Рішення

від 29.01.2014 по справі 913/3350/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 січня 2014 року Справа № 913/3350/13

Провадження №19/913/3350/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат" , м.Луганськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ

про стягнення 103223 грн 08 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

відповідач : ОСОБА_2 - підприємець, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 25.01.1996; свідоцтво № НОМЕР_3 від 19.05.1998.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором № 6 від 04.01.2012 у сумі 103223 грн. 08 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.12.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 24.12.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2013 розгляд справи відкладений на 15.01.2014.

Відповідач відзивом № б/н від 15.01.2014 зазначив, що договір № 6 від 04.01.2012 був укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, проте позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат"; що оскільки передавальний акт позивача укладений, але не наданий суду та відповідачу з метою підтвердження того, що заборгованість відповідача є об'єктом майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат", підстав вважати позов обгрунтованим немає.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.01.2014 розгляд справи відкладений на 29.01.2014.

Заявою б/н від 29.01.2014 відповідач повідомила, що вона частково погасила існуючу заборгованість у сумі 34407 грн 69 коп. та надала копію відповідної квитанції. Крім того, просила розстрочити рішення суду на 8 місяців.

Позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9102001981226.

У судовому засіданні 29.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Луганський м'ясокомбінат", яке в подальшому перетворено (протокол № 1 від 13.12.2012) у Товариство з додатковою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат", а потім (протокол № 1 від 26.11.2013) перетворене у Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат" (правонаступник всього майна, прав та обов'язків Товариства з додатковою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат", п.1.2 Статуту) (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) 04.01.2012 був укладений договір № 6, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю товар - м'ясні та ковбасні вироби власного виробництва, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Асортимент, кількість товару та пункти поставки вказуються покупцем у замовленні, що подається постачальнику (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору покупець надає постачальнику замовлення на товар за два дні до постачання товару. Надання замовлення допускається за телефоном, факсом, електронною поштою з вказівкою прізвища, імені та по-батькові особи, що надає замовлення від імені покупця, її посади. Постачальник приймає від покупця замовлення до виконання за умовою повної оплати покупцем попередньої партії отриманого від постачальника товару. Постачання товару здійснюється на підставі прийнятого замовлення. У разі, якщо постачальник не має можливості належним чином виконати замовлення покупця на поставку товару, він зобов'язаний впродовж 24 годин повідомити про це покупця.

Постачання товару здійснюється на умовах ЕХИ в редакції Інкотермс (п.2.2 договору).

Відповідно до п.4.2 договору покупець здійснює оплату поставленого за цим договором товару згідно товарно-транспортної накладної впродовж 5 календарних днів з дня отримання товару на розрахунковий рахунок постачальника.

Загальну суму цього договору складають суми всіх товаротранспортних накладних до нього (п.4.3 договору).

Додатковою угодою від 27.12.2012 до договору № 6 від 04.01.2012 сторони продовжили дію договору до 31.01.2014.

На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 103223 грн. 08 коп.

Відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 103223 грн. 08 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір № 6 від 04.01.2012 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 сторони передбачили, що оплата здійснюється впродовж 5 календарних днів з дня отримання товару.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу за договором № 6 від 04.01.2012 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. товарно-транспортними накладними (а.с.10-18), та визнаний відповідачем у акті звірення розрахунків (а.с.19).

Відповідач оплату отриманого товару у передбачений договором № 6 від 04.01.2012 строк не здійснив, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 103223 грн 08 коп. є обґрунтованою.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджено відповідачем документально копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 2667 від 15.01.2014 останнім було сплачено позивачу 34407 грн. 69 коп.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням на відповідача судового збору в цій частині.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково в сумі 68815 грн. 38 коп.

Відносно клопотання відповідача, викладеного в заяві б/н від 29.01.2014 про розстрочення виконання рішення строком на вісім місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вказаних приписів законодавства відповідачем не надано документального на нормативного обґрунтування заявленого клопотання, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково .

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський м'ясокомбінат", вул.Лутугінская, б.119, м.Луганськ, ідентифікаційний код 05507034, заборгованість у сумі 68815 грн. 38 коп., судовий збір у сумі 2064 грн. 46 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 34407 грн. 69 коп. припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя Т.В.Косенко