийняв у якості доказу добровільної відмови від земельної ділянки лист позивача №р/117а від 04.02.2002 року з тих обставин, що у оспорюваному рішенні відсутні посилання на цей лист і що в листі проведено дописку після його підписання і скріплення печатками. Крім того, суд зазначив, що рішення сесії прийнято з порушенням визначеної законом компетенції органів місцевого самоврядування і відсутністю підстав для припинення права на земельну ділянку.

Відповідач –Дніпропетровська міська рада –не погоджуючись із судовим рішенням подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2006 року по справі №А39/19 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник вважає, що постанова господарського суду винесена з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи і висновками, які не відповідають обставинам справи. На думку відповідача суд безпідставно не прийняв у якості доказу лист №р/117а від 04.02.2002р., пояснивши це тим, що посилання на рішення №667 від 16.06.1994р. у зазначеному листі дописано після підписання документа та скріплення його печаткою. Суд не прийняв до уваги, що текст було написано подібним чином за браком місця; підпис особи, яка підписала лист №р/117а, проставлений у спеціальній графі для підпису, яка розташована всередині аркуша і призначена саме для проставлення підпису; почерк дописаного тексту не відрізняється від основного тексту листа. Скаржник звертає увагу на те, що ч. 1ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди. Оскільки ЗК України, який діє з 01.01.2002р. не передбачено надання земельних ділянок у постійне користування підприємствам, які не відносяться до державної або комунальної власності, то позивач, як правонаступник, до якого перейшло право власності повинен переоформити право користування відповідною земельною ділянкою на умовах її оренди.

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпробетон” –у запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що лист №р/117а від 04.02.2002 року виражає згоду на вилучення земельної ділянки у зв'язку з відчуженням нерухомості підприємствам  ТОВ „Виробник” і державній генеруючий компанії „Дніпроенерго”, що є підставою для внесення відповідних змін у Державний акт, а не для його скасування. Зазначене повідомлення, на думку позивача, не має юридичної сили, оскільки складено тогочасним керівником позивача з перевищенням повноважень. Згідно статуту ВАТ ПБК „Придніпровський завод” (станом на день подання листа №р/117а) до виключної компетенції загальних зборів акціонерів було віднесено затвердження договорів (угод), інших правочинів, укладених на суму еквівалентну 500000 доларів США на момент їх укладення. За даними балансу станом на початок 2003 року вартість основних засобів складала в еквіваленті 2120580 доларів США, що перевищує суму у 500000 доларів. Скаржник зазначає, що надаючи згоду на вилучення земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості вартістю більше 500000 доларів США, керівник підприємства перевищив надані йому Статутом повноваження. Крім того, послання на рішення виконкому №667 від 16.06.1994 року зроблено на повідомленні пізніше. Позивач також вважає, що земельне законодавство України не ототожнює понять вилучення земельної ділянки і припинення права користування земельною ділянкою, тому посилання на повідомлення не може бути підставою для прийняття міською радою рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Третя особа-1 –Дніпропетровське обласне управління земельних ресурсів –заперечення на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи-1 у судове засідання не явився і заявив клопотання про розгляд справи без участі представників управління. Оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, третя особа-1 належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, неприбуття у судове засідання сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч.4 ст.196 КАС України), справа слухалася без участі представника третьої особи-1 за наявними у справі матеріалами.

Третя особа-2 –Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів –заперечення на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи-2 у судове засідання не явився. Оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, третя особа-2 належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, неприбуття у судове засідання сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч.4 ст.196 КАС України), справа слухалася без участі представника третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами.

Третя особа-3 –товариство з обмеженою відповідальністю „Продбаза” –заперечення на апеляційну скаргу не надала. Представник третьої особи-3 у судовому засіданні зазначив, що погодиться із будь-яким судовим рішенням по справі.

У судовому засіданні 04.07.2006 року була оголошена ухвала про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і оголошена перерва до 16.10 11 липня 2006 року.

У судовому засіданні 11 липня 2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін і третьої особи-3, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 13 липня 2005 року сесією Дніпропетровської міської ради ІУ скликання було прийнято рішення №405/29 «Про передачу земельних ділянок по вул. Гаванській, 4-Л в оренду та спільну оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Продбаза», код ЄДРПОУ 32515216 по фактичному розміщенню виробничої будівлі та споруд», згідно з яким було припинено право постійного користування земельними ділянками площею 18,2432 га (код ДЗК 84685021) і площею 0,1764 га (код ДЗК 84652020) відкритого акціонерного товариства промислово-будівельної компанії «Придніпровський завод», що визначено згідно з рішенням виконкому міської Ради народних депутатів від 16.06.94 №667 «Про видачу Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Гаванській, 4 відкритому акціонерному товариству промислово-будівельній компанії «Придніпровський завод»по фактичному розміщенню»(п.1). Зазначеним рішенням також було затверджено проект відведення земельних ділянок і передачі земельних ділянок ТОВ «Продбаза»за рахунок земель, раніше наданих у постійне користування ВАТ ПБК «Придніпровський завод»(п.2); визнані такими, що втратили чинність, рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 16.06.94 №667 та Державний акт на право постійного користування землею від 27.06.94 ДПД 84 №000064 (п.10); зобов'язано ТОВ «Дніпробетон»звернутися до міської ради для переоформлення документів на право користування земельною ділянкою по вул. Гаванській, 4 (п.11).

Вважаючи рішення міської ради недійсним у цій частині, позивачем було подано відповідний позов.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №667 від 16.06.1994 року «Про видачу Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Гаванській, 4 відкритому акціонерному товариству Промислово-будівельній компанії «Придніпровський завод»по фактичному розміщенню»(яке оспорюваним рішенням визнано таким, що втратило чинність –п.10) було надано ВАТ ПБК «Придніпровський завод»у постійне користування земельну ділянку площею 21,1464 га по вул. Гаванській, 4. На підставі зазначеного рішення 27.06.1994 року був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ДПД 84 №000064.

У Державний акт вносилися зміни в землекористуванні на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.12.1998 року №2489, рішення міської ради від 18.12.2002 року №157/5, рішення міської ради від 16.02.205 року №199/25 (залишок земельної ділянки, яка була надана ВАТ ПБК «Придніпровський завод»після внесення змін до Державного акту склала 18,2432 га).

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 10.03.2004 року ВАТ ПБК «Придніпровський завод»було перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Дніпробетон», а згідно Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон»останнє є правонаступником ВАТ «Дніпробетон».

Порядок і підстави припинення права постійного користування землею встановлені главою 22 Земельного кодексу України. Згідно ст.141 ЗК підставами припинення  права  користування земельною ділянкою є:

    а) добровільна  відмова  від  права  користування   земельною ділянкою;

    б) вилучення  земельної ділянки у випадках,  передбачених цим Кодексом;

    в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

    г) використання  земельної ділянки способами,  які суперечать екологічним вимогам;

    ґ) використання   земельної   ділянки    не    за    цільовим призначенням;

    д) систематична  несплата  земельного  податку  або  орендної плати.

У спірному рішенні Дніпропетровської міської ради не зазначені підстави припинення права користування земельними ділянками позивачем, але як вбачається із матеріалів справи і апеляційної скарги підставами припинення права користування була добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. При цьому, відповідач посилається на лист ВАТ ПБК «Придніпровський завод»№р/117а від 04.02.2002 року (т.2 а.с.12).

Зазначений лист направлений ВАТ ПБК «Придніпровський завод»міському голові Куліченку І.І. і у листі повідомляється, що ВАТ ПБК «Придніпровський завод»не заперечує проти вилучення земельної ділянки (або частини земельної ділянки) площею (не зазначено) за адресою вул. Гаванська, 4, яка надана за рішенням виконкому міської ради від 20.12.01 №3097 «Про надання земельної ділянки за адресою вул. Гаванська, 4-г в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Виробник», код ЄДРПОУ 30189467 по фактичному розміщенню їдальні»та від 17.12.98 р. №2489 «Про надання земельних ділянок по вул. Гаванській (Самарський район) у постійне та тимчасове користування Державній генеруючій компанії «Дніпрообленерго», код ЗКПО 00130872 по фактичному розміщенню». Після зазначених слів стоїть підпис землекористувача і печатка ВАТ «Придніпровський завод». Нижче підпису у листі дописано наступне: «а також рішення №667 від 16.06.94р. «Про видачу Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Гаванській, 4 відкритому акціонерному товариству промислово-будівельній компанії «Придніпровський завод»по фактичному розміщенню». Напис зроблена таким чином, що оминає відбиток печатки підприємства і не має підпису особи, яка зробила зазначену дописку.

Як вбачається із змісту ст.141 ЗК України зазначена правова норма містить різні самостійні підстави припинення права користування земельною ділянкою: добровільна відмова від права користування і вилучення земельної ділянки. У листі зазначено, що заявник не заперечує проти вилучення земельної ділянки. Порядок вилучення земельних ділянок визначений ст.149 ЗК України, в ч.2 якої зазначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень компетентних органів (у даному випадку –міської ради) відповідно до їх повноважень. При цьому, земельні ділянки, які були надані у постійне користування можуть вилучатися лише для суспільних та інших потреб.

За таких обставин, міська рада мала права за згодою заявника вилучити надану йому у постійне користування земельну ділянку для суспільних та інших потреб. У даному випадку міська рада припинила право користування позивачем земельної ділянки у зв'язку із добровільною відмовою від права користування, що є іншою правовою підставою припинення права користування земельною ділянкою. Такі дії Дніпропетровської міської ради не відповідають вимогам чинного земельного законодавства. Крім того, припинення права постійного користування земельною ділянкою в разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч.3 ст.142 ЗК України). ВАТ «Придніпровський завод»звернувся із заявою до міського голови, який не є власником земельної ділянки, а заява була отримана Дніпропетровським міськвиконкомом (вхідний номер на листі №21/728 від 04.03.2002 року –отримувач –Дніпропетровський міськвиконком), який також не є власником земельної ділянки. Дніпропетровська міська рада, яка в силу ст.12 ЗК України розпоряджається землями комунальної власності, є іншою юридичною особою, і остання не надала доказів звернення саме до неї відповідно до вимог земельного кодексу України землекористувача із заявою про добровільну відмову від земельної ділянки у порядку ст.142 ЗК України.

Крім того, Дніпропетровський апеляційний господарський суд також погоджується із висновком місцевого господарського суду, щодо тих обставин, що лист №р/117а у тому вигляді, у якому він був наданий до суду, не може бути беззаперечним доказом волі особи, яка його підписала на надання згоди на вилучення земельної ділянки, яка була надана за рішенням Дніпропетровського міськвиконкому №667, оскільки зазначена фраза зроблена після підпису керівника і скріпленням цього підпису печаткою підприємства (у іншому випадку текст нижче підпису не обминав би поставлену печатку) і дописаний текст не містить підпис повноважної особи.

За таких обставин, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що спірне рішення прийнято з перевищенням компетенції органу місцевого самоврядування і порушує права і інтереси землекористувача. За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги щодо визнання недійсним спірного рішення в частині пунктів 1, 10 та 11.

Не є правомірним і рішення в частині п.2: затвердженні проекту відведення земельних ділянок, складеного ТОВ «Бізнес-Експерт»та передачі земельних ділянок площею 2,5098 га ТОВ «Продбаза», оскільки лист державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»№169 від 17.11.2005 року (т.1 а.с.74) і додані до справи графічні матеріали (т.2 а.с.21) підтверджують факт правового та просторового накладення проектних земель на територію позивача, а згідно ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні провадиться лише після вилучення (викупу) її у порядку, передбаченому ЗК України.

Доводи скаржника, що позивач не довів факт просторового накладення, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не позивач повинен доказувати, що на момент винесення рішення існував факт просторового накладення, а Дніпропетровська міська рада, так як в силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таких доказів відповідач місцевому господарському суду не надав.

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року у справі №А39/19 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                   Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 12.07.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                            М.В. Юрченко

12.07.2006р.