Рішення

від 28.01.2014 по справі 913/3265/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 січня 2014 року Справа № 913/3265/13

Провадження №3/913/3265/13

За позовом Приватного підприємства «Голд-Ойл», м. Луганськ,

до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, с. Металіст, Слов'яносербський район Луганської області,

про стягнення 22 981 грн. 02 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Колпакова Г.О.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув ;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Приватним підприємством «Голд-Ойл» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач) суми основного боргу в розмірі 22540,30 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 270,48 грн. та 3% річних в розмірі 170,24 грн. за договором поставки нафтопродуктів №260713 від 26.06.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки нафтопродуктів № 260713 від 26.07.2013 позивач здійснив поставку відповідачу дизпаливо (далі - товар), відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 540,30 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 270,48 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 170,24 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзивом на позовну заяву від 28.01.2014 б/н відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, в яких зокрема посилається на наступне.

Позивачем не вірно здійснено розрахунок інфляційних витрат, крім того відповідач вважає, що оскільки позивач не направляв рахунок на оплату товару, то прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача на даний час не має.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.07.2013 між сторонами у справі був укладений договір поставки нафтопродуктів № 260713 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити дизпаливо відповідно до наданої покупцем заявки, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти товар на умовах, передбачених цим договором (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 2.9 договору покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару до 01.09.2013 року.

На підставі п. 2.10 договору зобов'язання покупця по оплаті товару виникають з моменту отримання останнім рахунку на оплату.

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної №РН-0000148 від 29.07.2013 відповідачу було передано товар в загальній кількості 7027 л, загальна вартість якого становить 62 540,30 грн. (а.с. 11).

Факт приймання товару також підтверджується товарно-транспортною накладною №290712 від 29.07.2013 (а.с. 13).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб та відбитками печаток.

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 40 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 22 540,30 грн.

Крім того, за невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 170,24 грн. та інфляційні витрати у сумі 270,48, що підтверджено відповідним розрахунком позивача у позовній заяві.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 22 540,30 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, в п. 2.9 договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару до 01.09.2013 року.

Таким чином, твердження відповідача про те, що строк виконання зобов'язання не настав є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з запереченнями відповідача стосовно невірного розрахунку позивачем інфляційних витрат.

Перерахувавши заявлені позивачем інфляційні витрати суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають інфляційні витрати в загальній сумі 135,42 грн.

Позивачем також невірно нараховано 3% річних за період з 01.09.2013 по 02.09.2013 в сумі 3,50 грн. оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце з 02.09.2013 року, тому у задоволенні відповідної вимоги слід відмовити.

Таким чином, до стягнення підлягають 3% річних за період з 02.09.2013 по 30.11.2013 в розмірі 166,74 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, 93733, Луганська область, с. Металіст, вул. Октябрьська, 14, код 34201917, на користь Приватного підприємства «Голд-Ойл», 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 103, код 37113478, заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №260713 від 26.07.2013 в розмірі 22 540 грн. 30 коп. (двадцять дві тисячі п'ятсот сорок гривень 30 коп.), 3% річних в розмірі 166 грн. 74 коп. (сто шістдесят шість гривень 74 коп.), інфляційні витрати в розмірі 135 грн. 42 коп. (сто тридцять п'ять гривень 42 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2014.

Суддя А.В. Секірський